0
Міністерство культури рекомендувало вилучити пропагандистські, антиукраїнські та книги російських видавництв.
У липні цього року Мінкультури рекомендувало вилучити з бібліотек книжки, що містять заклики до ворожнечі та ліквідації суверенности України, викривлення фактів та розпалювання ненависти – задля інформаційної безпеки громадян.
Так, від початку року у Чернівецькій обласній науковій бібліотеці імені Михайла Івасюка вилучили майже 53 тисячі книг. Це переважно застаріла література, а також та, яку видавали у Радянському Союзі.
Зіштовхувалися з відвертою пропагандою. Наприклад, журнал «русскій мір» з усіма наративами, які відповідають назві, дарували бібліотекам ще десять років тому під виглядом допомоги меценатів. Однак працівники ще тоді зрозуміли, що це таке, і навіть не брали на баланс. Зараз почали процес актуалізації. російську класику мовою оригіналу забирають, Пауло Коельйо – теж, натомість звільняють місце для нового – українського.
Як відбувається актуалізація бібліотечних фондів, Шпальті розповіла директорка Наталія Філяк.
«Щоб люди не думали, що ми тут варвари і списуємо все невдумливо і цілими горами літератури. Це далеко не так. Це дуже складний і кропіткий процес. На сайті Міністерства культури є список літератури, якої не повинно бути на бібліотечних полицях. Це переважно література, яку друкували на території росії після 2014 року. Вона має пропагандистський характер, визнає та возвеличує так звані новоутворення Л/ДНР, виправдовує російську агресію або взагалі її заперечує», – розповідає директорка бібліотеки.
Наталія Філяк каже, що такої літератури у бібліотеках области немає. Адже ще з 2014 року установи ретельно перевіряли свої фонди та актуалізували їх.
«Ідеться про книги радянського періоду. Ми очищуємо фонди від застарілої та нікому не потрібної літератури. Зокрема це посібники з медицини, інформація з яких не актуальна, адже наука давно пішла вперед. Або книги російською мовою, яким давно створили аналог українською. Також видання старого зразка, тобто 50-60-х років, які розсипаються у руках. Звичайно, по одному примірнику ми залишаємо, але по 6-7 немає сенсу їх зберігати. До того ж є спеціальна комісія зі списання літератури, яка уважно переглядає список книг. Якщо виникають якісь питання, то їх разом вирішують».
Хоча є й винятки. Адже існують такі галузеві видання, аналогів та перекладів яких українською немає: енциклопедії про тварин чи мистецькі альбоми, коштовні видання з репродукціями всесвітньо відомих картин чи видання про архітектуру у російському перекладі.
«Такі видання, якщо й списувати, то останніми. І їх не будуть списувати з фондів обласної бібліотеки. Адже обласна бібліотека – це депозитарій, де повинні зберігатися книги хоча б в одному примірнику. Водночас згадані видання не будуть у відкритому доступі, ми не рекламуватимемо їх і не пропонуватимемо. А, наприклад, російська класика, з якою ніяк не можуть розпрощатися наші читачі, буде в українському перекладі. Але у підсобному приміщенні також примірник буде мовою оригіналу».
Наталія Філяк каже, що під актуалізацію потрапив і Пауло Коельо за його проросійську позицію. Письменник звинуватив світову спільноту у русофобії та назвав війну в Україні кризою.
«Його дуже любили та читали. Він був улюбленим автором і моєї доньки. І ми це все дуже болісно переживали. Звичайно, що на полицях бібліотеки книг цього автора вже не буде. Їх зберігатимемо теж у підсобному приміщенні. Разом із книгами інших письменників, які підтримують чи виправдовують війну росії проти України», – зазначає директорка бібліотеки.
В оновленому корпусі бібліотеки облаштують окрему кімнату для книг, які підпали під актуалізацію, але які мають зберігатися у фонді в одному екземплярі.
Наталія Філяк каже, що є чимало ще літератури, яка підпадає під актуалізацію. Йдеться про застарілі книги та дублі. Також увагу приділятимуть і дитячій літературі.
«Проросійські книги, а також автори, які публічно підтримують агресію росії – такої літератури не повинно бути в жодній бібліотеці. Чимало її дарували бібліотекам. Приходили «агенти» під виглядом меценатів та приносили. Навіть пам’ятаю, як у нас був період, коли нам активно почали дарувати журнал російською мовою «русский мир». Але це було 10 років тому. Вже тоді підготовка йшла. І працівниці звернулися до мене (я працювала тоді у відділі абонемента) і запитали, що робити. Коли подивилися уважніше – ого-го-го! Всі наративи, які зараз лунають, були вже тоді. І дарували такі примірники у кожну бібліотеку. Тому книги – це важливо. Адже окупант що робить найперше? Спалює українську літературу і завозить свою, російську пропагандистську. Напевно розуміють, що слово – це зброя і дуже потужна. Тому повинні бути дуже уважними».
Від початку року в обласній бібліотеці та її підрозділах уже списали майже 53 тисячі книг. Така кількість зумовлена й тим, що цьогоріч приєднали й обласну медичну бібліотеку. А там виявили чимало неактуальної застарілої галузевої літератури.
За словами Наталії Філяк, книги, які підпали під актуалізацію, списують звідусіль: з електронних та книжкових каталогів. Далі їх відправляють у пункти прийому макулатури. А звідти – на вторинну переробку.
«Ми на цьому не зупиняємося і надалі очищуємо наші фонди. Адже не можна побудувати щось нове, сучасне і цікаве на старому. Поки процес актуалізації йде дуже безболісно», – підсумовує Наталія Філяк.
Фото Ігоря Константинюка
Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».
