Аналітика, Протидія дезінформації

«Не вірити анонімним джерелам зовсім»: як телеграм-канали поширюють фейки та маніпулюють нами

Фейки стали нормою життя читачів ТГ-каналів. За даними соціології, лише третина українців може розпізнати фальшиву новину. «Шпальта» розібралася, як протистояти дезінформації, що робити, коли ви стали жертвою наклепу, та чому варто відписатися від найпопулярнішої чернівецької «телеги».

Полководець Олександр Македонський вважав себе сином бога та все життя підтримував цей міт. Фейки мають потужний вплив на суспільну свідомість ще з часів Давньої Греції. З поширенням інтернету та соціальних мереж сформувалося ідеальне поле для стрімкого поширення домислів та неперевіреної інформації. 

Створений 8 років тому Telegram із месенджера давно перетворився на повнофункціональну соцмережу і засіб швидкої комунікації з авдиторією. І хоча за даними КМІС сервісом Павла Дурова користуються трохи більше 30% українців, фейки, що запускають через Telegram-канали, стають надзвичайно ефективним інструментом інформаційної війни.  

«Телеграм є російським витвором і, швидше за все, контролюють його їхні ж спецслужби. Поширення неправдивої інформації стало потужною зброєю в умовах ведення сучасної гібридної війни. Найчастіше недостовірними фактами як методом впливу  користуються авторитарні режими. Ускладнює ситуацію розвиток соціальних мереж, яких практично не контролюють та які стали альтернативою класичним медіа», — вважає політолог  Михайло Басараб. 

На його переконання, єдиний метод боротьби заборонити канали, які контролює Росія.

«У нас немає ні часу, ні ресурсів дискутувати з російськими пропагандистами та спростовувати їхні фейки. Ми повинні діяти, як і належить в умовах війни. Лише безапеляційна заборона ворожих медіаканалів, що перебувають під контролем Росії. Свого часу в Україні заборонили «Вконтакте» й «Однокласники». Це було правильне, але лише часткове вирішення проблеми. Варто діяти в тому ж напрямку».

Більшість політичних скандалів останнього часу розганялася саме зі «зливу» у Telegram-каналах. Один із яскравих прикладів — недостовірне відео, на якому колишній нардеп Сергій Лещенко нібито вживає наркотики.

Фейкове відео потрапило в мережу 22 листопада, і того ж дня на своїй сторінці у Faсebook Лещенко опублікував аргументоване спростування. Експерти стверджують, що спроба спростування має сенс лише у дуже короткий проміжок після виходу дезінформації.

Політолог Кирило Сазонов вважає, що поширення фейків через анонімні ТГ-канали стало трендом останніх декількох років.

«Єдиний вихід інформаційної гігієни — глуха оборона. Не вірити анонімним джерелам зовсім. Не вірити. Серйозну та цікаву інформацію люди охочіше поширюють від власного імені. Це збільшує довіру та впізнаваність, що важливо для будь-якої публічної людини: політика, журналіста, громадського діяча. Анонім цього позбавлений. І коли джерело інформації вдається до приховування даних про себе – його замовні завдання очевидні».

Переважна більшість популярних Telegram-каналів в Україні є анонімними: будь-яка інформація про власника чи розташування редакції відсутня.

Російський сервіс не видає даних про авторів та підписників каналів, навіть за офіційним запитом правоохоронців. Єдиний виняток — терористична загроза. 

Опції поскаржитися на контент користувачі позбавлені, тож розраховувати на блокування фейкового каналу не доводиться. Відповідальність за фальшиву інформацію у Telegram-каналах фактично відсутня. 

 Технологію поширення фейків аналізує політолог, голова Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко.

«Фейки ніколи не ставлять на раціо, їхнє першочергове завдання – викликати надшвидку потужну емоцію, щоб заглушити логічне мислення об’єкта впливу, —  вважає політолог. — Щоб зачепити споживача контенту, у людини часто форсують страх, паніку, розгубленість, почуття жалю. Фейк може будуватися за принципом часткової правди, може бути до 50%, як у випадку із мостом Патона. Або бути максимально абсурдним, як чорнушний ролик, де Сергій Лещенко вживає наркотики. Зауважте, розгін фейкової новини розпочався саме з анонімного Telegram-каналу».

