0
Ціллю постановки було показати фрагмент Хотинської битви й зацікавити до вивчення історії.
9 жовтня у межах фестивалю, присвяченого річниці Хотинської битви, відбулося батально-історичне дійство.
Подія відбувалася під стінами архітектурної пам’ятки історичного значення — Хотинської фортеці. Саме тут у 1621-му відбулася воєнна сутичка польських шляхтичів і українського козацтва з османсько-татарськими загарбниками, що завершилася підписанням мирного договору.
Динаміку батального дійства українсько-польського війська та турків передавали бутафорією: гарматами, пострілами з рушниць, а також боями на шаблях. У моменти кульмінації яничарський бій у барабан підтримував напругу, а вигуки керманичів додавали картині «живості».
На видовище прийшли кілька сотень людей, серед яких було й чимало школярів.
«На такому дійстві ми вперше. Дуже сподобалася постановка та розміщення. Крім загальної концертної програми для всіх гостей, на фестивалі передбачили заходи для різних категорій дітей — малих, середніх і старших. Ми приїхали із 30-ма учнями восьмого класу з Івано-Франківської області, збиралися до події два дні», — поділилася класна керівниця школярів Валентина Семенівна.
Ціллю постановки було показати фрагмент Хотинської битви й зацікавити до вивчення історії. Готували батально-історичне дійство півтора місяця. Організацією займалася влада Хотина, а також усі небайдужі.
Актори виступали за наполовину фантазійним сценарієм, оскільки подія відбувалася на відкритій місцевості. Більшість людей, які взяли участь у постановці, — із Києва та Житомира. Усі костюми та репліки київська акторська група брала з собою. Серед них — ладівниці (спеціальна сумка або коробка, призначена для перенесення боєприпасів), що є копіями музейних експонатів у Польщі, і навіть шабля з історичного фільму «Вогнем і мечем».
У відтворенні фрагменту хотинських баталій взяли участь близько 60 людей, з яких чимало грали в кіно. Серед них — Олексій Колесник, який нещодавно зіграв у фільмі «Довбуш». Чоловік є співзасновником громадської організації «Департамент воєнно-культурної антропології».
У коментарі «Шпальті» він розповів про тонкощі цього виду театрального мистецтва.
«Загалом в Україні, якщо не брати до уваги середньовіччя, є 200-250 людей, які займаються реконструкціями битв. Це не дуже поширене захоплення, бо цією справою треба жити. До нас приходило багато зацікавлених людей, але потім кидали, бо не могли приділяти акторській справі достатньо часу або ж мали сімейні обставини. Були й хлопці, які знову поверталися, бо їм цього не вистачало», — каже Олексій Колесник.
За словами актора, багато дітей із цього починають своє зацікавлення історією.
«Наша тема більш прикладна, її простіше «помацати» та подивитися. Уже 33-й рік граю із задоволенням, це велика частина мого життя. За цей місяць уже втретє проводимо захід щодо реконструкцій бою», — зазначив чоловік.
Востаннє відтворювали битву саме в Хотині більше ніж 10 років тому. Крім цього, акторські групи їздили й до Польщі, проте карантин завадив продовженню традиції.
Фото Володимира Гуцула
