0
Бюджет на наступний рік передбачає відчутне збільшення видатків для соціальної сфери, але скорочує витрати на армію та виплати зовнішніх боргів.
Фото “Слово і Діло”
У Верховній Раді ухвалили державний бюджет на наступний рік. Проєкт підтримали 289 нардепів.
2021 року казна передбачає доходи в розмірі 1 трильйон та 92 мільярди гривень. Водночас видатки очікують у розмірі 1 трильйон 328 мільйонів гривень. Отже, як і цього року, на бюджет країни очікує дефіцит. Його розмір становитиме 5,5% від внутрішнього валового продукту.
А передбачає запланований бюджет, зокрема, збільшення рівня мінімальної заробітної плати до 6 000 гривень у січні та подальшим її підвищенням до 6 500 грн упродовж року. Середню зарплату хочуть бачити в розмірі 13632 грн на місяць.
Наразі мінімалка становить 4 723 гривні. Крім того, збільшити планують і прожитковий мінімум.
За словами доктора економічних наук, завідувача кафедри фінансів і кредиту ЧНУ ім. Ю. Федьковича Петра Нікіфорова, дефіцит складатиме близько 250-260 мільярдів гривень.
«Цьогоріч заплановану дохідну частину так і не виконали. У зв’язку з цим змушені були робити секвестр у квітні 2020 року», — каже Петро Нікіфоров.
Секвестром називають скорочення витрат державного бюджету загалом або окремих його статей.
«Ухвалили навіть окремі зміни до Закону «Про Державний бюджет на 2020 рік». Цьогоріч прогнозую, що в березні-травні парламент змушений буде ухвалювати нові поправки щодо бюджету на 21-й рік. Із таким станом економіки та пандемією ми просто не витягнемо запланований бюджет», — каже Петро Нікіфоров.
Зменшать видатки армії, але збільшать правоохоронцям
На наступний рік Держбюджет передбачає збільшення фінансування безпеки та оборони.
Так, Міністерство оборони отримає 117 млрд 600 млн грн.
Це відчутне зменшення проти проєкту бюджету зразка 2020 року. Запланована сума видатків тоді становила 209 мільярдів 700 мільйонів гривень.
А от Міністерство внутрішніх справ 2021-го отримає більше, ніж цьогоріч — 98 млрд 300 млн грн проти 82 мільярдів.
Також наступного року планують створити Бюро економічної безпеки, яке повинно замінити податкову міліцію. Воно отримає фінансування в розмірі 587 млн грн.
«Експерти полюбляють щороку поговорити, хто внаслідок прийнятого держбюджету виграв, а хто програв. З одного боку, є політики, які страждають на нестримний популізм і всі люблять свій народ. А з іншого боку, реалії для цих політиків. Бо грошей та ресурсу є рівно на стільки, скільки готова виробити економіка. Крім того, не все, що продукує економіка, можна забрати до бюджету.
Проти минулого року у нас найбільше виграли представники системи державного управління та з силових структур. Суди, прокуратура, СБУ, органи державної влади, Офіс Президента тощо.
До прикладу, фінансування Державного бюро розслідувань цьогоріч збільшиться ледь не на 80%. Вони й торік отримали з бюджету чималі кошти, а цьогоріч сума буде ще більшою. Ще більше, ніж торік, отримає Офіс Президента. А торік фінансування ОП було ще більшим, аніж за часів нашого попереднього гаранта», — каже Петро Нікіфоров.
Чи є відчутне збільшення фінансування правоохоронних відомств ознакою того, що влада боїться нових протестів через невдоволення суспільних мас політичними процесами в країні, ситуацією з пандемією та карантинними обмеженнями, а також економічною кризою, ми запитали в доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри політології та державного управління ЧНУ ім. Ю. Федьковича Анатолія Круглашова.
«В Україні відбувається наростання економічної кризи. Викликано це зокрема пандемією, яка дуже відчутно вдарила навіть по європейській і глобальній економіці. Годі вже й казати, яких фінансових збитків вона завдає нашій державі. Тому вважати, що наступний рік буде легким із точки зору як економічних тенденцій, так і соціальних процесів, дуже наївно», — зазначає професор.