Днями в соцмережах, зокрема і в Telegram, активно поширювали інформацію про нібито закриття мосту Патона у Києві. Фейкову новину розмістили навіть найбільші Telegram-канали України, такі як First, що має понад 400 тисяч підписників і позиціонує себе як «перший новинний канал про події в Україні і світі».

У недостовірній новині йдеться, що «за інформацією КМДА, міст в аварійному стані і буде закритий на два місяці».

Жодного повідомлення про закриття мосту Патона на ремонт на офіційному сайті КМДА пресслужба не публікувала. Інформація в соцмережах була фейковою. Хоча перевірити новину просто зайти на портал Київської міської держадміністрації, яка є першоджерелом офіційних новин, що стосуються міста, та пересвідчитися у її правдивості. КМДА спростувала фейкову інформацію про закриття мосту імені Євгена Патона.

Зреагували й ТГ-канали: також опублікувавши спростування від міста. Фактично зізнавшись у тому, що публікують неперевірену інформацію. 


Уже згадуваний канал First, що входить до десятки найпопулярніших в Україні, після фейкового повідомлення опублікував офіційне спростування.

Політичний експерт Ігор Чаленко стверджує, що для анонімних каналів найголовніше – швидкість публікації: 

«Мета – аби первісна інформація з’явилася оперативніше за переважну більшість ЗМІ. Для ТГ-каналу навіть спростування – лише додатковий допис, що підтверджує для його ядерної авдиторії, що канал «тримає руку на пульсі подій» та повідомляє останні зміни». 

Зверніть увагу: верифіковані ТГ-канали, ті, що мають офіційне підтвердження авторства від Telegram, позначені синьою галочкою. Довіра до таких джерел більша. В Україні верифікованим є найпопулярніший канал «Коронавірус_інфо» з понад 500 тисячами підписників. 

Telegram-канали за територіальним принципом поділяються на національні, що публікують новини України та світу, регіональні (київські, одеські, чернівецькі тощо) та локальні (окремого району, громади, колективу навчального закладу, компанії). 

Більше половини користувачів ТГ-каналів сконцентровані у столиці. Однак свої регіональні канали новин мають усі великі міста України. 

До прикладу, у Чернівцях читають такі новинні канали:

— «Твоя Буковина»  офіційний канал Чернівецької облдержадміністрації, 3000 підписників;

— «Молодий Буковинець» — канал видання «Молодий буковинець», автор — редактор сайту «МБ», власкор УНІАН у Чернівецькій області, 1800 підписників;

— «Суспільне Буковина» — офіційний канал Суспільного. Буковина – анонімний, 1300 підписників;

— «Чернівецька міська рада» – офіційний канал міської ради, до 900 підписників;

— «ЧЕРНІВЦІГРАМ» —  останні події в житті Чернівецької области та міста Чернівців, в описі містить посилання на сайт зареєстрованого ЗМІ,  2700 підписників.

Однак найбільш масовими є канали, що підпадають під категорію «фейкових». Публікують неперевірену інформацію, псевдоаналітику, джинсу, і «зливи», не мають жодної цензури щодо змісту.

Telegram-канал «Ху#ові Чернівці», або «ХЧ» має понад 22,5 тис. підписників. Найбільший за популярністю канал міста.

Інформація про власників та їхні контакти відсутня. З опису каналу: «Обережно — БЕЗ ЦЕНЗУРИ 🔥 Спільнота містить ненормативну лексику та сцени, які можуть морально травмувати тебе! 

Тільки для 18+ заборонено для осіб із слабкою психікою!».

Власники каналу не заперечують, що їх називають каналом пліток, адже самі публікують такі повідомлення.

