Збирають на реанімобіль: у Чернівцях відтворюють вишиванки за зразком сорочки Степана Бандери

До проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» залучені майстрині з Чернівців та дослідники зі Львова.

Організатори Дня вишиванки відтворюють сорочки за зразком вишиванки Степана Бандери. Проєктом займаються чернівецькі майстрині та дослідники зі Львова. Вони відтворюють сорочки відомих українських діячів ХІХ-ХХ століть.

Культурна кураторка Леся Воронюк каже, що до Дня вишиванки дослідникам хотілося обрати сорочку знакової постаті:

«Про сорочку Степана Бандери дуже довго думали, шукали, але її не залишилося в жодному музеї… А тут виявилося одне фото, яке зберігається в Меморіальному музеї в Стрию Львівської области. Воно зовсім невеличке, тож спершу подумали, що це буде дуже складне завдання — за фотографією відтворити цілу сорочку», – розповідає Леся Воронюк.

Спочатку збільшили саме фото, провели декілька видів кольорокорекції та масштабували орнамент. Так вдалося відтворити чоловічу версію сорочки. Її продемонстрував історик Володимир В’ятрович, який досліджує політичну й ідеологічну спадщину Степана Бандери.

У червні лімітовану колекцію зі ста вишиванок продали. За вторговані кошти спільно з благодійним фондом «Коло» придбали 35 бронежилетів.

Невдовзі вирішили створити й жіночу версію сорочки – «Бандерівна». Її амбасадоркою стала громадська діячка та журналістка Яніна Соколова:

«Сорочки розходяться всією територією України й за кордон також. Багато людей беруть їх на подарунок, і ми вже отримуємо відгуки, що наша сорочка в чиїйсь родині стане сімейною реліквією», – ділиться засновниця Дня вишиванки.

Ціна «Бандерівни» – 5 тисяч гривень. Наразі вже створили пів сотні жіночих вишиванок. З вторгованих коштів планують придбати реанімобіль. Оновлено 6 вересня: у межах акції «Вишиванка – духовна броня українців» зафондували 310 тисяч гривень на купівлю реанімобіля.

Читайте також: До Дня вишиванки у Чернівцях презентували відтворену сорочку Степана Бандери

У майстерні не покладає рук художня дизайнерка Ганна Кривобок. Майстриня вишиває з 15 років. Вона закінчила профтехучилище в Решетилівці Полтавської области, де навчали ручної та машинної вишивки. Каже, що сорочки вишивають двома техніками – хрестиком і гладдю.

«Коли вже створена програма, то потім пишемо ще по-старому на дискетки. Записуємо на машинку, і потім уже виставляємо на деталі, де має бути. І запускається процес», – розповідає Ганна.

Майстриня каже, що вишиває по 12-14 годин на день, щоб люди якомога швидше отримали своє замовлення. Тому створення однієї сорочки займає приблизно день.

«Найскладніше – підібрати модель, яка б гарно лежала на кожній людині. Бо дуже різнопланові фігури, і хотілося б, щоб це носили, а не щоб воно лежало просто в шафі», – ділиться дизайнерка.

Леся Воронюк переконана, що ця справа і підтримує армію, і водночас популяризує вишиванки:

«Це відродження і популяризація української культури в її правдивих історичних сенсах. Не підмінених радянською пропагандою, не підмінених російською ідеологією. І, по-друге, таким чином ми можемо не залишатися осторонь і бути корисними для захисників. А третій важливий аспект – це те, що відтворення цієї сорочки об’єднало майстрів вишивки для дослідників із Києва, Чернівців та Львова».

Фото авторки