0
Про традиції святкування Різдва римо-католицькою громадою, діяльність отця Кшиштофа на Буковині та літні табори для дітей.
25 грудня римо-католики західного обряду святкують Різдво. Як і православні, вони мають святу вечерю, урочисту службу Божу, колядують, ставлять сценки тощо. Водночас мають свої традиції та обряди, притаманні лише їм.
На Буковині є чимало парафіян, які входять до римо-католицької спільноти.
Про традиції католицького Різдва, чому колядують до Стрітення, сценки з віслюком Туронем та католицьку громаду розповів настоятель римо-католицького храму Святого Архангела Михаїла, що в Садгорі, Кшиштоф Сапальські.
Отець Кшиштоф проводить службу Божу у відреставрованому костелі, якому понад 200 років. Поруч зведений двоповерховий парафіяльний будинок.
У храмі отець Кшиштоф цього року знову облаштував вертеп із рухомими фігурами, який символізує Різдво Христове. Це персонажі святих, тварини та дитячі іграшки. У шопці, яка розміщена у храмі, їздять потяги, працює млин, горить вогонь, світить маяк та гойдається колиска з фігурою Ісуса.
Ще один вертеп розташували при вході до храму. Тут фігури у людський зріст, а ще домашні тварини, худоба. Все це облаштував Кшиштоф Сапальські здебільшого з фігур, які передали парафії із закордону.
«У нас у Садгорі була перша шопка в місті, шостий рік встановлюю її в храмі. Пізніше шопку почали встановлювати на інших локаціях у Чернівцях», — розповідає ксьондз.
«Різдво — це сімейне свято»
До Різдва римо-католицька парафія готується щодня впродовж чотирьох тижнів. Люди дотримуються Адвенту – часу в очікуванні свята, коли особливо приділяють увагу духовному життю, посту.
«Щодня о 7 ранку у нас є служба Божа. І щодня — Адвент 4 неділі до Різдва», — розповідає отець Кшиштоф.
24 грудня родини збираються на Святу вечерю з пісних страв, коли на небі з’являється перша зірка.
За словами ксьондза, парафіяни католицького храму у Садгорі готують 12 пісних страв, як і православні.
«Це і традиційна риба, оплаток (пісний хліб), пироги, пампушки, квасоля, капуста, фрукти, горіхи тощо. У Польщі готують схожі страви: риба короп, галушки, борщ. Перед вечерею всі члени родини ламають між собою оплаток, це роблять на знак примирення. Загадуємо бажання та перепрошуємо одне в одного. Перед початком трапези глава родини читає уривок із Євангеліє про народження Христа. Також колядують, кладуть подарунки під ялинку, згадують прадавні звичаї».
Після вечері всі члени родини йдуть на урочисту вечірню службу, яка називається «пастирка».
Наступна урочиста служба — о 10 ранку 25 грудня.
Різдво римо-католики проводять у сімейному колі. 26 грудня, на Степана, ходять колядувати, 25-го співають колядки лише в родичів.
Дітям можна колядувати і 24 грудня. Вони несуть людям радісну звістку про народження Христа.
«У католиків є традиція на Святвечір — класти додаткову тарілку для неочікуваних гостей чи бідних. Також ми заохочуємо парафіян, аби запрошували одиноких сусідів чи родичів на Святу вечерю», — розповідає священник.
Серед традицій католиків є про гроші та врожай.
«Під час Святої вечері ми діставали кожен шматочок хліба, і треба було так економити його, аби вистачило до всіх страв. Що більший шматок хліба залишився після вечері, то вдалішим буде рік», — розповідає отець Кшиштоф.
А ще під тарілку з борщем клали оплаток. Коли щось прилипло до нього, то вважалося, що наступного року саме це мало вродити краще.
«Я не любив квасолі, люблю пироги з яблуками, тому клав оплаток під тарілку з пирогом, аби вона прилипла, щоб родили яблука», — ділиться отець Кшиштоф.
Під час різдвяних свят священники відвідують родини своїх парафіян з хором та колядою, благословляють та освячують домівки.
Також 6 січня католики освячують в церкві кадило, крейду і воду.
Свяченою водою кропили дім. А пізніше кожний господар забирав цю крейду, або ж священник, і писав на дверях С+М+В+2022. Ці слова означають, щоб Боже благословення прийшло на цей дім. Також можна розшифрувати ці букви як імена трьох царів: Каспер, Мельхіор і Бальтазар.
«Колядуємо та зберігаємо різдвяні декорації до Стрітення»
Після Різдва дорослі римо-католицького обряду теж колядують, переодягаються у різних персонажів і ставлять сценки з Туронем (віслюк).
«В Україні є Маланка, а в Польщі ходять з Туронем (віслюк). Колядники показують сценки з такими персонажами, як Єврей, Ірод, Туронь, Чорт, Смерть. Зокрема ставлять сценку, як Смерть приходить за Іродом», — розповідає священник.
Католики західного обряду розділяють Богоявлення та Хрещення Христа.
6 січня святкують Богоявлення — Трьох Царів, а Хрещення Ісуса Христа в неділю після 6 січня. На цьому закінчуються різдвяні свята.
«Богоявлення, це дуже велике свято в Польщі, це державний вихідний. У цей день сім’ями приходять до церкви та організовують похід Трьох царів. Переодягають когось у Марію, Йосипа, беруть ляльку-немовля на руки. Трьох осіб одягають у трьох царів. Всі інші одягають корони, які символізують царів. Ця процесія з кіньми, верблюдами йде через місто чи село. Учасники дійства ставлять сценки на площах міста», — розповідає отець Кшиштоф.
Святковий настрій та різдвяні декорації римо-католики західного обряду зберігають 40 днів до 2 лютого — Стрітення. Також до цього дня можна колядувати.
Проводить службу двома мовами у Садгорі
Кшиштоф Сапальські приїхав в Україну 2001 року.
«Я мав тоді три роки священства і наша єпархія висилала на місії. Я хотів поїхати місіонером в Перу. Але єпископ у Львові кардинал Яворський Маріан просив нашого єпископа, щоб дав священників, аби допомагали працювати. Єпископ запропонував мені поїхати на Україну. Мене відправили у Чернівці», — розповідає Кшиштоф Сапальські.
Каже, тоді не знав нічого про Україну, а тим більше про Чернівці.
Українською знав тільки два слова: «священник» та «де заправка».
Службу в Україні отець Кшиштоф спершу проводив польською мовою.
«Сестри хотіли мене навчити української і відправили до вчительки, яка хотіла навчити мене української російською. З нею мав лише три уроки. відтак вчив мову з молоддю, яка знала польську», — каже ксьондз.
Священник мав парафії у Садгорі, Боянах та Зеленому Гаї. Відтак залишився у Садгорі.
Службу тут правлять у неділю українською мовою, у будні — польською. Раніше в неділю правили дві служби: польською та українською мовами.
Кшиштоф Сапальські працює з дітьми та молоддю. Організовує духовні табори влітку для дітей.
При храмі у Садгорі є парафіяльний будинок, зведений за проєктом школи для проведення таборів. Отець Кшиштоф організував будівництво з допомогою парафіян.
Фото Ігоря Константинюка
