0
У Департаменті розповіли, чому демонтували пам’ятник та скільки коштуватиме реконструкція скверу.
У сквері на розі вулиць М. Коцюбинського та Університетської у Чернівцях демонтували погруддя пам’ятника Сидору Воробкевичу. Це викликало активне обговорення та обурення у чернівчан. Відтак у сквері влаштували акцію, аби привернути увагу до демонтажу пам’ятника.
Дехто виступив проти, хтось вважає, що в такому вигляді пам’ятник не може існувати.
Зокрема чернівчан обурив той факт, що демонтаж відбувся без жодного обговорення та інформування громадськости.
«Порядок у місті треба наводити. Але не зі знесення символік української державности. Воробкевич є певним її символом на Буковині. Тому знести його у такий спосіб і не сказати, що тут буде, викликало певне обурення», — зазначив під час акції громадський діяч Андрій Гев’юк.
Після активного обговорення цього факту в соціальних мережах наступного дня у фейсбуку з’явився допис директора Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради Андрія Тимофійчука. Посадовець зазначив: «погруддя у вкрай поганому стані: скульптура Сидора Воробкевича залишалася то без носа, то без вуха через вплив погодних умов, в голові з’явилися діри, вуса і борода перетворилися на решето, про що у свій час писав журналіст Василь Бабух. Більше того — пам’ятник становив загрозу для людей, що відпочивають у сквері, а особливо дітей. Матусі часто зверталися зі скаргами, що одного дня частина погруддя на когось впаде».
Він написав, що підтвердженням цього є рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради ще від 25 травня 2010 року, яким за результатами комісійного обстеження визнали загальний технічний стан незадовільним, запропонували замінити сюжет композиції та й взагалі впорядкувати благоустрій скверу загалом. На виконання цього рішення скверу та пам’ятнику довелося чекати 11 років.
Також, за словами Андрія Тимофійчука, пропозицію стосовно демонтажу монумента у сквері підтримував і його автор Микола Лисаківський.
Тож, за рішенням комісії пам’ятник демонтували і передали на зберігання до КП «МіськШЕП». Відтак спеціалісти вирішать, чи можна буде погруддя довести до ладу та повернути на попереднє місце.
Активіст Андрій Тужиков у фейсбуку написав: «Раніше Лабораторія культури отримала відповідь на публічний запит (за лінком) з кресленнями та рендерами проєкту реконструкції, на яких жодного квадратного міліметра для Воробкевича не передбачено».
Як розповів у коментарі «Шпальті» директор містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради Андрій Тимофійчук, наразі у сквері проводять роботи з благоустрою. Їх виконують згідно з проєктом, який погодили спілка архітекторів у Чернівецькій області, управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА.
Що ж до самого погруддя пам’ятника, пан Андрій зазначив, що у такому вигляді він не може бути.
«Працюємо над благоустроєм скверу. Там є величезний об’єм роботи. Зараз викорчовують дерева, листя, кущі. Це роблять згідно з дозволом управління екології природних ресурсів Чернівецької ОДА, яке погодила виконання робіт із благоустрою. Відтак продовжать роботи з вимощування бруківки, підготовчі зі встановлення лавиць, освітлення тощо», — зазначив він.
За словами Андрія Тимофійчука, є рішення щодо демонтажу частин огорожі, яка в аварійному стані, та погруддя пам’ятника С. Воробкевичу, яке теж погодило управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА.
Орієнтовна вартість робіт на об’єкті — 2,9 млн гривень. Зокрема тут замінять лавиці на сучасні, доріжки, вимостять якісну бруківку, облаштують газон, встановлять освітлення тощо.
Виконають усе не за бюджетні кошти.
«Це кошти, які будуть залучені з фінансування укладеного між міською радою та забудовниками меморандуму. Будуть залучати забудовників, які здали об’єкти будівництва в експлуатацію. Вони готові брати участь у розвитку інфраструктури міста, адже розуміють, що це буде впливати на їхній бізнес, до г ціну. Це добровільна участь забудовників», — каже директор Департаменту.
Він зазначив, що з міського бюджету не передбачали кошти на цей ремонт за жодною програмою.
Завершити роботи з благоустрою скверу планують до Дня Незалежности.
За словами директора Департаменту, до початку ремонту у сквері розмістили інформаційний стенд. Громадськість повідомили у такий спосіб.
«Відносини громадськости і міської влади повинні будуватися на довірі. Але я розумію, що вона вичерпалася у містян. Бо впродовж останніх років такі роботи (ремонт, реконструкція) означали одне — там з’явиться будова або кіоск тощо», — зазначив він.
