Що змусило німецького архітектора безкоштовно віддати Україні проєкт музею Майдану і ризикнути своїм іменем заради його реалізації, читайте.
Український національний музей Революції гідности, відомий також як музей Майдану, та німецьке архітектурне бюро Kleihues + Kleihues 17 травня підписали договір. Там ідеться про безоплатну передачу музею авторських майнових прав на проєкт будівництва у Києві.
Безоплатна передача архітекторами прав на проєкт музею — безпрецедентний крок. Адже на розробку проєкту, з яким Kleihues + Kleihues перемогло на міжнародному конкурсі 2018 року, вклали значні ресурси.
Про передісторію цього рішення і те, що буде далі, розповів архітектор Ян Кляйгус (Jan Kleihues) виданню DW.
«Ми би не відмовилися від гонорару, якби він дійсно був привабливим. Річ у тім, що коли ми подавалися на міжнародний конкурс, він був організований дуже професійно і був надійним. Однак уже після того, як ми виграли, з’ясувалося, що від нас очікують, що ми робитимемо генеральне проєктування за гонорар, який відповідає українським реаліям. Цей гонорар становить близько десятої частини того, що ми отримали би за проєкт такого масштабу у Німеччині. І за ці гроші ми мали би ще й наймати багатьох фахівців вузького профілю та координувати їхню роботу. Зокрема це стосується статиків або фахівців із будівельної фізики», — розповів Ян Кляйгус.
Ян Кляйгус наголошує, що архітектор не повинен бути ще й генпідрядником, який наймає субпідрядників. Та ще й робити це у країні, мови якої не знає, не знає місцевих законів і звичаїв. «До того ж, коли нас застерігають, що це корумпована країна».
Вам буде цікаво: Стародавні артефакти у віртуальній реальності. В Чернівецьких музеях впровадили новітні технології
«Шкода, що під час конкурсу замовники чітко не попередили, що треба буде виконувати функції генерального підрядника. Ми із замовником довго шукали способи взаємодії. Зрештою, нас, умовно кажучи, взяли за горло і поставили перед вибором: або ми віддаємо замовлення архітекторам, проєкт яких посів друге місце на конкурсі, або ми робимо все, як цього вимагає українське законодавство», — зазначив архітектор.
Архітектори готові залишатися на зв’язку з тими, хто реалізовуватиме проєкт. Також надаватимуть консультації.
«Це доволі щедрий подарунок, якщо зважати на те, що у міжнародній практиці такі масштабні проєкти передбачають мільйонні гонорари. Зазвичай це близько 10 відсотків від вартости будівництва. В Україні прийнято, як виявилося, платити далеко не 10 відсотків. Та й кошторис проєкту набагато скромніший, ніж це було би в Німеччині. Але я не хочу спекулювати щодо того, скільки мільйонів вартує наш подарунок. Нам важливо, щоби цей проєкт був реалізований у цьому особливому місці з цією особливою історією. Якщо ми не подарували би проєкт, а прийняли замовлення на запропонованих умовах, ми би просто збанкрутували», — зауважив архітектор.
Німецькі архітектори сподіваються, що з ними радитимуться щодо подальшої реалізації проєкту. Адже це, «певною мірою зафіксували у підписаній угоді про передачу прав».
Архітектори побоюються, що кінцевий результат стане проблемою для їхньої репутації.
«Ми довго про це дискутували. Однак ми, зрештою, зважилися на цей ризик. Надто важливою є для нас ідея цього проєкту. І ми хочемо, щоби його було втілено. Тепер буде конкурс, на якому шукатимуть нових архітекторів під затверджений проєкт. Замовником поставлено завдання, якщо я правильно розумію, відкрити музей 2026 року. Це дуже амбітна мета», — підсумував Ян Кляйгус.
Нагадаємо, що у китайському місті Шеньчжень збудують морський музей у вигляді хмар.