0
«Шпальта» намагалася розібратися, чи стали Чернівці менш привабливими для туристів та з якими проблемами зіштовхується місто в розвитку туристичної галузі.
Пандемія коронавірусу, налякавши весь світ, відчутно зменшила потік туристів. Зокрема й до Чернівців. Та чи це єдина причина, чому сьогодні до нас приїздить менше гостей?
Цьогоріч Україна стала туристичною Меккою для людей із країн Близького Сходу. Громадяни Саудівської Аравії, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів облюбували Львів, Одесу, Київ та Прикарпаття. Але не Чернівці.
Звісно, точної статистики щодо потоку туристів не існує, але подорожуючи іншими містами, можна неозброєним оком побачити різницю між кількістю туристів у Чернівцях та навіть значно менш населеними містами, на кшталт Кам’янця-Подільського, не кажучи вже про Івано-Франківськ або Тернопіль.
Автор поспілкувався з представниками готельно-туристичного бізнесу, а також із колишнім та теперішнім чиновниками, відповідальними за туризм у Чернівцях. За висновками розмов з опитаними експертами ми виокремили декілька основних причин, які заважають розвивати туризм і чому Чернівці поступаються у туристичній привабливості навіть значно меншим містам.
Проблеми не нові як для чернівчан, так і для гостей міста: транспортне сполучення, жахливий стан інфраструктури, брудні вулиці та мала кількість «туристичних магнітів».
«До пандемії було краще»
Власник одного з хостелів міста — Андрій Гончарук — вважає, що туристичний потенціал Чернівців найбільше постраждав від пандемії.
«Це почалося з початком пандемії. У березні минулого року з’явилася паніка. Чернівці опинилися в ізоляції. Ми мали перші випадки, були першим осередком, потім тривалий час перебували у «червоній» зоні. Навіть коли відновили міжміське сполучення, до нас боялися їхати», — вважає підприємець.
Як і власник хостелу, директор Департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Сергій Бостан теж вважає, що передусім на заваді приїзду іноземного туриста, який активніше відвідував Чернівці у 2018-19 роках, стоїть пандемія.
«Торік туристів зі зрозумілих причин було дуже мало. І це були лише внутрішні туристи. Зараз ситуація знову починає змінюватися на краще. За останні 3 місяці до нас активно почали приїздити й іноземні туристи», — каже Сергій Бостан.
Дістатися Чернівців – справжня пригода
«До Чернівців важче дістатися – до нас їде маленька кількість потягів. Крім того, це довго: 12 годин потрібно їхати з Києва та 18 годин — з Одеси. Потяги не найшвидші і зручністю вони теж не можуть похвалитися. А от із Києва до Львова можна доїхати великою кількістю транспорту, зокрема швидкісними потягами «Інтерсіті». Також між цими містами курсують по декілька літаків на день», — каже власник хостелу Андрій Гончарук.
Такої ж думки і директор одного з чернівецьких готелів та голова Асоціації готельєрів міста Чернівців Андрій Брязкало. Він вважає головною проблемою туристичних Чернівців саме труднощі дістатися потягом, автомобілем, літаком тощо.
Натомість на думку колишнього очільника наразі розформованого Департаменту розвитку міської ради Віталія Гавриша, транспортне сполучення також сильно впливає на туристичний потенціал, але водночас не є визначною причиною. Бо люди, які доїжджають до Кам’янця-Подільського чи Львова, мають, як правило, змогу доїхати і до Чернівців.
«До пандемії ситуація з потягами і навіть літаками була кращою. Але це не скасовувало того, що людину, яка приїхала до Кам’янця, потрібно якось заохотити проїхати ще 100 кілометрів, аби потрапити до Чернівців», — каже Гавриш.
Водночас виникає питання, як місто може претендувати на статус туристичного, якщо сполучення до нього гірше, ніж практично до будь-якого міста обласного значення на заході України.
