0
У місті зводили нові будинки, торгові центри, але не змінювали фактично дороги, тротуари, парки та сквери, надземні і підземні комунікації.
Упродовж тридцяти років незалежности Чернівці активно розбудовували. Тут виросли торгові центри, житлові квартали та декілька соціальних об’єктів. Однак не реставрували історичні будівлі та дуже мало змінювали лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури, а саме парки та сквери, надземні та підземні комунікації тощо.
«Шпальта» вибрала топ 10 архітектурних об’єктів-«символів», побудованих за незалежности, та попросила архітектора дати їм оцінку.
Як розвивалося місто за роки незалежности, що не зробили та про «райське» місце для інвесторів у Чернівцях розповів голова спілки архітекторів Чернівецької области Ярослав Бойко.
«За період незалежности України в Чернівцях збудували багато об’єктів торгівлі. Серед них: «Боянівка», «Депот», «Майдан», «Формаркет», ТРЦ «Проспект», ринки», — розповідає архітектор.
Також є будівлі з розважальною функцією. Це «Сорбонна» на вулиці Університетській, «ІнтергалБуд» на початку Руської, будівля на розі Садової-Героїв Майдану.
За словами Ярослава Бойка, у Чернівцях за останнє десятиліття почали будувати багато житлових комплексів.
Якщо порівнювати якість архітектури на всеукраїнському рівні, застосування сучасних матеріалів і новітніх технологій будівництва, то Чернівці відстають від мегаполісів.
За останні 30 років у місті зробили порядок на двох площах: Філармонії та Пресвятої Марії. Також оновили частину Центральної — ще 1999 року. Решта площ залишилися незмінними з радянського періоду.
1. Будинок культури, вулиця Возз’єднання, 2-А в мікрорайоні Рогізна
Здали в експлуатацію 2017 року.
Будинок культури районного значення з актовим залом, бібліотекою та приміщенням для різних гуртків.
Кошторисна вартість — 6,5 мільйонів гривень.
«Ця будівля має легкий та сучасний вигляд. Вважаю, що у кожному районі міста повинні бути будинки дозвілля із сучасним обладнанням», — каже Ярослав Бойко.
2. Кіномистецький центр імені Івана Миколайчука, вулиця Головна, 140
Здали в експлуатацію 2021 року.
Загальна кошторисна вартість об’єкта – понад 41 мільйон гривень. Реконструкцію об’єкта розпочали ще 2008 року. Здали в експлуатацію відреконструйований кіномистецький центр імені Івана Миколайчука 2021 року.
3. Дитячий Садочок Лелеченя — вулиця О. Вільшини, Садгора
Здали в експлуатацію 2018 року.
Будівництво нового ДНЗ у Ленківцях тривало з кінця 2015 року.
- Фото архівне
Також декілька років тому у Чернівцях відкрили дитячий садочок після реконструкції на вулиці Вірменській.
У Садгорі виконали реконструкцію синагоги — Центр Хасидів. Туди вклали чималі кошти, зробили гарно.
«Зараз є багато проєктів, які в планах. Наскільки мені відомо, це переважно громадські простори. Щойно провели слухання щодо реконструкції скверу на вулиці Кордуби біля костелу Серця Ісуса, також зараз створена робоча група щодо оновлення Центральної площі», — каже Ярослав Бойко.
4. КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр»
Здали в експлуатацію 2020 року.
Надає спеціалізовану акушерсько-гінекологічну та неонатальну медичну допомогу. Це теж довгобуд — ремонт приміщення тривав сім років і коштував 159 мільйонів гривень.
Що не так із декотрими об’єктами архітектури
Щодо кількости торгових об’єктів у Чернівцях, то наше місто лідирує, враховуючи чисельність населення.
«Цьому дав початок Калинівський ринок, і це теж об’єкт часів незалежности. Його місце розташування вважаю невдалим. Це містобудівне рішення неправильне — зводити такий багатолюдний комплекс фактично на березі річки без застосування спеціальних протипаводкових заходів. Усі ми бачили наслідки після повені 2008 року», — розповідає архітектор.
5. ТОВ «Боянівка»
Здали в експлуатацію 2008 року.
«Боянівка» — величезний торгово-виставковий комплекс із вдалим об’ємно-просторовим рішенням. Відомо, що в інвестора було своє бачення запуску цієї «машини», внаслідок чого об’єкт не заповнений на 100% і відвідувачів мало.
6. ТЦ «Формаркет» на розі проспекту Незалежности та вул. Небесної Сотні
Здали в експлуатацію 2008 року.
Щодо інших великих торгових комплексів, наприклад, «Майдан», «Формаркет», «Депот», то їх архітектор вважає непогано реалізованими.
7. «Багатоцільовий громадський будинок», вулиця Руська, 1-А
Здали в експлуатацію 2008 року.
