Інтерв'ю

«Щоразу ніби народжую сама»: інтерв’ю з першою фотографинею пологів у Чернівцях

Про те, як це – знімати процес народження нового життя, чоловіків, які плачуть, та новий тренд у сфері фотографії для Чернівців.

Влітку у Чернівецькому перинатальному центрі почала працювати фотографиня, яка знімкує та фільмує пологи.  Для Чернівців це новий досвід, і наразі такі зйомки проводить лише одна людина – Марія Вікірюк.

Про те, як це – знімати народження нового життя, чоловічі сльози та новий тренд у фотографуванні вона розповіла в інтерв’ю «Шпальті».

У декреті почала фотографувати

Марії Вікірюк 28 років. Дівчина навчалася в БДМУ, але на інтернатуру так і не вступила. Марія пішла у декрет. Саме тоді почала думати над новою сферою діяльности.

«Будучи в декреті, я зрозуміла, що не можу просто так сидіти вдома, навіть якщо з дітьми є купа роботи. Мені треба чимось зайнятися, розвиватися. Потім я зрозуміла, що мене тягне до фотографії.

Спершу я спробувала мобілографію, знімала контент для різних брендів. Пізніше я купила фотоапарат і професійну техніку. Це було два роки тому. Тоді і почалося моє серйозне зайняття фотографією».

Ринок фотографів у Чернівцях досить насичений, тож щоб відрізнятися і «пробитися», Марія почала організовувати фотосесії «під ключ».

«Я робила концепцію, готувала реквізит, фотографувала. Це був свого роду бартер. А як інакше, коли ринок перенасичений? Далі почали замовляти фотосесії. Паралельно я старалася робити відеозйомки і монтувати їх також із телефону. У відео я бачила велику перспективу», — додає фотографиня.

Далі знайома Марії попросила її зняти для неї відеоконтент для одного конкурсу. Їхня робота зайняла призове місце, і та ж знайома почала розповідати про фотографиню у своєму оточенні. Зокрема мамі, яка працює у перинатальному центрі у Чернівцях.

Стала офіційною фотографинею перинатального центру

«Я побачила у відомої української блогерки відеоролик із пологів, і у мене потекли сльози. Це репортаж, це жива зйомка і можливість передати такі сильні емоції з такої важливої події. Я показала той ролик подрузі та просто поділилася, що було б круто дійти до того, щоб таке знімала і я. Але саме був жорсткий карантин, тож втілити ідею було неможливо.

Трішки пізніше косметологиня, якій я знімала проморолик, розповіла про мене рідним. Її мама працює у перинатальному. І вона каже: «А нехай вона і нам щось познімає». Тоді у них не було сторінок у соцмережах, і вони розуміли, що час робити якусь промоцію і таким чином відсвяткувати рік заснування. Мені запропонували співпрацю, я погодилася.

Я їм розповіла про формат, який побачила тоді у блогерки. Ролик самих пологів. Кажу: «Ваш центр – це саме народження дитини і те, що відчувають батьки. Цей настрій і треба передати у промо». Лікарка домовилася з родинами, і ми відзняли два ролики», — розповідає Марія.

Адміністрація перинатального домовилася з охочими сім’ями, яким я безплатно зняла відео, а перинатальний отримав оригінальні та дуже емоційні відео. Публікацію зробили на сторінці перинатального центру у соцмережах і на особистій сторінці фотографині. Так майбутні мами почали дізнаватися, що в Чернівцях є можливість знімати пологи.

Марія офіційно працює у перинатальному, і лікарі можуть запропонувати майбутнім батькам таку опцію. Ціна зйомки залежить від тарифу, а їх є три: тривалість пологів, важкість та індивідуальні обставини.

Тест і аналізи: підготовка до кожних пологів

Спершу Марія пройшла повне обстеження, а перед кожною зйомкою робить тест на коронавірус. Це обов’язкова умова перебування фотографині у пологовому залі.