До прикладу, оберемо залізничне сполучення та спробуємо умовно доїхати сюди з Києва. Якби ви сьогодні, 8 вересня, вирішили поїхати зі столиці України до Чернівців, то мали б вибір лише з двох потягів.
Для порівняння, до Львова можна дістатися дванадцятьма (!) поїздами. Гаразд, Львів – відоме, популярне місто-мільйонник. Візьмемо інші обласні центри Західної України.
До Тернополя можна доїхати п’ятьма потягами цього дня. Чотирма можна доїхати до Івано-Франківська та Ужгорода. Вінниця взагалі рекордсменка – 15 (!) потягів, якими можна дістатися цього дня туди з Києва. А до Хмельницького їде 11 поїздів – на один менше, ніж до Львова.
Звісно, це умовне порівняння, бо деякі зі вказаних обласних центрів мають значно краще географічне розташування й чимало потягів не є прямими, а просто проїжджають повз ці міста. Але це не скасовує факту, що до всіх цих міст дістатися значно легше, ніж до столиці Буковини.
Чернівці можуть рівнятися хіба що на районні центри. До прикладу, Кам’янець-Подільський цього дня приймає три потяги з Києва, а до Коломиї, як і до Чернівців, їде два… Гірша ситуація лише в Луцьку, куди курсує тільки один поїзд.
Але один із двох потягів до Чернівців має лише купейні та люксові вагони, вартість місця в яких сягає від майже 800 до 2000 гривень. Тож його важко назвати доступним для більшости. Інший дешевший — залежно від типу вагона його вартість від 227 до 1097 гривень. Але вартість не впливає на швидкість: обидва потяги їдуть по 12 годин. Чи багато охочих буде приїхати до нашого міста за стільки часу та грошей, аби провести годину в ЧНУ та ще впродовж години прогулятися вулицями Університетською та Кобилянської?
«Побачили ЧНУ, пройшлися вулицею Кобилянської та поїхали додому»
Крім того, в Чернівцях мало місцин, що затримують тут людей. У Львові чи Одесі людина пробуде довше, бо матиме більше способів зайняти себе. Там більше розваг та пам’яток.
Саме тому, як розповідає власник хостелу Андрій Гончарук, у Чернівцях середній час перебування туристів не перевищує добу. Вони приїхали, відвідали університет, пройшлися вулицею Кобилянської… І, власне, все. Більше наразі в Чернівцях нема що робити. Тож, як зазначає власник хостелу, середня тривалість перебування приїжджих у Чернівцях суттєво зменшилася.
Колишній директор Департаменту розвитку Віталій Гавриш вважає недостатню промоцію міста. Зокрема у соціальних мережах та на створеному туристичному порталі, який наразі потрібно закінчити, наповнивши контентом.
Водночас Віталій Гавриш погоджується з тим, що Чернівці мають дуже обмежену кількість місцин, котрі туристам було б цікаво відвідати (лише ЧНУ та вулиця Кобилянської). Це залишається проблемою, і пандемія не дала можливість щось змінити в цьому напрямку.
Щоб люди залишалися в місті більше доби, тут повинні бути цікавинки. Ми маємо привабливу архітектуру, але цього недостатньо. Саме тому потрібно проводити атракції, котрі затримуватимуть туристів більше, ніж на один день.
«Нехай це скромний приклад, але він також доречний – світло на Панській, яке вмикається театралізовано в суботу ввечері. День та час обирали не просто так. Якщо людина приїздила до Чернівців у п’ятницю ввечері або в суботу зранку, то вона мала стимул залишитися до вечора і до наступного дня, щоб побачити це дійство. Але одного такого івенту недостатньо. Таких атракцій повинно бути багато», — вважає колишній очільник Департаменту розвитку Віталій Гавриш.
Якщо ми не маємо подібних магнітів, потрібно створювати цікаві місця, вважає готельєр Андрій Брязкало. Навіть вигадувати легенди та незвичайні історії, якщо потрібно.
