0
Книга Міколая Ґринберґа «Я звинувачую Аушвіц. Родинні історії» — це запис розмов із дітьми євреїв, уцілілих у Голокості.
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у «Видавництві 21» вийде книжка польського психолога, письменника й фотографа Міколая Ґринберґа «Я звинувачую Аушвіц. Родинні історії».
Над перекладом книги працював Олександр Бойченко.
«Я звинувачую Аушвіц» – це запис розмов із дітьми євреїв, уцілілих у Голокості.
Всі співрозмовники Міколая Ґринберґа народилися у повоєнні часи. Ці люди не пережили Голокост безпосередньо, але він також позначився на їхніх долях.
«Ніхто з них особисто не ховався по підвалах і горищах від облав, не чекав із розпачем чи апатією на ліквідацію гетто, не проїжджав у переповненому товарному вагоні через арку брами в Біркенау, не знемагав від голоду й холоду під час «маршу смерти» вглиб Німеччини»
«Однак усі вони також є жертвами Голокосту. Хтось від раннього дитинства детально знав історію своєї родини, хтось до зрілого віку навіть не здогадувався про своє єврейське походження. Але уникнути травми не вдалося нікому. І в цьому полягає їхня головна спільна риса», – йдеться у передмові Олександра Бойченка до українського видання.
Сам автор також належить до цього другого покоління.
«Героїв моєї книжки поєднує те, що їх, як і мене, виховували люди, вцілілі в Голокості. А також те, що ми – євреї, і нас мало не бути, бо мало не бути вже й наших батьків. Ще нас поєднують наші родинні доми, застиглі в тіні великої жалоби. Смуток був їхнім непозбутнім складником, який часто залишався в позасловесній царині», – говорить Міколай Ґринберґ в авторській передмові.
Книжка «Я звинувачую Аушвіц. Родинні історії» про те, як вижити тим (і з тими), хто вижив. Вона є результатом багаторічної роботи Міколая Ґринберґа з колективною травмою, подрібненою на особисті. Власне, ця книжка про те, як працює травма і як працювати з травмою – зокрема для того, щоб жити далі.
