0
Підприємства застосовують прилади енергозбереження, збільшили продуктивність роботи та скорочують виробництво.
Повномасштабне російське вторгнення змусило підприємців в Україні змінити обсяги виробництва, декотрих релокуватися, а бо й узагалі переорієнтовуватися. Та через масовані обстріли по об’єктах енергетичної інфраструктури з жовтня додалися ще й часті вимкнення світла.
У Чернівцях на вулицях ледь не біля кожного магазину чи аптеки з’явилися генератори. Для бізнесу, який споживає невеликі потужності, це стало шляхом вирішення проблеми. Однак підприємства, яким потрібно понад 200-300 кВт-год, не можуть постійно використовувати альтернативні джерела живлення. Аби продовжувати роботу, шукають інші рішення економії електроенергії.
Як адаптуються великі підприємства, про обладнання енергозбереження, роботу без перекурів та чи масово закривають бізнес у Чернівцях через війну, читайте у матеріалі.
На швейному підприємстві ТМ «Наталюкс» не лише застосовують технології енергозбереження, але й запаслися генератором.
Як розповів Шпальті директор підприємства Олександр Побережний, спершу було важко працювати, бо не було системности та графіків відключень електроенергії. Відтак, коли графіки з’явилися, почали під них підлаштовуватися. А згодом придбали генератор. Це частково вирішило проблему вимкнення, але позначилося на собівартості продукції.
«Було б зручніше, якби підприємства перевели в окрему систему і дали розпорядження не працювати в період пікових навантажень, а переходити на другу та навіть третю зміни. Розуміємо, що це занадто складно для Обленерго, тому підлаштовуємося і дякуємо енергетикам за їхню роботу у цей час», – каже директор підприємства.
Пан Олександр зазначає, що вимкнення електроенергії стимулюють застосовувати на виробництві енергоефективні технології.
«Техніка повинна бути енергоефективною. Ми давно над цим працюємо. Сучасні двигуни нового типу з мінімальним споживанням електроенергії та високою продуктивністю дозволили нам мінімізувати енерговитрати», – розповідає підприємець.
Олександр Побережний зауважує, що стратегія підприємства завжди була спрямована на мінімізацію енерговитрат та створення ефективного виробничого процесу.
«Для цього всі старі лампи освітлення замінили на нові, створені з використанням led-технологій. На 90% швейних машин встановили енергоощадні сервомотори, що дало можливість зменшити споживання електроенергії щонайменше на 25%. Крім того, повністю відмовилися від споживання природного газу, а на заміну встановили теплові насоси, використання яких дало можливість зекономити щонайменше 25-30% затрат на обігрів приміщень».
Коли вимикають світло, на підприємстві застосовують 65-кіловатний генератор. Він споживає до 20 літрів пального на годину. А це орієнтовно до 1000 гривень. Тож його використовують лише для підстраховки на годину-дві.
Олександр Побережний каже, що використання генератора вдарить по собівартості продукції, але нині це один із варіантів, як продовжувати працювати.
Підприємець радить колегам, обираючи генератори, керуватися технічними параметрами свого обладнання, а саме — враховувати його максимальне та пускове споживання. Не врахувавши ці деталі, можна придбати непридатне для вашої роботи обладнання.
На підприємстві НВК «Скіф», яке виробляє електричне устаткування, (релокувалося у Чернівці з Києва), відколи почали вимикати електроенергію, змінили графіки роботи. Тепер тут працюють позмінно.
«Зараз маємо велике держзамовлення, тому є великі витрати електроенергії. Але відключення світла позначилося на роботі колективу. Ми вирішили підлаштовуватися та створили нові графіки роботи, запровадили зміни. Якщо раніше працювали лише вдень за восьмигодинним графіком, то нині є й нічні зміни», – розповідає керівниця Інна Плаксій.
У логістичному хабі в Недобоївцях до відключень електроенергії були готові заздалегідь. Тут забезпечили альтернативне живлення з обслуговування хабу ще під час його будівництва. А нині, аби економити електроенергію, оптимізували робочий час.
«Ми розуміли, що нам некомфортно навіть, коли на пів дня вимикали світло ще до повномасштабного вторгнення. На лінії працюють 40 людей, тому й встановили генератори. І нині це дуже актуально. Крім того, закуповували ми їх за іншою ціною», – розповів директор логістичного хабу з відбору яблук у Недобоївцях та фермерського господарства «Тодосійчук В. І.» В’ячеслав Тодосійчук.
Для холодильних камер на підприємстві використовують генератор на 65 кВт. Він також забезпечує енергією роботу на лініях, підтримує комп’ютерне обслуговування камер. Для роботи генератора витрачають щонайменше 200 літрів пального вдень.
Але нині температурний режим у холодильних камерах не критичний, бо яблуко охолоджене.
«У камері є близько 200 тонн яблук, і вони служать акумулятором холоду. Яблуко оброблене спеціальним газом і воно наразі перебуває в сплячому режимі. Але критичним буде січень та наступні місяці, адже яблуко буде виходити зі сплячого режиму, буде хотіти “жити” та дозрівати. Крім того, вже в березні температура вища на вулиці. А це потребує додаткового охолодження», — каже В’ячеслав Тодосійчук.
На підприємстві розглядають варіант придбання потужнішого генератора, який буде забезпечувати температурний режим у холодильних камерах.
А витрати на пальне для генератора компенсують ефективністю роботи.
«Менше перекурюємо, відпочиваємо, п’ємо кави. За рахунок продуктивности роботи стараємося компенсувати витрати на пальне. Раніше у нас перерва в робочу зміну сягала двох годин, нині відпочиваємо лише годину», — зазначає директор підприємства.