Андрій Тимофійчук каже, що міська влада буде поступово відновлювати довіру до мешканців. Крім того, наголосив, що у парку після реконструкції не з’явиться жодного об’єкта будівництва чи кіоск. А коли у місті відновлять елементи благоустрою на інших локаціях, громадськість буде сприймати це нормально, адже побачить, що в місті відбуваються якісні зміни.
Як розповів «Шпальті» керівник управління комунікацій, зовнішніх зв’язків та електронного врядування Чернівецької міської ради Павло Катеринчук, ідея з наведенням ладу у сквері полягала в тому, що забудовники міста хотіли зробити подарунок чернівчанам — виконати ремонт скверу за власні кошти.
«Розпочали тут, оскільки сквер занедбаний, а це місце — зона ЮНЕСКО. Не винесли питання з облаштування на обговорення, бо ідея полягала в тому, що це мав бути подарунок. Це буде кращий сквер у місті», – каже Павло Катеринчук.
Щодо самого погруддя пам’ятника С. Воробкевичу, його зняли тимчасово, запевняє Катеринчук.
«Потрібно було проводити обговорення з мешканцями для того, щоб привести сквер до ладу чи пам’ятник? Якщо осучаснити сквер, а залишити погруддя в такому стані, буде сором. Наразі йдеться про те, що погруддя зняли на період проведення робіт. Йому місце знайдеться. Тут питання у відсутності комунікації, що громадян не попередили про роботи. Але якщо умовно через місяць у сквері наведуть лад, то всі переконаються у намірах влади», — каже Павло Катеринчук.
Також він запевнив, що погруддя пам’ятника С. Воробкевичу не залишать на смітнику — його відновлять і вирішать, де встановити.
Крім того, Павло Катеринчук зазначив, що у міській раді відбудеться зустріч із художниками і митцями, де буде публічне обговорення щодо пам’ятників у Чернівцях, зокрема говоритимуть і про погруддя С. Воробкевича.
Чернівчанка, доцентка, кандидатка мистецтвознавства Київського національного університету будівництва й архітектури Світлана Біленкова висловила у фейсбуку свою думку щодо благоустрою скверу. Вона зазначила, що це — пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого рівня. Тому вважає, що, напевно, навіть впорядкування території варто було би показати містянам. І вжити відповідних заходів щодо збереження традиційно сформованого образу пам’ятки.
- Фото з фейсбуку С. Біленкової
«Територія скверу — невід’ємна частина єдиного цілого з цінним об’єктом нерухомости — житловим будинком, збудованим у 1930-х роках у стилі «необринковяну». Риторика про утворення окремого громадського простору — це пряма загроза руйнації образної єдності багатьох інших комплпексних пам’яток архітектури міста, до території яких входять не тільки історичні будівлі (об’єкти культурної спадщини), а й зелені насадження, палісадники, алеї, сквери тощо», — зазначила Світлана Біленкова.
Якщо ці питання зневажатиме чинна влада, то об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Чернівцях потрапить до Червоного штрафного списку. Бо традиційний характер культурного ландшафту міста буде зруйновано зміною історично сформованої планувальної структури Чернівців, понівеченням сталости традицій, а отже, і всього того, чим вони вирізняються серед інших регіонів світу.
Пані Світлана зауважує: «питання благоустрою скверу розглядати як початковий етап першочергових заходів не тільки по відродженню філософії дендрологічного образу скверу, а й з точки зору пристосування його до сучасних потреб розвитку міжнародної туристичної інфраструктури».
Світлана Біленкова подає тези звернення УНК ІКОМОС до Чернівецької міської ради 2013 року щодо благоустрою скверу. Серед них:
– сквер біля колишньої резиденції виконує функції композиційних «передпокоїв» для гостей, своєрідної композиційної ландшафтної інтриги. Тому в цьому контексті доречно звернути окрему увагу на формування композиційних образів квітникових клумб;
– розташування невеличких белведерів питної води (за сучасними вимогами глобальних кліматичних змін);
– цікавим моментом у формуванні образу скверу було би розміщення бронзової моделі резиденції, що дало би можливість для відвідувачів з проблемами зору максимально відчути образний характер пам’ятки.
Зважаючи на реакцію небайдужих чернівчан щодо долі скверу на розі вулиць М. Коцюбинського та Університетської, та те, що у нас є спеціалісти, які можуть дати фахову оцінку щодо благоустрою рекреаційних зон озеленення об’єктів культурної спадщини, ще є можливість узяти до уваги їхні зауваження.
