0
Як з’ясувалося, у місті є так звані кладовища декоративних елементів архітектурних будинків. Чому ці деталі знімають, яка їхня доля та скільки місту може коштувати реставрація фасадів.
Днями з фасаду історичного будинку у центрі Чернівців обвалився декоративний елемент на автомобіль. Інцидент стався на вулиця Богдана Хмельницького, 4. Решта елементів фасаду також були в аварійному стані, тож їх вирішили демонтувати.
Така доля декоративних деталей із фасадів архітектурних будівель у центрі міста спіткала не один будинок. В управлінських компаніях є спеціальні приміщення, де зберігають декоративні частини екстер’єрів, які впали чи їх зняли.
Чому фасади у Чернівцях осипаються і їх не реставрують, про реставраційні майстерні, які так і не створили у місті, скільки коштує реставрація одного будинку та хто це повинен робити, читайте.
Начальниця управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Олена Пушкова припускає, що у перехідні сезони у Чернівцях варто очікувати бум осипання декоративних елементів.
«У випадку на вулиці Б. Хмельницького архітектори повідомили нам, що за цією адресою така ситуація. Тому дали доручення оглянути декор на цій будівлі. Кронштейни були в жаливому стані, їх зняли без зайвих зусиль — вони відривалися руками. Адже там перегнили кріплення. Ці елементи гіпсові, важкі, їх демонтували, аби попередити прикрі випадки», — зазначила Олена Пушкова.
Декоративні елементи будуть зберігати в управлінській компанії. За їхнім зразком можна буде відтворити нові елементи.
«Вони себе вичерпали. Але за їхнім зразком можна створити нові. Та це все масштабний проєкт, який потребує фінансування. Ми давно говорили про фонд накопичення автентичних матеріалів. Настав час цим зайнятися», — каже Олена Пушкова.
Також вона зазнчила, що останіми роками у Чернівцях елементи декору падали з чималої кількости будинків. Тому, якщо не буде рішень, як захистити архітектурний декор, фасади історичних будинків у Чернівцях залишаться «голими».
Виконроб однієї з управлінських компаній, яка обслуговує будинки в центрі Чернівців, Семен Тихонович, розповів, що у них на зберіганні теж є декоративні конструкції з фасадів.
«Ми зняли конструкцію, яка відвалювалася, з будинку-корабля у центрі міста. Нам її віддало на зберігання управління охорони культурної спадщини. Обіцяли, що виділять гроші з ЮНЕСКО. Але наразі ніхто нічого не робить. Тим часом на будинку-кораблі треба вісім конструкцій знімати, адже вони можуть впасти на когось», — каже Семен Тихонович.
Також чоловік зазначив, що на будівлях, які перебувають у нього на обліку, є багато таких конструкцій чи ліпнини, яка може впасти.
«На Шолом-Алейхема писав власникам, що конструкція завтра може впасти. Ми обстежуємо будинки і доповідаємо. Якщо це балкони, ми збираємо мешканців і попереджаємо про ситуацію. Але в центрі справді проживають переважно пенсіонери, які не реагують на наші звернення», — каже він.
Цього року ця управлінська компанія ще не провела цілковите обстеження стану будівель, які за ними закріплені. Почали це робити з 1 березня.
«Кожний дім обстежимо: від підвалу до даху. Всі зауваження беремо до уваги. Про все повідомляємо мешканцям. Але зазвичай вони не реагують на ці проблеми», — каже Семен Тихонович.
Він зауважує, що три роки тому в них була така практика: звертався у Департамент ЖКГ з актами, і на першочергові потреби виділяли кошти на виконання робіт. Як буде цього року, виконроб управлінської компанії не знає.
Натомість начальниця управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Олена Пушкова зазначила, що знімають декоративні елементи з фасадів, коли вже погано тримаються. Водночас, вона каже, є механізм, де чітко прописано, хто що повинен робити.
«Сьогодні діє закон про здійснення права власности, там прописано механізм роботи: моніторинг будинків, сезонні обстеження, і ми не мали б придумувати щось нове. Наше завдання — зберегти декоративні елементи до часу, коли з’явиться можливість їх реставрувати», — зазначила посадовиця.
Також Олена Пушкова каже, що управління неодноразово заявляло про необхідність створення реставраційних майстерень у місті.