Та попри те, що їм вдалося налагодити роботу в логістичному хабі, постачальники не можуть впоратися із замовленнями. Це ускладнює роботу і є прогалини у ланцюжку.
На підприємстві чернівецької філії ТОВ «СЕ Борднетце-Україна», де виготовляють кабельно-провідникову продукцію для автомобілів концерну «Фольксваген», є потужний дизель-генератор на 500 кВт. Це резерв на випадок форс-мажорних обставин, який встановили та під’єднали до електромереж ще на початку будівництва заводу.
«Споживаємо орієнтовно 300 кВт в нормальному режимі роботи. Максимально витрати пального становлять 70 літрів на годину — за умови роботи на повну потужність. Це значні витрати. На чотири заводи в Україні за листопад ми витратили на дизель 10 тисяч євро, в грудні – вже 20 тисяч. І це враховуючи те, що завантажені лише на 80%. Якби працювали на повну потужність, ці цифри зростали б», – розповів Шпальті директор чернівецької філії Олександр Бафанов.
Вимкнення світла — не єдина проблема, з чим довелося зіштовхнутися компанії. Галузь потерпає від дефіциту чипів. Із початку повномасштабного вторгнення немає стабільних замовлень від клієнта, їх кількість скоротилася. Всі проєкти, які компанія веде в Україні, були продубльовані в інших країнах. Зокрема, для «фольксваген гольф», кабельну продукцію для якого виготовляють у Чернівцях, продублювали в Марокко.
«Якщо в нормальному режимі роботи ми отримували замовлення за 4 тижні, то в теперішніх реаліях, з урахуванням усіх ризиків, терміни збільшилися до 6-8 тижнів. Якщо раніше ми виготовляли продукцію для 7 тисяч авто в тиждень, то згодом показник знизився до 4 тисяч, нині він ще менший. У жовтні-листопаді 80% часу ми простоювали, а зараз отримали деякі замовлення. До кінця року робота є», – каже Олександр Бафанов.
Попри це керівництво компанії «Фольксваген» заявило, що буде підтримувати бізнес в Україні. Години простою працівникам оплачуються в розмірі 70% заробітної плати. Хоч витрати збиткові для бізнесу, однак центральний офіс у Німеччині разом із клієнтом їх узгодили. Таким чином підприємству вдалося утримати колектив, який складається з 1050 працівників.
«Так буде до кінця нашого фінансового року (до квітня 2023-го). Відтак компанія буде переглядати ситуацію, залежно від картини в Україні та загалом. Ми не здаємося, приймаємо виклики, працюємо як команда», – запевняє директор філії.
«Генератори треба обслуговувати»
Інженер компанії «Ромстал Україна», яка постачає генератори чернівецьким підприємцям, Олег Майданський радить, перш ніж купувати прилад, вирахувати споживання на підприємстві.
«Якщо у вас однофазна мережа, не варто брати трифазну, бо заплатите ціну за велику потужність, а споживати будете лише третину від заявленої потужности».
Однофазні генератори — це побутові, вони більше для офісів, маленьких магазинів. Якщо це підприємство, яке займається виробництвом, тут потрібні трифазні промислові генератори. Переважно вони дизельні.
«Обов’язково треба порахувати потужність, яку споживає підприємство, аби визначити, який генератор потрібний. Бажано мати резерв», – радить Олег Майданський.
За словами інженера, генератор не призначений для користування на постійній основі. Тому варто давати перепочинок у роботі. Також він потребує технічного огляду, вчасної заміни олії, а ще обов’язково використовувати якісне пальне. Це має робити фахівець, який відповідає за роботу приладу. Встановлювати його також повинен електрик.
Генератор обов’язково треба встановлювати на вулиці, він має бути огороджений.
«Маємо підтримку міжнародних партнерів»
У Чернівецькій міській раді розповіли Шпальті, що співпрацюють із підприємцями, підтримують релокований бізнес, також є підтримка з боку міжнародних партнерів.
«Працює програма з розвитку підприємництва, функціонування центру розвитку підприємства, де є гаряча лінія, фахівці, які безкоштовно консультують працівників бізнесу разом із GIZ та USAID. Це два фонди, з якими ми маємо два проєкти з підтримки малого та середнього бізнесу», – каже директор Департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради Сергій Бостан.
Серед останніх рішень міської ради: про співфінансування з бюджету купівлі генераторів для ОСББ.
У Чернівецькій військовій адміністрації ухвалили Програму підтримки підприємств та підприємців.
За нею можуть компенсувати частину грошей на закупівлю генераторів та енергоефективного обладнання. Компенсація може становити 30% від вартости засобів, але сума не може перевищувати 50 тисяч гривень. Про це повідомила перша заступниця голови Чернівецької ОВА Альона Атаманюк.
За словами Сергія Бостана, підприємства, які релокували до Чернівців, почали реєструвати свій бізнес на Буковині.
«Це свідчить про те, що дехто з них планує тут залишатися та працювати. А це сигнал, що бізнес і місцевий розвиток навіть в умовах воєнного стану мають відповідний імпульс», — зазначає Сергій Бостан.
Масового закриття бізнесу не спостерігають
У міській раді повідомили, що масового закриття бізнесу у Чернівцях наразі не спостерігають.
Зокрема у листопаді цього року припинили діяльність чотири підприємства. Натомість зареєстрували 37 нових.
Станом на 7 грудня зареєструвалися ще 6 нових, а закрилося одне підприємство. Про це йдеться у відповіді Чернівецької міської ради на інформаційний запит Шпальти.
Загалом зазначили, що впродовж листопада-грудня 2022 року тенденції щодо збільшення/зменшення державної реєстрації юридичних осіб не спостерігають.
Цей матеріал створено за підтримки проєкту «Накипіло.Освіта» та DW Akademie в Україні.
