0
Лікар-психіатр із Чернівців Богдан Сумарюк роз’яснює, у чому полягає різниця між цими фахівцями та як обирати, до кого потрібно звернутися в разі проблем із ментальним здоров’ям.
Фото Nik Shuliahin, unsplash.com
*Партнерська публікація
Міністерство охорони здоров’я України повідомляє, що в умовах повномасштабної війни близько 15 мільйонів українців потребуватимуть психологічної допомоги. Ще близько 4 мільйонів — медикаментозного лікування.
Нині не існує української родини, яка не відчула наслідків війни. Бути збентеженим, тривожним, відчувати сум або злість — цілком природна реакція на ненормальні умови, в яких усі ми опинилися. Більшість психічних розладів піддається повному лікуванню за умов вчасної та кваліфікованої допомоги. З тими, які не можна повністю вилікувати, можливо комфортно жити, без шкоди для повсякденного функціонування.
Радянська стигма сформувала образ людини з психічним розладам як такої, яка має галюцинації та маячні ідеї, обов’язково агресивна. Однак це нав’язаний стереотип.
Дані ВООЗ свідчать, що кожна четверта людина раз у житті так чи інакше зіштовхнулася з психічними розладами особисто. Війна може спровокувати емоційні труднощі або ж психічні розлади. Тож важливо бути особливо уважним до себе та близьких. Не варто соромитися звертатися по допомогу до психологів, психотерапевтів та психіатрів.
Яка між ними різниця? Як обрати свого фахівця? Коли варто звертатися по професійну допомогу? Про все це – в інтерв’ю з чернівецьким лікарем-психіатром та регіональним координатором проєкту «Психічне здоров’я для України» Богданом Сумарюком.
Богдан Сумарюк
Коли варто звернутися до психолога?
Коли ми бачимо, що людині потрібна емоційна підтримка, спілкування, однак її стан не заважає повсякденному функціонуванню, тоді йдеться про допомогу психолога. Це спеціаліст, що здобув переважно гуманітарну освіту за спеціальністю «психологія». Він може надавати емоційний супровід, бути консультантом із певних питань, коучем.
Однак психолог не визначає діагноз, не призначає медикаментозне лікування, не займається психотерапією (якщо не пройшов додаткового навчання). Втім, дуже велика кількість фахівців із психічного здоров’я, зокрема й психологи, здобувають додаткову освіту у напрямі «психотерапія».
Коли людині потрібен психотерапевт?
Психотерапевт — це фахівець, який на базі медичної або гуманітарної освіти (психолог, соціальний працівник, педагог) здобув відповідну кваліфікацію.
Психотерапевт може лікувати людину немедикаментозно, за допомогою методів психотерапії. Це означає, що допомагати вам будуть через спілкування та спеціальні техніки.
Найбільш поширеною та науково-доказовою є когнітивно-поведінкова психотерапія. Вона покликана допомогти краще зрозуміти себе та прожити емоційні коливання і життєві труднощі. Когнітивно-поведінкова психотерапія застосовується у роботі з психічними розладами та для стабілізації власного стану.
Останнім часом у зв’язку зі зростанням кількости розладів, пов’язаних зі стресом, часто застосовується така методика роботи з травматичним досвідом, як EMDR (десенсибілізація та опрацювання травми рухом очей).
А з якими проблемами звертаються до психіатра?
Психіатр — це спеціаліст із вищою медичною освітою, тобто лікар. Може виставляти діагноз, призначати лікування (зокрема і медикаментозне), проводити експертизу (військово- або судово-психіатричну).
До психолога та психотерапевта можна звернутися з будь-яким питанням щодо свого психоемоційного стану, який впливає на якість вашого життя. Це можуть бути реакції на стрес — війну, травматичний досвід, втрату дому або близьких тощо.
Втім, є стани, які варті уваги та консультації психіатра. Особливо якщо ви розумієте, що переживаєте подібне вже довше двох тижнів.
Ось найбільш поширені:
- зміна апетиту (заїдання, недоїдання або повна відмова від їжі);
- втрата рухової активности (людина не хоче рухатися, втрачає бажання контактувати, ізолюється, більшу частину часу проводить у ліжку);
- порушення сну (неможливість заснути до ранку через тривожні думки, нічні жахіття, ранні підйоми або ж навпаки занадто довгий сон);
- зміна настрою (пригнічений стан упродовж тривалого часу або навпаки не характерний сплеск енергії — манія);
- нав’язливі тривожні думки (надмірне відчуття небезпеки/загрози/невдачі), панічні атаки; погіршення пам’яті та труднощі в концентрації уваги;
- повна байдужість до життя та власної гігієни;
- втрата сенсу життя, відчуття відсутности майбутнього, суїцидальні думки та наміри.