«Адже є така можливість, бо маємо п’яте училище, де можемо готувати своїх фахівців, а також є архітектурний факультет, де ми пропонували вводити спеціальність “реставрація”. Стільки напрацьовано томів документації, яка нікому не потрібна», — каже вона.
Також Олена Пушкова зазначила, що наразі створили пілотний проєкт реставрації будинку біля ЧНУ.
«Навпроти університету є сецесійний будинок із цікавою орнаментальною пластикою. Там втрачені букети. За попередніми підрахунками, реставрація фасаду коштуватиме від 700 тисяч гривень до мільйона. Це не просто побілити — треба виконати багато запобіжних заходів, багато фасадів у місті попередньо треба сушити. Це не кажучи про проєктну документацію, яка мала б передувати і яку потрібно погоджувати в усіх структурах по вертикалі до міністерства культури», — каже чиновниця.
Однак чиновниця зазначила, що сьогодні порахувати, скільки коштують протиаварійні роботи балконів історичних будівель, не можуть, бо кожен має свої індивідуальності, а тому це різні види робіт і кошториси.
«Ми підрахували, затверджували програму збереження історичної забудови на останні п’ять років, її бюджет — 185 мл гривень. Туди входять не тільки фасади, а й протизсувні заходи, проєктна документація тощо. Методи можливі, ми повинні створити муніципальні реставраційні майстерні, невеликими кроками щось ремонтувати, відновлювати», — зазначила Олена Пушкова.
Адже останні роботи проводили до 600-ліття Чернівців. Виконували опорядження фасадів, виготовляли паспорти. Але це теж були поточні ремонти, побілка.
«Ніхто радикально не втручався у реконструкцію. Ми знаємо, що робити і як, лише все впирається у фінансування. Програми написані, але далі розмов не йде», — каже вона.
Раніше начальник відділу з експлуатації та ремонту житлового фонду Департаменту ЖКГ міської ради Олександр Гордієнко у коментарі «Шпальті» розповідав, що всі житлові та нежитлові приміщення, крім комунальних, – це приватна власність мешканців. Їх може бути двоє чи сто — залежно від будинку. Капітальний ремонт, реставрацію тощо можуть виконувати лише на умовах дольової участи з міською радою.
Зокрема, у центральній історичній частині міста ремонт фасадів, балконів, покрівель виконують на умовах дольової участи з мешканцями 70/30% (70% бюджет міста, 30% – мешканці).
За словами Гордієнка, обстеження будинків повинні проводити управлінські компанії двічі на рік (восени та навесні), адже на них покладено обов’язки утримання будинку. Вони визначають першочерговість і необхідність виконання певних робіт. Якщо це є, але немає коштів чи вони не передбачені у квартплаті, компанія-управитель повинна інформувати про це власників житла. Пропонувати їм різні рішення, наприклад, виконати ремонтні роботи за дольовою участю. Розробити кошторис і подати проєкт із ремонту у Департамент ЖКГ.
Як повідомив у коментарі «Шпальті» директор Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради Григорій Прохоренко, наразі вони розробили програми зі співфінансування ремонту фасадів, проте реально коштів під ці програми цьогоріч немає.
Фото з фейсбуку Григорія Прохоренка
«Будемо намагатися віднайти фінансування до кінця року, адже історична частина, і не тільки в досить непривабливому стані. Також вивчаємо питання захисних сіток під фасадами», — зазначив чиновник.
Також раніше під час прямого етеру міський голова Чернівців Роман Клічук заявив, що 2021 року у місті реставрують щонайменше два будинки.
«Цього року реставруємо мінімум два будинки: один навпроти резиденції, а інший виберемо в центрі міста, на Кобилянської, наприклад. Ми хочемо також ухвалити програму з реставрації балконів, які обвалюються. Думаю, візьмемо десь 20-30 балконів і наведемо порядок».
Із цього всього виходить, що фасади та декоративні елементи на історичних та архітектурних будинках у Чернівцях не ремонтували масово фактично вже понад десять років (про реставрацію взагалі не йдеться). Коштів у бюджеті на ці цілі немає.
Щодо створення реставраційних майстерень, чиновники говорять про це теж не менше десяти років, але справа далі розмов не заходить.
Як зберегти архітектуру міста, зважаючи на вартість реставрації одного фасаду (а це на прикладі пілотного проєкту може коштувати в межах 700 тисяч гривень, сума залежить від складности декору та інших особливостей будинку), потрібно думати зараз, поки ще є що зберігати.
Фото Володимира Гуцула
