24-річний мураліст із Чернівців підтримує Україну, займаючись стріт-артом у Норвегії.
24-річний чернівецький художник Микита під псевдонімом Slam створює патріотичні мурали в Норвегії. Востаннє він взяв участь у фестивалі стріт-арту «Lokka Lykke» в Осло, де створив малюнок з жовто-синіми кольорами посеред столиці.
Микита виїхав за кордон за місяць до початку повномасштабного вторгнення. Попри усі новини, що попереджали про війну, навіть 24 лютого до кінця складно було повірити, що таке сталося. А втім, залишився за кордоном і вирішив звідти підтримувати Україну та займатися творчістю.
Шпальта поговорила з Микитою про життя за кордоном та початок творчості у Чернівцях.
Норвегія та підтримка України
Куди б я не приїхав, я шукаю можливість помалювати. Опинившись у Норвегії, знайшов людей, що розповіли мені про фестиваль стріт-арту. Я вирішив взяти участь та підтримати Україну, використавши символічні кольори. Я радий, що людям сподобалося, це важливо.
Зараз ми повинні за будь-якої можливости підтримувати Україну та робити те, що найкраще виходить. Для мене сила в мистецтві. Крім цього, я хочу, щоб люди за кордоном не забували про Україну.
Люди тут дуже нас підтримують, співпереживають. Спершу це було більше помітно від пенсіонерів, але зараз і від молоді багато підтримки.
Містомалювання в Чернівцях
Взагалі коли я малюю, то хочу надати людям змогу відволіктися. Аби вони просто насолоджувалися вуличним мистецтвом і ні про що не думали.
Малювати люблю з дитинства. Кілька разів пробував і графіті, а у 2018 дізнався про проєкт «Академія Містомалювання». Як виявилося, це були волонтери, що прикрашали негарні будівлі міста, замальовували написи. Тож я вирішив взяти участь.
Першою роботою був Майкл Джексон, потім з’явився рожевий ангел та Боб Марлі, які викликали дискусії в місті. Мурали почали замальовувати, люди писали негативні повідомлення в соцмережі. Але я спокійно ставлюся до такого, навіть з гумором. Мотивацію теж не втратив, навпаки, це — виклик повернутися і домалювати їх знову. Після такого ще більше хотілося робити щось нове.
Далі створив на вулиці Сагайдачного Алею Муралів, на якій є портрети Андрія Шевченка, Кузьми Скрябіна, Моніки Беллуччі тощо. Деяких обрав через причетність до міста чи актуальні події, деяких — без причини.
Звісно, у нас в Чернівцях не настільки розвинуте вуличне мистецтво у порівнянні з іншими містами. Хотілося, щоб з’являлося більше муралів і більше художників. Але я вірю, що після усіх цих переломних подій в країні буде значний прогрес, і тут все стане значно краще, ніж було.