0
Ресурсний центр Кольпінга разом із волонтерами організували роботу кухні на базі школи.
Безкоштовні обіди для переселенців, тероборони та військової адміністрації готують на базі однієї зі шкіл Чернівцях. Організував роботу Ресурсний центр Кольпінга в Україні. Продукти постачають волонтери, а ще допомагають із закордону. На кухні безоплатно працюють 15-20 людей — як професіонали, так і аматори. Долучилися до справи, аби пришвидшити перемогу. Повноцінні обіди готують уже три тижні.
«Наша громадська організація не могла стояти осторонь тих подій, які зараз відбуваються в країні. Тому вирішили допомагати тим, хто цього потребує. Готуємо безкоштовні гарячі обіди для переселенців, тероборони, волонтерів», — каже працівниця Ресурсного центру Кольпінга у Чернівцях Інна Пашанюк.
Щодня тут виконують замовлення в середньому на 400 обідів. І щодня різне меню.
«Це обов’язково перше, друге, щось м’ясне, салати і за можливости випічка. Наприклад, сьогодні, найулюбленіше — це пиріжки наші фірмові з повидлом, а ще печемо яблука. Стараємося щодня робити різне меню. Наприклад, учора приготували 18 кілограмів олів’є», — розповідає Інна.
Нині волонтери сформували список організацій, для яких постійно готують.
«Найбільше обідів бере табір для переселенців у Садгорі (це понад 200 щодня), транспортний коледж (50). А ще Чернівецька військова адміністрація, штаб територіальної оборони Буковини та волонтери, які плетуть сітки у школі», — каже Інна Пашанюк.
На кухні працюють професіонали, які мають кулінарний досвід, а також ті, хто ніколи цього не робив досі.
Наталія Соловей до війни працювала у шкільній їдальні школи №3 заввиробництва. Коли почалися бойові дії, перекваліфікувалася і волонтерить.
«Хочемо, аби було все добре, смачне. А найголовніше — аби швидше завершилася війна і ми знову могли спокійно працювати і приймати діток. Віримо у перемогу», — ділиться пані Наталія.
Волонтерить у шкільній їдальні і чернівчанка Тетяна Фісанова. У мирний час вона працювала кухаркою у громадському секторі.
«У країні таке робиться, що просто сидіти вдома не можливо, тому вирішила долучитися. Допомагаємо чим можемо йти до перемоги якомога швидше».
Жінка демонструє величезні каструлі для перших страв. Каже, щодня готують близько 150 літрів супу чи борщу.
«Сьогодні у меню суп гороховий із м’ясом, із копченими ковбасками та сухариками. На друге — картопляне пюре та плов, курочка у сметанному соусі, биток по-кишинівськи. Салат із помідорами «чері» та свіжими огірками, а також із буряка», — розповідає Тетяна Фісанова.
Волонтерка каже, що всі на кухні готують із любов’ю, бо хочуть зробити щось приємне для наших співгромадян, які побачили війну.
Щодня на кухні серед волонтерів є і переселенці.
Марія — студентка з Києва. У Чернівцях вона вже чотири дні. Живе у подруги. Дівчина розповідає, що її батьки залишилися у Києві, а саму відправили у більш безпечне місце.
«Розумію, що треба допомогти, тому долучаюся. Є відчуття причетности: якщо є руки й бажання бути відповідальною перед країною, треба щось робити», — ділиться дівчина.
Фото Володимира Гуцула