«Загалом мені дуже знадобилися знання з медуніверситету, бо часто бували на пологах. До того ж, я двічі народжувала сама, тож розумію це і як мама теж.

Я також плакала двічі чи тричі, коли знімала. А потім я старалася бути більш емоційно стійкою».

Перші пологи відзняла на початку літа, у червні. Наразі Марія сфотографувала вже десять пологів.

«Перший досвід – ті ролики для центру. Це все робили безкоштовно, але вони нам дали дозвіл на публічність. Це був кесарів розтин. Одна дівчинка і двійнята. Це мої перші герої», — згадує фотографиня.

«Зазвичай зйомка триває 5 годин. Кесарів – мінімум три години. А буває й пять. Я приходжу перш ніж усе почалося. Я там із моменту підготовки до моменту, як дитинку готують і кладуть на груди батькам. Я знімаю всі деталі й емоції.

Поки що не доводилося знімати вночі. Але було таке, що вночі телефонували, бо відійшли води. О 8 ранку я була в перинатальному. Бувало, чекала. Я стараюся не набридати людям. Коли заважаю, то йду. Але я й сама бачу й орієнтуюся, коли мені потрібно вийти.

Знімаю інтуїтивно, це залежить від того, який я хочу передати результат.

Коли йду на зйомку, я вже більш-менш промальовую, що і як я буду знімати і що я покажу цього разу. Тут основне – зловити момент. І потім справа у майстерності монтажу», — каже Марія.

Найбільше молоді батьки просять саме відеоролик. Кліп триває десь три хвилини. Знімає Марія кадри у чорно-білих тонах.

Батьки отримують відео через 20 днів після пологів.

«Ці кольори передають настрій, емоції, а не кров чи лікарняні стіни різнобарвні.

Стараюся робити різні сюжети, щоб відео не були схожі. Мені довіряють і на мій розсуд дозволяють відтворити історію. Під музику чи під реальні інтершуми та голоси. Кожна історія – особлива, хоч і схожа на попередню», — додає вона.

Сльози чоловіків запамятовуються найбільше

Марія розповідає, що такі зйомки – дуже інтимні. Але не тому, що у кадр потрапляє самий процес пологів.

«Я знімаю емоцію, а не процес. Бували випадки, що жінки дуже хотіли таку зйомку, а ось чоловіки відмовляли їх. Я думаю, все через незнання. Але як не крути, такі зйомки стануть трендом. Я маю надію, що з часом це буде мій основний напрямок роботи, і я не буду розпорошуватися на різні жанри. Хотіла би розвиватися саме у цьому напрямку», — ділиться Марія.

Також жінка розповідає, що її найбільше можуть розчулити сльози татусів, які вперше бачать свою дитину.

«Я сама мама і знаю, як це – побачити свою дитину вперше. Але на таких зйомках найбільше мою увагу привертають саме чоловіки. Як вони бачать, що їхня кохана мучиться, але нічим не можуть допомогти. Як тримають за руки і як плачуть. Ці сльози – це щиро, далеко не кожен чоловік їх видає. Це найсильніша емоція, яку мені доводилося бачити. Це зовсім не схоже на те, що нам показують у фільмах».

Зйомки пологів – те, чим Марія хотіла би займатися надалі всерйоз і, можливо, навіть вчити цього інших.

«Це прекрасно. Це інтимніше, ніж секс-фотосесії. Я наголошую, я не знімаю ваші інтимні місця. Мені в кадр має потрапити ваша емоція, а не те місце. Я народжувала двічі і шкодую, що у мене немає такого ролика. Якби народжувала втретє, то хотіла би таке відео.

В пам’яті таке залишається, але це зовсім інше – бачити момент появи на світ вашого сенсу життя. Я, мабуть, плакала б щоразу, як дивилася б».

 

Фото Ігоря Константинюка 

 

 

 

Коментарі