З іншого боку, за словами Анатолія Круглашова, в Україні дуже непроста криміногенна ситуація. І ми залишаємося державою, проти якої ведеться війна Росією. Тож, певне посилення системи правоохоронних органів є виправданим.
«На мою думку, насамперед ми повинні нарощувати бюджетні зусилля в напрямку Збройних сил України, а не МВС та НАБУ. Проте й певне посилення цих структур, особливо НАБУ, логічно випливає з потреб українців.
Чи може означати збільшення фінансування в цьому напрямку побоювання з боку влади певних процесів, пов’язаних із невдоволенням суспільства тим, що відбувається в Україні? Очевидно, що може бути. Бо перспективи соціально-економічного розвитку нашої держави на наступний рік не є сприятливими», — каже політолог.
Пан Анатолій вважає, що на такі можливі вияви суспільством власної волі влада повинна реагувати випереджувальними діями. Але передусім такими як пом’якшення наслідків кризи, створення нових робочих місць, проведенням активної соціальної політики. А головне – владі необхідно постійно вести відповідальний діалог із громадянським суспільством, бути уважною до суспільної думки.
«Якщо на це не вистачає волі, фаховості чи інших необхідних чинників, тоді у влади може виникнути потреба покладатися на правоохоронців», — каже Анатолій Круглашов.
Більше грошей на соціалку
Судячи з ухваленого бюджету, влада таки намагатиметься поліпшувати ставлення українців до себе більшим фінансуванням соціальної політики. Так, Мінсоцполітики отримає найбільше з-поміж усіх міністерств — 312 млрд грн. Із цих коштів Пенсійний фонд матиме дотацію у 195 млрд грн.
Отже, лише на пенсії 2021-го виділять майже стільки ж, скільки торік на всю соціалку (198 мільярдів 600 мільйонів).
Крім того, наступного року продовжать фінансувати програму «Велике будівництво», для якої передбачили ще 89 мільярдів.
Без позик такий бюджет не «покриємо»
Покрити такий бюджет, на думку доктора економічних наук Петра Нікіфорова, можливо лише за допомогою позик.
«Але й це викликає запитання. Мене дивує, що 2020 року на обслуговування боргу виділяли близько 400 мільярдів гривень. А цьогоріч сума зменшилася до 160-170 мільярдів.
Не думаю, що така сума дозволить нам цілком обслуговувати розмір зовнішнього боргу. Враховуючи, що потенційно ми ще можемо отримати гроші від МВФ та вже отримували від Європейського Союзу і Світового банку.
Також свою фінансову допомогу нам пообіцяли ще й уряди окремих країн, зокрема японці та канадці. Тож навряд чи цьогорічні витрати з обслуговування боргу мали би бути вдвічі меншими, ніж торік. Є сумніви, що вказана цьогоріч сума є коректною», — зазначає доктор економічних наук.
«Очікувати оздоровлення економіки та соціально-політичних процесів — надто оптимістично»
Анатолій Круглашов, політолог, доктор політичних наук, завідувач кафедри політології та державного управління ЧНУ ім. Ю. Федьковича ділиться думкою.
«З’являються повідомлення про те, що найближчим часом ми не отримаємо черговий транш від МВФ. Міжнародні запозичення в умовах нинішньої глобальної кризи для рецепієнтів стають дедалі важчими. Водночас без підтримки міжнародної спільноти, передусім Європейського Союзу, який залишається для нас основним донором, нам не вийти з кризи.
Тому політичні чинники вагомо впливають на економіку. Але всі домовленості формуються на основі економічних реалій. Особливо в контексті міжнародної кризи, яка досі не закінчилася. І спрогнозувати її наслідки в наступному році ми не можемо, окрім того, що вони є достатньо потужними та переважно негативними. Тож, у першому півріччі 2021 року очікувати оздоровлення економічної ситуації, а отже, і позитивних перспектив розвитку соціально-політичних процесів, буде надто оптимістично».
До речі, про COVID-19
З огляду на епідеміологічну ситуацію, в Держбюджеті передбачили майже 163 млрд гривень для МОЗ. Зокрема 2,6 млрд грн — для проведення вакцинації від коронавірусу.
Також ще на 30% планують підвищити зарплати медикам.