Один із перших сучасних вдалих об’єктів у місті Ярослав Бойко вважає будівлю «ІнтергалБуд» на початку вулиці Руської.
«Був конкурс, участь у якому брали також львів’яни. Але переміг наш архітектор. Будівля виконана в пропорціях та гармонійно вписується в середовище, результат мені подобається», — зазначив Ярослав Бойко.
8. Торговельний центр «Дитячий світ» на розі вул. Героїв Майдану-Садова
Здали в експлуатацію 2008 року.
Функціональне призначення — магазин промтоварів для дітей.
Ярослав Бойко вважає проєкт будівлі на розі вулиць Героїв Майдану-Садова гарним рішенням.
На той момент це була ультрасучасна будівля-прорив в історичному середовищі.
«Дуже хороше рішення, гарно завершили кут вулиці. Скільки років минуло з часу будівництва, а воно і нині актуальне. Якщо форма будівлі вдало знайдена архітектором, виконана у гармонії та пропорції з навколишнім середовищем, то вона буде комфортною», — зауважив архітектор.
9. Будинок-вставка на Соборній площі, торговий дім «Соборний» (нині паб), на вулиці Героїв Майдану, 2-В
За словами Ярослава Бойка, на час реконструкції цієї будівлі це був один із кращих об’єктів у центральній частині міста.
10. Розважальний комплекс «Сорбонна», вулиця Університетська, 21
Здали в експлуатацію 2011 року.
Не витримує критики серед архітекторів об’єкт, який отримав багато зауважень ще на етапі погодження проєкту, — розважальний комплекс «Сорбонна», що на вулиці Університетській.
«Як об’єкт окремо розташований десь на периферії, не в центрі міста, «Сорбонна» має право на існування. Але там, де будівлю розмістили, — це неприпустимо. Там забагато всього. Перша будівля, яка була спершу, ще непогано вписувалася. Пізніше, коли добудували і наліпили той «Гаудідекор» (сміється, – ред.) — це перебір. Так не можна робити, це просто неповага до середовища міста», — вважає Ярослав Бойко.
Ще один об’єкт, якому не місце у центральній частині міста, — магазин «Роксолана», що поруч із костелом Серця Ісуса.
«Вважаю, що з обох боків костелу повинні бути сквери для відпочинку. Хочете торгівлю, бізнес? Будь ласка — 2-3 поверхи під землею, комерційні приміщення, ринки, паркінг — що завгодно. Логічно, що навколо пам’ятки архітектури мав би бути громадський простір, а тут бахнули ринок із залізобетону, щоб на віки...», — зауважив архітектор.
Житловий комплекс на вулиці Героїв Майдану, 226 — сучасна приваблива архітектура, питання лише — коли об’єкт заживе повноцінно, чи буде місце на дитячому майданчику, чи достатньо буде для всіх парковки?
Потрібно зауважити, що хаотична забудова існує на території парку «Жовтневий». Прибережна частина одного з озер, територією якої мали б користуватися жителі міста, вже близько 20 років загороджена. Такий собі будівельний майданчик із закладами харчування. За словами Ярослава Бойка, незрозуміло, що там будують і коли це все завершиться.
Церкви незалежности часто не враховують містобудівну ситуацію міста
Церкви за часів незалежности України у Чернівцях розміщували з помилками.
«Церкву навпроти готелю «Черемош» вважаю містобудівною помилкою. Тут будівля заблокувала вулицю Пилипа Орлика, яка мала вийти на Комарова, відповідно утворився такий зигзаг. Це неправильне рішення», — каже архітектор.
Власне, архітектор зазначає, що містобудівні правила повинні поширюватися на всіх, незалежно чи це громадська організація, чи релігійна.
Історичний центр зберегли, але не реставрували
Щодо історичного центру, Ярослав Бойко зазначив, що він у Чернівцях збережений, немає кричущих втручань, як це відбувалося в інших містах.
Однак він зауважує, що у Чернівцях фактично нічого не реставрують. Окрім визначних пам’яток, зокрема Резиденції митрополитів. Реставраційні роботи тут почали завдяки прийняттю цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Знаю, що є проєкти реставрації, але їх не реалізують, як слід, або не реалізують через відсутність фінансування. Історичну спадщину потрібно негайно реставрувати, поки все в центрі не осипалося. Проводити реставраційні роботи необхідно в комплексі, разом із фоновою забудовою, використовуючи відповідні технології, а не просто перефарбовувати фасади», — каже архітектор.
Круто, що в Чернівцях протікає гірська річка Прут. Річку як об’єкт рекреації зовсім не використовують. Грамотна розбудова вздовж прибережної смуги й залучення інвесторів можуть принести місту великі гроші.
Мати гірську річку практично в центрі міста і нічого з нею не робити — це дивно. Там можуть вирости сучасні квартали зі всією необхідною інфраструктурою.
Фото Володимира Гуцула
