Новини, Репортаж

Декілька годин у дитячій травматології: побиті коліна, загіпсовані ноги та можливість грати у футбол

Травматологічне відділення КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» працює 24 на 7. Лікарі виконують планові операції та рятують життя діткам після серйозних травм. Журналісти Шпальти провели декілька годин разом із травматологами і на власні очі побачили, як тут рятують дитячі життя.  

4-річна Таїсія – пацієнтка відділення

Таїсії – 4 рочки. Її ніжка у гіпсі, проте дівчинка усміхається і радо зустрічає у палаті свого лікаря.

«Донька бігала на подвір’ї, впала і зламала пальчик на нозі. Ми не одразу звернулися до лікарів, сподівалися, що це забій, який швидко загоїться. Проте гематома нагноїлася. Так ми опинилися у дитячій клінічній лікарні», — розповідає мама дівчинки.

Таїсія поправляє волосся для фото і каже, що з мамою в цій лікарні їй зовсім не страшно.

Неподалік у дитячому куточку бавиться хлопчик. Його готують до ортопедичної операції. А поки, щоби лікарняні стіни не пригнічували, медики пропонують йому розмальовки, іграшки та конструктор.

Ігровий куточок

«Наше відділення створили два роки тому. Раніше травматологія була у складі хірургічного відділення. Тепер маємо своїх 20 ліжок: 10 травматологічних, 5 ортопедичних і 5 нейрохірургічних. Наразі щомісяця в нас лікуються 40-60 дітей. Найменшим пацієнтам – 2-3 місяці», — розповідає завідувач травматологічного відділення КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» Андрій Смага.

Андрій Смага, завідувач відділення дитячої травматології

«Хлопчик погодився на операцію, бо мріяв грати у футбол»

На ортопедичні операції діти, як правило, надходять планово. Дитячі травматологи виправляють клишавість та плосковальгусну деформацію ніжок.

«Ми маємо можливість виконувати малотравматичні операції. Наприклад, раніше доводилося робити розріз, вводити фіксатори, дитина довго залишалася в лікарні, у неї були післяопераційні болі. А тепер у більшості випадків ми робимо лише два проколи, через які вводимо фіксатори без розрізів. Це пришвидшує відновлення та мінімізує будь-які негативні наслідки після операції», — розповідає лікар.

У кожного пацієнта — своя історія. Андрій Смага розповідає про 14-річного Гришка, якому зробили складну пластичну операцію і врятували обпечену ногу:

«Хлопчик із багатодітної родини. Коли йому було 2 рочки, братик із необережности перелив каструлю з окропом йому на ноги. У дитини утворилася контрактура — рубцювате стягнення шкіри. Через це ніжка майже не згиналася. Хлопчик навчився ходити, шкутильгаючи. Але це помітили сусіди і взялися допомогти. Так він опинився у нашому відділенні.

Травма була непроста: через опік сильно постраждало стегно, гомілковостопні суглоби обох ніг, гомілки. А Гришко нам казав, що просто хоче грати з хлопцями у футбол. І нам вдалося допомогти йому в цьому!

Нещодавно він приходив на плановий огляд. Він уже грає у футбол!»

Фото Чернівецької міської ради

«Юному майстру пришили фалангу пальця»

Дитячі травматологи також збирають кістки дітей після ДТП, падінь із висоти, необережної їзди на велосипеді чи мопеді.

«Особливо актуально це серед підлітків. Практично щомісяця маємо одного-двох 16-річних пацієнтів, які потрапляють в аварії на мопеді. Внаслідок цього часто отримують важкі політравми, коли, крім травматологічної допомоги, їм потрібна хірургічна та урологічна», — каже Андрій Смага.

Маленькі пацієнти відділення

Нещодавно одному юному майстру, який ремонтував свій мотоцикл, руку затягнуло в мотор. До лікарні хлопця привезли з відірваною фалангою великого пальця.

«Такі операції – ювелірні. Ми провели реконструкцію. Пальчик, на щастя, прижився, й у хлопця все добре. Взагалі, кожен пацієнт, якого виписуємо з лікарні, — це маленька перемога нашого колективу», — зазначає лікар.

…Медики поспішають у приймальне відділення. Надходить юний пацієнт. Можливо, ще одній дитині врятують життя. А потім скажуть, що всього лише виконували свою буденну роботу.

Палата відділення травматології

Фото Ігоря Константинюка

 

Коментарі