Репортаж

Дружини та матері у вишиванках: у Чернівцях презентували фотопроєкт, присвячений рідним загиблих Героїв

У проєкті взяли участь 18 вдів та матерів. Виставка приурочена до Всесвітнього дня вишиванки.

Сьогодні, 18 травня, у центрі культури «Вернісаж» відкрили виставку «Любов’ю квітнуть вишиванки, омиті росами війни». Тут представили 18 світлин із вдовами та матерями Героїв загиблих на сході України. Жінок сфотографували у старовинних вишиванках із колекції керівника Буковинського центру культури та мистецтва Миколи Шкрібляка. Фотограф — Юрій Хіць.

Проєкт приурочили до Дня вишиванки. Фотографії жінок також розмістять на білбордах у Чернівцях.

Як розповів «Шпальті» автор проєкту Ростислав Мишковський, ідея з’явилася торік, але реалізувати її вдалося лише цьогоріч. Хотіли зробити приємне цим жінкам.

Фотографії також будуть на білбордах — по два на кожну жінку. 

«Їх уже розміщують по місту. Всього буде 36 білбордів», — зазначив Ростислав Мишковський.

У проєкті взяли участь 18 жінок, хоча у Чернівцях є 44 загиблих на сході. 

«Зголосилися 18 жінок. Багато не погодилися, хтось не зміг через стан здоров’я, були такі, що через роботу. Долучитися до проєкту жінок просили автори ідеї та матері, які зголосилися взяти участь», — каже автор проєкту.

За його словами, фотографії спершу планували зробити чорно-білі. Відтак хотіли зробити з вкрапленнями: вишиванка мала бути кольорова. 

Але коли побачили фінальний результат, зрозуміли, що вони будуть кольоровими, як в оригіналі. 

Усі вишиванки на жінках автентичні — їм по 150-200 років.

Керівник Буковинського центру культури та мистецтва Микола Шкрібляк каже, що цей проєкт для нього важливий і близький. 

«Я не відмовляю в плані популяризації своєї колекції. Адже сьогодні народну культуру демонструють досить примітивно, показово, не глибоко. І мене цікавлять такі проєкти, які показують народну культуру як частину душі нашого народу, а не просто красиві речі», — каже він.

Крім того, пан Микола зазначив, що всі, хто знає долю його родини, зрозуміють, чому цей проєкт для нього особливо дорогий і близький. Бо у часи Другої світової війни у його родині три мамині брати загинули в ОУН-УПА, її сестра була зв’язковою, а дядька вислали до Сибіру. Його дід, який мав шість синів і дві доньки, добру господарку, раптово в часи Другої світової війни залишився в хаті з двома дочками. Це велика трагедія для родини.

«Загинули три мамині брати, і мама сама потерпала. У родині постраждали фактично всі. І цей біль жінки несли крізь життя і пам’ятали ті катування і знущання радянської влади», — каже Микола Шкрібляк.

Тож він вважає, що таких людей навряд чи можливо чимось втішити.

«Швидше, цей проєкт для всіх інших, хто повинен пам’ятати, розуміти і знати. Адже ні проєкт, ні моя вишиванка скоріш за все не могли б їх втішити. Це може якась мить. Проєкт для тих, хто повинен хоча б на секунду замислитися, що в нас в країні відбувається. Бо здається, 1940-роки — це так давно, але насправді це зовсім поруч», — зауважив Микола Шкрібляк.

Він зазначив, що через декілька десятків років цих хлопців — чоловіків, синів (загиблих Героїв) — мав би хтось згадати. 

«Бо якщо є безпам’ятство, народжується бездушність, а якщо народжується бездушність, воно породжує всі смертні гріхи», — каже Микола Шкрібляк.

Виставка триватиме у центрі культури «Вернісаж» на вулиці О. Кобилянської до 20 травня. 

 

Фото Володимира Гуцула

Коментарі