За змістом місцевих новин канал є опозиційним до влади Чернівців, часто розміщує критичні матеріали. Публікації з позитивним контентом із життя міста практично відсутні.

«Коли глядач або читач на емоційному гачку — рефлекторно починає поширювати інформацію, що зачепила, в соцмережах, месенджерах або під час вербального спілкування. Як правило, це коло знайомих, колег, друзів, які довіряють носію інформації. Таким чином швидкість поширення зростає, а фейк закріплюється у масовій свідомості», — пояснює Ігор Чаленко.

Секрет миттєвого поширення фейків — у бажанні людей належати до спільноти. Експерти стверджують, що вмикається закон емоційного зараження: особи, що переживають подібні почуття, прагнуть об’єднуватися у групи та спілкуватися.

Маніпулятивні опитування — ефективний інструмент роботи з підсвідомістю споживачів контенту.

Анонімні ТГ-канали часто не гребують неперевіреною інформацією.

«Поширити неправдиву або спотворену інформацію зараз легко, як ніколи. Особливо, якщо користуватися можливістю анонімного каналу. 

Зареєстровані ЗМІ можуть свідомо або несвідомо використовувати ТГ-канал як першоджерело. Медіа знімає з себе юридичну відповідальність за контент, посилаючись на канал. І досягає поставленої мети поширює інформацію, фактично перетворюючи фейк на умовно достовірну новину», коментує консультантка з комунікацій Наталка Макогон. 

На її переконання, коли видання публікує заздалегідь спотворену інформацію для розширення авдиторії, як-то «клікабельні» заголовки, скандали, то збільшенням охоплень прагне досягнути фінансових цілей. Адже більше переглядів – більша вартість реклами. Тому у певному сенсі жовтій пресі навіть вигідне використання неперевірених новин із фейкових ТГ-каналів.

«Фейкові канали (або як ми ще говоримо — «зливні бачки») ховаються за безіменністю. Вони не містять інформації з контактами редакції, даними власника тощо. У них єдина ціль – швидко донести потрібну інформацію до великої кількости людей», – зазначає засновник громадського новинного каналу та автор столичного ТГ-каналу «Дарниця Live» Артем Савичев. 

«Їх не цікавить спілкування з авдиторією, часто можливість коментувати на таких каналах відсутня. Ми також критикуємо владу, але вся інформація про канал відкрита, ми активно комунікуємо з авдиторією, намагаємося допомогти у вирішенні проблем, пов’язаних із життям міста», — додає Савичев.

 Політолог Ігор Чаленко вважає, що ефективно протистояти стрімкому поширенню дезінформації дуже складно:

«Якщо фейк не має прив’язки до конкретної події, може реінкарнуватися через рік-два, попри наявне спростування».

Днями чернівецький ТГ-канал «ХЧ» розмістив результати опитування «За скільки українці готові продати голос на виборах». 

Проаналізуємо цю новину. Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології дійсно провели загальнонаціональне дослідження з 22 жовтня до 12 листопада цього року. І більшість – 54%  респондентів – заявила, що будь-яка пропозиція грошей за голос на виборах буде неприйнятною. Тобто більше половини опитаних дали відповідь, що в жодному випадку не продадуть голоси.

Але цю інформацію у своїй новині ТГ-канал «Хуйові Чернівці» не подає, акцентуючи на значно менших показниках інших відповідей.

«Неправильно казати, що по ТГ-каналах поширюється 100% брехні. Зовсім ні. Ще головний спеціаліст із пропаганди фашистської Німеччини Геббельс вивів формулу 70% на 30%. Більшість – правди, аби викликати довіру, і третина брехні, заради якої і створюється історія. Спростувати такі фейки надзвичайно складно: намагаючись надати контраргументи, ти вимушено повторюєш брехливу тезу, – аналізує  політолог Кирило Сазонов. – Приклад: ТГ-канал пише, що чиновник вкрав мільярд і побудував садибу в Іспанії. Пресслужба заявляє, що це брехня, він нічого не крав і будинка немає. Але вже за декілька днів читач забуває про деталі. Залишається асоціація прізвища політика із вкраденим мільярдом і віллою на узбережжі».