Якщо ви помічаєте будь-який із таких станів, варто одразу звернутися по допомогу і діяти на випередження. Сучасна медицина і світ психотерапії доводять: ми можемо обходитися без ліків у великій кількості станів. Що швидше почати діяти, то менше зусиль та часу потрібно буде для стабілізації стану, і буде менший ризик його загострення.
Психіатри застосовують чимало методик та інтервенцій: дихальні вправи, психотерапію (якщо мають відповідну спеціалізацію чи додаткову освіту), допомогу найближчому оточенню. Фізичне та психічне здоров’я мають тісний зв’язок і не можуть функціонувати окремо.
Важливу роль відіграє саме первинна ланка – сімейні лікарі, адже до них найперше звертаються люди з проблемами психічного характеру. І я раджу не соромитися це робити. Тим паче, що лікарів, які знаються на психічних розладах та можуть діагностувати й вести найпоширеніші психічні розлади, стає все більше.
В Україні впроваджують програму «mhGAP (Mental Health Gap Action Program)» – міжнародна програма навчання медиків первинної ланки, ініційована Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Сімейних лікарів та медсестер Чернівецької области навчає україно-швейцарський проєкт «Психічне здоров’я для України» у співпраці з партнерами.
Як діяти, якщо близькій людині потрібна допомога спеціаліста?
Не потрібно переконувати людину звертатися по професійну допомогу або нав’язувати таку допомогу силою. Треба делікатно висловити свої почуття і спостереження та запитати, як людина ставиться до ідеї звернутися за консультацією. Наприклад, можна почати так: «Я помітив, що ти змінився. Якщо тебе щось бентежить, ти хочеш поговорити, то знай, що я тебе завжди підтримаю. Я хочу тобі допомогти».
Для людини, що відчуває негативні зміни психоемоційного стану, важливе відчуття того, що вона не самотня, що її не засуджуватимуть, а підтримають. Саме це може бути достатньою мотивацією звернутися до фахового спеціаліста.
Не варто намагатися допомогти людині самостійно. Підтримка – це вагомий внесок у покращення стану людини. Однак у випадку психічних розладів або погіршення емоційного стану людині важливо працювати зі спеціалістом. Тому найкраще допомогти з його пошуком або запропонувати відвідати його разом (поговорити про досвід відвідування після сеансу психотерапії).
Для психотерапії та зустрічі з психологом важлива особиста мотивація. Є дійсно багато причин, чому навіть у тяжкому стані людина не звертається до спеціалістів або вважає, що вони не допоможуть.
Як переконатися, що психотерапія буде якісною та ефективною?
Перевірити акредитацію спеціаліста (репутація у міжнародній спільноті, фахова освіта, супервізія — така собі психотерапія для психотерапевтів, консультація більш кваліфікованого наставника). Відповісти на запитання, чи вдалося вам встановити терапевтичний зв’язок із фахівцем.
Якщо змінюється психічний стан дітей, важливо працювати також і з батьками, стабілізувати їхній стан. Дуже часто стан дитини є реакцією на тривожність батьків. Якщо зміни ситуативні (наприклад, під час повітряної тривоги або бомбардування), важливо бути поруч, обійнятися, говорити. Якщо дитина геть маленька, ефективними будуть дитячі вірші та пісні.
Ще один цікавий та важливий аспект системи психічного здоров’я – групи рівних. Це спосіб підтримки, який широко практикують за кордоном і який набуває популярности в Україні. Такі групи особливо ефективні у вирішенні проблеми емоційного вигорання у професійних спільнотах. Наприклад, для освітян, медиків, ветеранів, фахівців, що працюють із людьми.
Психічне здоров’я, так само як і фізичне, потребує вашої уваги та піклування. Симптоми психічних розладів, так само як і симптоми фізичних хвороб, проходять за вчасного реагування.
Тож ваша підтримка та, за необхідности, звернення за професійною допомогою можуть допомогти вам і вашим близьким швидко повернутися до якісного та повноцінного життя. Не соромтеся читати і дізнаватися про техніки самодопомоги і підтримки.
А коли побачите в місті наліпки або банери з овечками, які розповідають про психічне здоров’я, переходьте за посиланням і читайте перевірену інформацію. Овечок створили команди проєкту «Психічне здоров’я для України» та ГО «Заходи».
Вони — частина інформаційної кампанії, для якої фахівці з психічного здоров’я розробили важливі та корисні тексти, які розкажуть більше про розлади сну та харчової поведінки, депресію, агресію, тривогу, нав’язливе мислення, зловживання алкоголем, батьківську роздратованість і відновлення після втрати.
Шукайте овечок по місту і бережіть себе!
*Ця публікація Шпальти є партнерською.