Але спершу варто подбати про доступність до різних туристичних об’єктів. Наприклад, є можливість зайти до музею чи він постійно зачинений? Можна зайти самому чи лише з екскурсоводом? Пускають туди у вихідні чи потрібно чекати понеділка? Цей механізм у нас до кінця так і не врегульований.
Тому одного університету, звісно, недостатньо. Так, він дуже красивий, унікальний. Але скільки часу людина витратить на те, щоби подивитися його? Годину? Дві? Аби людина принесла місту гроші, потрібно, щоби вона залишилася тут більше одного дня. А для цього вона повинна мати, чим зайнятися в місті. Проте, виявляється, не все так просто. Пан Брязкало вже зіштовхувався з проблемами роботи над туристичним потенціалом міста, коли був депутатом міської ради.
«Приблизно два роки тому ми працювали над створенням оглядового майданчика в місті. Але виявилося, що в нас просто немає відповідного місця», — каже готельєр Андрій Брязкало.
Через бруд на вулицях, погані дороги та відключення води страждає готельний бізнес
Чистоту в місті (точніше її відсутність) колишній директор Департаменту розвитку Віталій Гавриш вважає головною проблемою. Вона існувала і коли він очолював уже розформоване відомство, і залишається актуальною досі. Це те, на що всі звертають увагу та що відштовхує людей від нашого міста.
«Звісно, дороги, також є проблемою, бо до міста важко дістатися і важко пересуватися потім ним. Але на це зважають менше. Люди ж якось доїжджали до нас і раніше. І так само були автобусні тури.
Те, що справді створює неприємні враження після відвідування нашого міста, не стосується безпосередньо сфери туризму, але є на контролі міської ради, – це прибирання», — каже Віталій Гавриш.
Стан доріг і тротуарів міста, а також проблеми з його прибиранням є чинниками, які сильно впливають на враження гостей. Відповідно, страждає й готельний бізнес. Він безпосередньо залежить від інфраструктури й чистоти, в чому Чернівці поступаються іншим обласним центрам України. А це впливає на кількість поселень у готелях та хостелах.
Зрештою, ще одним важливим чинником, котрий вбиває туристичну привабливість Чернівців, є постійні відключення води. Все ж наважившись приїхати сюди, провівши 12-18 годин у дорозі, турист оселяється в готелі або хостелі… І не має змоги помитися після важкої дороги, бо відключили воду. Подібна ситуація, коли людина нагуляється весь день містом, а потім увечері не може прийняти душ. Якщо великі готелі можуть виходити з подібної ситуації завдяки власним ресурсам, то от хостели потерпають через цю проблему.
Як розповідає власник хостелу Андрій Гончарук, люди після такого не мають бажання повертатися до Чернівців.
За словами ексочільника Департаменту розвитку Віталія Гавриша, у міській раді проводили декілька років тому дослідження і з’ясували, що більшість туристів, котрі приїздять до нас, робить це за таким алгоритмом: відвідують Кам’янець-Подільський, залишаються там ночувати, наступного дня приїжджають до Чернівців і ввечері знову повертаються до Кам’янця. Не навпаки.
Чернівці все одно люблять
Водночас директор Департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Сергій Бостан не робить трагедії із ситуації з туризмом у Чернівцях. За його словами, не можна говорити предметно про збільшення або зменшення кількости туристів, тому що чіткої статистики наразі немає. Держстат не надає дані щодо кількости туристів, як і готельно-ресторанний бізнес. Тож такі розмови є більше суб’єктивною оцінкою.
Аби потік туристів якось можна було відстежувати, міська рада почала співпрацювати з мобільними операторами, щоби мати можливість отримувати дані щодо в’їзду до нашого міста представників інших регіонів. Раніше існувала така норма співпраці в міської ради, але через брак коштів від неї відмовилися.
