0
На фасаді Чернівецького театру, згідно з дослідженнями історика, був німецький драматург Готгольд-Ефраїм Лессінг.
У Чернівцях із фасаду театру прибрали погруддя російського поета Олександра Пушкіна. Бетонна пам’ятка не є автентичною, адже її встановили вже у радянський період.
Дозвіл від Мінкультури на демонтаж чекали декілька місяців, бо театр – історична будівля національного значення, розповів директор установи Іван Бутняк.
Шпальта з’ясувала, які результати опитування серед чернівчан щодо наступного погруддя, чий бюст розташований на фасаді чернівецького театру-двійника в Німеччині та як в СРСР «очищували» муздрамтеатр від німецьких класиків.
Де зараз зберігають погруддя і що робитимуть далі
Наразі погруддя Пушкіна зберігають поруч із погруддям Сталіна у складському приміщенні театру.
На сторінці закладу у фейсбуку створили онлайн-анкету, аби поцікавитися в містян, що встановити натомість. Опитування стартувало 27 грудня, а завершили приймати пропозиції 1 січня. За цей час проголосувало 485 людей.
Найбільше голосів набрав театральний діяч Лесь Курбас (41,6%), Леся Українка – 27% та Юрій Федькович – 18,4%. Водночас у всіх охочих була можливість внести власну пропозицію. Учасники голосування запропонували такі варіанти: автентичні бюсти німецьких драматургів, Марко Вовчок, Іван Котляревський, Наталія Ужвій, Василь Стус, Семен Гулак-Артемовський, Микола Лисенко, Сидір Воробкевич, Ольга Кобилянська, Марія Заньковецька, Сіді Таль, Васіле Александрі, Григорій Сковорода, Іван Карпенко-Карий, Володимир Івасюк, Іван Миколайчук та інші.
Також у театрі чекають відповіді від архіву про те, чий бюст був розташований на фасаді до Пушкіна. Відтак проведуть громадські слухання за участю істориків, активістів та громадських діячів.
Тоді ж Управління культури Чернівецької ОВА звернеться до Міністерства культури України за дозволом на встановлення бюста.
Розпізнали погруддя на театрі-двійнику у Німеччині
Професор ЧНУ ім. Ю. Федьковича та доктор історичних наук Михайло Чучко досліджував, чиє погруддя могло бути на бічному фасаді міського театру після його спорудження у 1904–1905 роках. Про це йдеться в матеріалах із документального роману Юрія Чорнея «Вернон Кресс. Життя під прикриттям».
Дослідник Чучко розшукав усі доступні сьогодні зображення театру дорадянських часів, де зумів розгледіти характерну голову з високим випуклим чолом у перуці та повнувате обличчя. Проте напис під погруддям на фотографіях тих часів виявився недостатньо різким, щоб прочитати.
Фото скульптури Лессінга, встановленої 1881 року в Гамбурзі (скульптор Фріц Шапер).
На допомогу професору прийшов театр-близнюк у Фюрті (Німеччина). Його проєкт створило архітектурне бюро «Фельнер і Гельмер» для Чернівців, але спочатку театр збудували у Фюрті. На бічному фасаді будівлі розташоване погруддя Готгольда-Ефраїма Лессінга – німецького драматурга.
Крім цього, історик відшукав статтю, присвячену історії театру, автором якої є Северін Гамбург. Там докладно описують погруддя осіб, яких театральний комітет та викладач чернівецької гімназії Адальберт Мікуліч запропонували розмістити на бічному фасаді міського театру. Так, згідно зі статтею, саме Адальберт Мікуліч вніс пропозицію поставити в одне з вікон погруддя Лессінга та приглянутися до постаті Штрауса.
Михайло Чучко переклав фрагмент матеріалу про бюсти з німецької:
«Ще одна боротьба розгорнулася за бюсти, які мали прикрашати фасад нового театру. Тодішній театральний комітет (пан бургомістр барон фон Фюрт, д-р Сальтер, д-р Тумлірц, Вільгельм Тітінгер, д-р Норст, д-р Білліг, віцебургомістр Балмош і Вольф) запропонував поставити бюсти Гете, Шіллера, Людвіга Анценгрубера і Франца Грільпарцера на північному боці, а на південному — бюсти Моцарта, Бетховена, Шуберта і Гайдна. Професор Мікуліч запропонував Лессінга, новатора німецького театру поставити серед поетів, Вагнера і Штрауса — серед композиторів».
Погруддя Лессінга невипадково зайняло своє місце на фасаді театру, адже чернівчани були добре знайомі з творчістю цього реформатора німецької драми. Зокрема, п’єси Лессінга ставили на чернівецькій сцені, як-от «Натан Мудрий».
Від німецької культурної спадщини театр очищували ще за панування Румунії та в радянські часи
Перед переломом 1940 року у тоді вже давно румунські Чернівці «на унікальні з усіх поглядів гастролі» прибув відомий німецький актор Альберт Бассерманн.
«В образі Натана Мудрого він репрезентував толерантність, речником якої колись був Лессінг», – засвідчує автор спогадів «Тоді у Чернівцях і довкола» Георг Дроздовський.
Також, відповідно до записів автора, у січні 1922 року, під час гастролей у Чернівцях німецького актора Александра Моїссі румунські студенти увірвалися в театр і захопили його. Так, німецькомовна публіка втратила свою провідну культурну установу, а театр перетворився на румунський «Teatrul National».
Фото поштівки театру.
Увага до постаментів перед приміщенням міського театру та на його фасадах теж була підвищеною. Проявом нової державної політики після 1918 року став демонтаж пам’ятника німецькому класику Фрідріху Шіллеру, встановленого перед міським театром ще 1907 року. 1922-го румуни перемістили постамент до Німецького народного дому. Німецька громада міста влаштувала похоронну ходу за катафалком, яким перевозили мармурову скульптуру.
Згодом справу «очищення» будівлі театру продовжили вже в радянські часи. Восени 1940-го, під час акції переселення буковинських німців до Райху, представники радянської влади дозволили виконати «Пісню без слів» Мендельсона зі сцени міського театру. Так завершилася історія німецького театру у Чернівцях. Перенесений румунами на нове місце пам’ятник Шіллеру остаточно знищили 1944 року. Трохи пізніше Лессінг поступився місцем Олександру Пушкіну.
Професор Чучко вважає, що не потрібно встановлювати новий постамент на бічному фасаді театру, а відновити погруддя Лессінга.
Цю ж ідею підтримує і кандидат історичних наук Ігор Буркут.
«На театрі встановлені не випадкові особи. Річ у тому, що там [розташовані] погруддя представників німецько-австрійської культури. Театр є історичною пам’яткою, і необхідно його підтримувати в тому вигляді, у якому він був», – сказав він у коментарі Шпальті.
За його словами, ідею встановити Пушкіна та Шевченка висунув тодішній партійний діяч у Чернівцях – Леонід Кравчук.
На запит Шпальти до обласного Управління культури про попередників Пушкіна ми не отримали відповіді. Пошуки в архівах тривають.
