Офтоп

Матансас: відродження покинутого культурного центру Куби

Історія відродження занедбаного Матансасу на Кубі, що колись був відомий архітектурою, музикою та мистецтвом.

Brendan Sainsbury/BBC

Оригінальний матеріал BBC

Колись відоме своєю музикою, мистецтвом та архітектурою, місто Матансас було занедбано. Однак через багато років митці працюють над тим, щоб повернути йому колишню славу.

Засноване у 1693 році за наказом іспанського короля Карла II, місто Матансас швидко стало портом, який почав приносити шалені прибутки з цукрових плантацій, на яких багаті іспанські поміщики експлуатували поневолених людей із Західної Африки. До 1860-х років Матансас стало другим за величиною містом країни після Гавани, а місцева влада вигадала для нього ім’я «Афіни Куби», чому сприяло його елегантне культурне життя та велика кількість поетів та письменників, які проживали у ньому.

Brendan Sainsbury/BBC

Назва виправдовувала себе. У роки розквіту у 19 столітті у Матансасі будували класичні театри, а місцевий письменник Хосе Хасінто Міланес став найкращим драматургом Куби. У 1881 році у місті пройшла «Всесвітня виставка». Вона мала на меті популяризацію мистецтва та технологій. Виставка була вдалою, адже привернула делегацію із США та Іспанії.

Протягом наступних десятиліть у Матансасі почали з’являтися нові музичні жанри, у тому числі дансон (парний танець із характерним синкопованим ритмом), вперше виконаний кубинцем Мігелем Фаїльде; і мамбо (парний кубинський танець африканського походження.

Brendan Sainsbury/BBC

Однак на культуру міста впливали не лише іспанці та латиноамериканці. Оскільки у місті проживала велика кількість афроамериканців, звільнених з рабства у 1886 році, Матансас був і досі залишається колискою африканської релігії та традиції.

Після революції 1959 року на Кубі, коли новий режим почав впроваджувати соціалістичні цінності, Матансас втратив свою роль культурного центру. У 1991 році проблеми Мантансасу лише погіршилися, адже економіка відправилася у вільне падіння. А у 2000-х роках занепад посилився через занепад цукрової промисловості. У той час як туризм на золотих пляжах Варадеро продовжував процвітати, а інші кубинські міста потрапляли у престижні списки ЮНЕСКО, потреби Матансас не враховувалися.

Brendan Sainsbury/BBC

У 2018 році почалися незначні зміни. Саме в цей час Еусебіо Леал, архітектор успішного проєкту реабілітації Старої Гавани в 1990-х та 2000-х роках, запропонував уряду вшанувати 325-річчя Матансаса, організувавши програму визнання та відновлення. У рамках програми було відремонтовано зношені фасади будівель, відкрито три гарні готелі у центрі та поряд з Парком Лібертад. Окрім того, було відновлено роботу колись одного з найкращих театрів Сауто.

«Матансас було відроджено. Візуальні зміни було помічено по всьому місту», — розповідає Адріан Сокорро, власник однієї з художній студій у місті.

Ще більші зміни очікували на місто у 2019 році. Вперше за весь час свого існування Матансас повинно було прийняти найбільший мистецький фестиваль Куби «Гавана Біеналле». Цьому сприяла художниця Марія Магдалена Кампос Понс, яка народилася в Матансасі, а тепер проживає в США. Ця виставка стала найвизначнішою подією для міста з часів Всесвітньої виставки 1881 року.

Brendan Sainsbury/BBC

Уряд безсумнівно сприяв відродженню Матансаса, але саме митці визначили напрямок, у якому місто буде розвиватися. Біеналле поєднав театральне мистецтво, скульптуру на відкритому повітрі, поетичні читання та виставки, що допомогло відродити Матансас.

Марія Магдалена зазначає: «Фундаментальним змінам у місті сприяла спільнота митців, яка працювала роками, не привертаючи до себе уваги. Святкування 325-річчі дозволило провести потрібні реставраційні роботи».

Митці та уряд будуть продовжувати розвивати Матансас, адже вони хочуть створити місто, яке буде естетично та економічно стійким, а також гідним для того, щоб у ньому жити.

Коментарі