Водночас Сергій Бостан вважає, що, починаючи з таких масових заходів, як Петрівський ярмарок, Чернівці відвідало чимало людей. Така ж ситуація і з безкоштовними екскурсіями — є тенденція до зростання кількости туристів, які беруть у них участь.
«Динаміка за останні півтора року непогана. Останніми місяцями місто починає оживати після карантину. Але карантинні обмеження все одно дають про себе знати, і нам до показників, які були до пандемії, потрібно рухатися і рухатися. Але це об’єктивні причини, притаманні кожному місту зараз, не лише Чернівцям», — каже Сергій Бостан.
Крім розвиненої інфраструктури та збереження архітектури, місту необхідний подієвий туризм. Це те, що насичуватиме перебування приїжджих. На думку Сергія Бостана, це те, над чим міській раді та його департаменту необхідно працювати: атракції, фестивалі, а також надання додаткових можливостей у вигляді інших видів туризму — таких як зелений, екстремальний, спортивний, медичний тощо. Як вважає пан Сергій, місто має потенціал у розвитку цього напрямку.
«Для нас цікавим є той турист, котрий залишається в Чернівцях хоча б на одну ніч. Не просто відвідувач, який 2-3 години погуляв нашим містом і поїхав до Кам’янця-Подільського, Хотина чи ще кудись. Аби ми могли повноцінно говорити про статистику наявности туристів, збільшення динаміки, потрібно виходити з показників два дні – одна ніч. Щоби розуміти, що ця людина справді відвідала Чернівці, побувала в місцевих рестораціях, переночувала в місцевому готелі, відвідала місцеві екскурсії, купила місцеві крафтові продукти, сувенірну продукцію тощо», — каже директор департаменту.
Водночас він зауважує, що Чернівцям не потрібно звужуватися лише до архітектурних споруд. Турист змінився та став більш вибагливим. Щоб зацікавити його, вже недостатньо дати йому лише змогу милуватися архітектурою, ландшафтом, вулицями. Наразі це повинно бути лише однією з частин перебування туриста в Чернівцях.
Потрібно все ж наповнювати це додатковими заходами. Фестивалі, ярмарки, атракції тощо. Або ж це можуть бути спарені тури. Наприклад, із виїздом у гори до сусідніх із Чернівцями районів, таких як Мигове, Вижниця чи Путила, або ж Дністровський каньйон, Хотин, рекреаційні локації на Дністрі.
«Університет і так є магнітом, який притягує туриста сюди. А тут уже потрібно створити можливість розгорнути більше заходів. Бо наразі люди не затримуються в нас надовго», — резюмує Сергій Бостан.
Як зазначає директор готелю «Буковина» та голова Асоціації готельєрів міста Чернівців Андрій Брязкало, в його готелі більшість туристів затримується не більше, ніж на добу.
«Щодня спілкуюся з керівниками туристичних груп та окремими туристами. Найчастіше вони вказують на вже згадані проблеми.
Більшість туристів залишаються на одну добу. Значно менше, не більше 20%, — на дві, відсотків п’ять — на три доби», — каже готельєр.
Також Андрій Брязкало розповідає, що серед гостей чималий відсоток тих, хто у відрядженні: вирішили свої справи, переночували та поїхали наступного дня. Чимало українських туристів можуть приїхати до нас навіть без ночівлі або максимум на добу. Іноземці приїздять на триваліший термін – на 2-3 доби. Але їх дуже мало.
«Хоча насправді Чернівці дуже красиве місто. Люди приїжджають сюди не один раз. Вони мають бажання приїхати сюди і вдруге, і втретє. Ті, хто побував тут, люблять місто», — каже директор готелю.
Насамкінець Андрій Брязкало зазначає, що нам залишили хорошу спадщину. І навіть за нинішнього стану міста жителі Івано-Франківська та Тернополя захоплюються Чернівцями та їхньою архітектурою. Нам лишень потрібно розвивати та популяризувати наше місто, бо людям тут подобається, попри всі негаразди.
