0
Багато чоловіків, які видобувають смарагди, сприймають шахти як казино посеред Анд: один камінь може повністю змінити все їхнє життя.
Фото USGS, unsplash.com
У департаменті Бояка у центральній частині Колумбії розташована низка шахтарських містечок: Музо, Чивор, Отанче, Пеньяс-Бланкас, Коскуес. Тут, на одній із найбільших гілок Анд (Кордильєра-Орієнталь), розташовані найбагатші смарагдові шахти у світі.
Шахтарі у цьому регіоні працюють у складних і часто небезпечних умовах. Дехто здійснює видобуток санкціоновано у відведених для цього районах, а дехто – незаконно. Шахтарі постійно наражаються на небезпеку – існує загроза руйнування шахт, завалів каміння та підвищення температури до понад 43°С.
Попри ризик, більшість працівників шахт розповідає про свою роботу з гордістю та стверджує, що вони прагнуть підтримувати традиції.
Економіка торгівлі дорогоцінним камінням у регіоні різна. Деякі шахтарі працюють неофіційно та незалежно, пробираючись до нерегульованих шахт, і отримують прибуток, продаючи видобуте безпосередньо покупцям. Інші офіційно працюють на власників шахт або гірничі підприємства. Вони отримують офіційну стабільну заробітну платню або відсоток від продажу знайдених каменів. Фінансові домовленості залежать від рівня довіри між шахтарем та власником шахти – їм можуть заплатити авансом або лише після продажу каменю покупцю.
Суворій реальності всередині шахт протиставляється велич природи поза ними: запах свіжого повітря вранці, постійний шум річок та разючі вершини Анд. У сухий сезон шахтарі розбивають намети біля річки, щоб захиститися від сонця. Після довгих годин роботи вони відпочивають біля наметів, оглядаючи приголомшливу красу навколо.
Майже кожен шахтар, який тут працює, може розповісти незліченні історії про те, як смарагди та навколишні гори змінили його життя.
Один шахтар, літній чоловік, ділиться, як заробив велику суму грошей, продавши видобуті камені, але безрозсудно витратив усе. Йому знову довелося повернутися до важкої праці у шахтах. Інші бачили, як їхні друзі та члени сімей помирали під час жорстоких бійок, пов’язаних із незаконною торгівлею смарагдами, яка відбувалася тут у горах у 1980-х роках. А деякі шахтарі десятки років працювали, не покладаючи рук, сподіваючись знайти камінь, який змінить їхнє життя.
Майбутнє місцевих шахтарів непевне. Впродовж останніх десятиліть великі корпорації – багато з яких іноземні – взяли під контроль чималі ділянки гір. Деякі компанії пропонують заробітну плату, медичні послуги та відчуття стабільности своїм працівникам. Однак багато шахтарів і досі вибирають винагороду та пов’язані з нею ризики, працюючи на себе.
Шахтарі порівнюють видобуток смарагдів з азартними іграми та наркоманією. За їхніми словами, шахти нагадують казино посеред Анд: один камінь може кардинально змінити все. І заради того, щоб знайти його, вони живуть і, зрештою, готові померти.