 Українські Telegram-канали, що мають від 10 тисяч підписників і більше реальної, а не накрученої ботами авдиторії, працюють за принципом 50/35/15, стверджує Ігор Чаленко.

«Половина – це загальновідомі події для широкої авдиторії, але подані під потрібним для редакторів каналу кутом зору; 35% – міркувань на тему – псевдоаналітики або відверто фейкової інформації; та 15% – реального інсайду, що і тримає власну авдиторію «у тонусі». Сьогодні український сегмент телеграму – це бізнес на людях, які хочуть впливати на внутрішню політику. Тому перевірка інформації тут нікого не цікавить».

 Головна редакторка інтернет-видання «Накипіло» Олена Лептуга стверджує, що якісні Telegram-канали  це канали зареєстрованих медіа. Дотримуються журналістських стандартів, перевіряють факти та є у «білому» переліку українських видань (Суспільне, Цензор, УП, Бабель). А немедійні канали створюють для оперативного інформування про резонансні події.

«Швидкість часто перемагає якість. Там багато експресивної, емоційно забарвленої, навіть обсценної лексики і невербальних символів: капслок, знаки оклику. Зміст повідомлень — це суцільний упереджений ґвалт без конструктиву». 

Експерти впевнені, що спростувати новину для пересічної авдиторії практично неможливо. Через те, що рівень довіри до всіх інших джерел буде нижчим, аніж до знайомого, родича, який повідомив «факт». 

Таких прикладів останнім часом особливо багато у темі з вакцинацією проти COVID-19 — коли поширювали новини про летальні випадки внаслідок вакцинації. Хоча «після» не означає «через». Такі новини надзвичайно негативно вплинули на довіру суспільства до щеплення від смертельного вірусу.

«Брехня, роздута ботофермами, впливає на цілу націю. Яскравий приклад — масштабний рух антиваксерів», — підтверджує Олена Лептуга.  

Політолог Ігор Чаленко  додає, що повний фейк за темою карантину часто використовують Telegram-канали для залучення додаткових підписників.

«Фейкові новини, особливо у такому, як наше, розбалансованому турбулентному середовищі, є дуже небезпечними і можуть мати вибуховий дестабілізаційний ефект. Для того, щоб не ставати заручниками фейків, потрібно дотримуватися інформаційної гігієни, вважає Наталка Макогон— Обов’язково робити перевірку інформації – порівнювати подачу принаймні в двох-трьох виданнях. Шукати першоджерело: офіційні сторінки установ, організацій, компаній, інформагенції тощо. Уникати занадто яскравих клікбейтних заголовків: “Шок! Сенсація! Екслюзив!”».

 На думку Ігоря Чаленка, в епоху постправди саме мудрість поводження з інформацією зупиняє від падіння у прірву фейковости.

«Раджу споживати інформацію з різних джерел, а не лише зі звичних каналів. Інакше ми сегрегуємо авдиторію, де кожен закритий у своїй інформаційній бульбашці. Вони небезпечні тим, що є ідеальним середовищем для маніпуляцій та зміщення акцентів».

Ніколи не брати інформацію «на віру», навіть на популярних сайтах, припинити переповідати чутки за принципом «зламаного телефону», не продукувати швидких висновків. Фахівець радить зробити павзу: «Зачекайте, і ви скоро отримаєте підтвердження або повне спростування».

Головна порада від експертів: щодня вчитися гігієни споживання інформації. Щоб виростити покоління з критичним ставленням до будь-якого контенту, варто запровадити предмет з медіаграмотности вже зі шкільних років. І тоді жодна телеграм-помийка не зможе вплинути на наше життя й ухвалення важливих рішень.

Леся Шелест

Цей матеріал виготовлено в межах проєкту «Західноукраїнська медіамережа» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст продукції є винятковою відповідальністю онлайн-медіа Шпальта та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Коментарі