0
Книжкова оглядачка Лілія Шутяк аналізує творчість американського фантаста Філіпа Діка.
The Los Angeles Times
Яким талановитим не був би письменник, читачам завжди цікаво, що ж ховається за творами їхнього улюбленого автора. У випадку американського фантаста Філіп Діка – цілий світ, і то не один.
16 грудня 1928 року в звичайній американській сім’ї народилося двоє дітей – хлопчик та дівчинка. За півтора місяця остання померла, а її брат, якому судилося стати одним із найвідоміших письменників-фантастів, так і не зміг до кінця життя змиритися з цією втратою. Критики думають, що смерть сестри, якої він навіть не пам’ятав, призвела до появи у творах Діка мотиву «фантомного близнюка».
На жаль, це не єдине нещастя, що змалку спіткало майбутнього філософа та есеїста, автора більш ніж 30 романів та 110 оповідань. Його батьки невдовзі розлучилися, і письменник зростав у неповній родині. Не зазнав він удачі й у власному шлюбі. Філіп Дік декілька разів був одруженим, переважно невдало. Не втримався він і в навчальному закладі. Заледве вступивши до Каліфорнійського університету в Берклі, літератор покинув заняття і пішов продавати вінілові платівки. Впродовж свого життя митець страждав на психічні розлади (депресію, параною), що згодом стане предметом його досліджень і в літературних творах.
А от із останніми в нього все і склалося. У 50-х роках минулого століття Філіп Дік успішно дебютував у літературі в жанрі наукової фантастики й за наступне десятиліття в автора щороку виходило два, а то й три нових романи. Чимало з них було відзначено високими нагородами, зокрема: премією Г’юґо, премією Британської науково-фантастичної асоціації, Меморіальною премією імені Джона Кемпбелла тощо. Українською твори письменника активно видає Komubook. Згадаймо тут деякі з них.
Komubook
Мабуть, найбільшої слави автор зажив завдяки своєму роману «Людина у високому замку». Не в останню чергу завдяки його екранізації, що 2015 року вийшла у формі телесеріалу й розтягнулася на чотири сезони. На жаль, від оригінального твору Філіпа Діка там лишилося мало (передусім – персонажі), але серіал, безперечно, має свою фантастичну захопливу атмосферу.
Книжка написана в жанрі альтернативної історії на кшталт «а що було б, якби?». У випадку «Людини у високому замку» йдеться про те, яким став би світ, якби у Другій світовій війні перемогла Німеччина.
Роман Філіпа Діка – твір-пересторога. Лякаючи, він виховує читача й змушує цінувати такі прості речі, як свобода думки й пересування, впевненість у майбутньому тощо. Попри тотальну диктатуру, у творі Діка є письменник, що видав бестселер, який відповідає нашій реальності, де Німеччина Другу світову таки програла. Переплітаючи реальний і вигаданий світи, автор і читач, мовби перебувають у таємній змові, що може призвести до несподіваних наслідків.
Власне, образ тоталітарної держави, в якій людина – лише гвинтик у системі, що здатна її розчавити будь-якої миті, типовий для всієї творчости Діка. Зустрічаємо його і в іншому романі автора – «Лийтеся сльози, сказав полісмен». Тут ідеться про відомого телеведучого Джейсона Тавернера, який одного дня прокидається… ніким. 30-мільйонна авдиторія, що з захватом спостерігала за ним щовечора з екранів своїх телевізорів та заслуховувалася музичними платівками шоумена, раптом зникла, як і його ідентичність. Тепер герою доведеться опинитися на самому дні і відчути на собі страх ординарів (звичайних людей) перед поліцією і таборами примусової праці.
У своїй новій іпостасі чоловік зустрічає божевільну донощицю Кеті, яка робить йому фальшиві документи, неприємного копа Мак-Налті, що підозрює Джейсона в різних аферах, всемогутнього генерала Бакмена та його сестру Еліс, а також коханку з попереднього життя співачку Гезер Гарт. Усі ці герої відіграють важливу роль у житті ведучого, й рано чи пізно хтось із них приведе його до з’ясування причини такої халепи.
Komubook
Ще одна тема, що чітко простежується в творчості автора, крім альтернативних світів, – наркотики та їхній вплив на свідомість людини. Цьому присвячений пізній роман Діка «Затьмарення» і також, наприклад, «Три стигмати Палмера Елдрича». У творі йде боротьба між розробниками двох видів препаратів – Цукер-Н та Жуй-Ц. Кожен із цих наркотиків по-різному впливає на тих, хто їх вживає. Перший дає можливість подорожувати в паралельні реальності й «під час трансляції вдаватися до інцесту, коїти вбивства, робити що завгодно, і з юридичного погляду це вважалося лише фантазією, безневинним бажанням». Другий дозволяє «переходити з одного життя в інше. Бути жуком, викладачем фізики, соколом, найпростішим, слизовиком, повією в Парижі 1904-го року…» тощо. Але обидва – лише засіб, який герої роману використовують для того, щоб автор міг висвітлити теми філософських, науково-фантастичних та релігійних концепцій. Зокрема про походження зла та його варіацій. Сюжетно твір доволі заплутаний й охоплює різні галюцинаторні світи, в яких у героїв є можливість транслювати себе з одного життя в інше.
Роман «Три стигмати Палмера Елдрича» – це твір, у якому ніколи не можеш бути точно впевнений, хто ховається за личиною того чи іншого героя, оскільки завдяки наркотикам їхні сутності здатні мігрувати не лише між тілами й планетами, а й навіть минулим і майбутнім. Як і стається, наприклад, із промисловцем Палмером Елдричем, що «дивиться нам прямо в очі; і водночас дивиться нашими очима».
Твір настільки незвичний і по-справжньому моторошний, що сам автор зізнався, ніби боїться його. Чого не скажеш про Американську асоціацію письменників-фантастів, яка номінувала цей роман на премію «Неб’юла».
Тему освоєння інших планет і розриву між реальностями знаходимо і в науково-фантастичному романі «Убік». Головний герой твору Джо Чип разом з іншими телепатами вирушають на Місяць. Після раптового вибуху світ довкола зазнає великих змін. Персонажі роману від епохи колоній на Марсі переносяться у часи Великої депресії й поступово починають зникати.
«Ми забагато знаємо, щоб мати змогу комфортно жити в цьому часовому відрізку», – міркує Джо. Та чи вдасться їм повернути все, як було?
Роман «Убік» занурює читачів у моторошний футуристичний світ, що руйнується буквально на очах. Межа між мертвими й живими в ньому настільки тонка, що часом невідомо, хто і в якому вимірі існує. Та попри весь цей жах, у Джо лишається надія. Але лише для себе чи ще для інших?
Цей твір є одним із найвідоміших романів Філіпа Діка. 2009-го журнал «Time» долучив його до списку 100 найкращих романів із 1923 року. І разом з іншими книжками американського фантаста ви відкриєте нові й незнані світи, в які часом насправді так страшно потрапити.
