У Чернівецькій ОВА відкрили виставку архівних документів, що проливають світло на злочини радянської влади та штучний голод.
Чернівецький державний архів віднайшов документи, які свідчать про злочини радянської влади на Буковині у 1945–1947 роках. Виставку знайдених документів відкрили сьогодні, 25 листопада, у приміщенні Чернівецької ОВА.
Директор архіву Микола Рубанець розповів, що ці документи знайшли два тижні тому і вирішили висвітлити їх для місцевих жителів саме напередодні вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів.
«Виявлені нещодавно документи ставлять крапку в багаторічній дискусії про те, хто чинив злочини — бандерівці чи радянські шістки», — коментує директор архіву.
Радянська влада постійно прикривала свої безчинства, перекладаючи відповідальність за них на Організацію українських націоналістів. Партійна влада Буковини не витримувала такої кількости злочинів і намагалася подавати скарги до центрального управління. Тоді правопорушення визнавали, проте покарання для винуватців були мізерними.
До прикладу, в одному з матеріалів є історія про «товариша» Руденка, який був представником комуністів. Його звинуватили у рішенні вбити п’ятьох бандитів, котрі добровільно здалися. Хоча трохи раніше запрацював закон про те, що тим, хто здається, прощатимуть злочини… Щоб перевербувати й використати у власних цілях.
Цього «товариша» Руденка покарали. Проте покарання було незначним — всього лише оголосили догану та навіть не вигнали з партії. Хоча він давав вказівку підлеглим комісарам діяти методом банд: вчиняти підпали, грабежі, насильство над жінками… І все задля того, щоб звинуватити представників ОУН. Про це зазначено в архівних документах.
«Все дійшло до того, що комісари писали скарги про злочини один на одного. Їхні безчинства набули великого масштабу. Зараз ми маємо пезпосередні докази насильств, убивств та грабежів. Загони НКВС розміщувалися у районах, де було найбільше ОУНівців, забирали в мирних жителів хати, які їм подобалися, роблячи все це під іменем ″бандерівців″. У такий спосіб навіювали відчуття страху», — розповідає Микола Рубанець.
Був випадок, коли секретар партії подав скаргу на командирів. Він вказав, що вони все нищать, вчиняють пиятики та бійки. Відповідні органи відреагували, провели перевірку, винних арештували. А через три місяці секретаря, який написав скаргу, зняли з посади.
Жінки цих варварів також поводили себе неетично та антиморально. Зокрема, спекулювали, продаючи населенню їжу за великі кошти. Хоча тоді Буковина голодувала саме через штучний голод, вчинений їхніми чоловіками.
За словами Миколи Рубанця, ці факти показують, що наш нинішній ворог — це продовження радянщини. Методи катування українського народу з боку росіян перегукуються з тими, що чинили їхні предки.
«Верховна Рада України звернулася до цілого світу стосовно визнання голодомору геноцидом українського народу. І саме архів у цьому допомагає. Тому важливо знаходити документи, що свідчать про злочини, бо це наша історія, і нащадки повинні знати, хто вбивав і продовжує вбивати українців», — коментує перший заступник голови Чернівецької обласної ради Микола Гуйтор.
Щодо технічного боку, то навіть відключення електроенергії не завадило відцифрувати всі матеріали. Вдалося відсканувати всі документи, згодом їх розмістять на сайті архіву.
«Матеріали зараз потребують максимально широкого інформаційного висвітлення, бо народ повинен знати правду. Історії про ″злочини бандерівців″– вигадки радянської влади. І зараз ми маємо фактологічне підтвердження цьому. Ми надалі працюємо над пошуком схожих документів, щоб зробити більш розгорнуту виставку і плануємо представити її всій громадськості», — додає пан Микола.
Фото Ігоря Константинюка