0
Що повинен знати пересічний буковинець про нового голову обласної ради, чому Олексія Бойка пов’язують із Василем Козаком та чи співпрацюватиме керівник облради з новим скликанням депутатів Чернівецької міськради.
2020 року Олексія Бойка обрали у Чернівецьку обласну раду VIII скликання від «Аграрної партії України». На першому засіданні новообраної ради депутата обрали головою. Кандидата підтримали 35 обранців із 64 можливих.
«Шпальта» поспілкувалася з новообраним керівником крайової ради про першочергові завдання, готовність до співпраці з політичними силами, зв’язок із Василем Козаком та стосунки із Сергієм Осачуком.
Коли вас обрали в обласну раду депутатом, ви розраховували стати головою?
Поганий той солдат, який не хоче бути генералом. Я думаю, що є багато амбіційних людей, багато депутатів, які йдуть (в облраду — ред.), вони плекають надію на те, що можуть потрапити у керівні органи. Але не всі депутати, які йдуть, мають час, не всі розуміють, чи потрібно це їм, чи вони можуть справитися. Загалом це правильно, бо не всі можуть бути керівниками.
Я працював на різних посадах, можливо, морально доріс. Я надзвичайно відповідально ставлюся до посад, до будь-яких. Якби отримав пропозицію високої посади рівня міністра чи не менш відповідальної іншого рангу, то, звісно, не погодився б на це. Бо я звик іти туди, де можу осягнути, де знаю роботу, де можу без втрат для ефективности, без втрат зменшення темпів роботи для цього колективу працювати. Де я готовий потягнути, можу погодитися на роботу. Але якщо є маленький нюанс, якщо хоч на йоту закрадається, що я можу десь не справитися, то, звичайно, відмовляюся. Незважаючи на те, яка пропозиція прозвучала би.
Розкажіть коротко про свій досвід в управлінських структурах
До університету я працював різноробочим у кооперативі. Потім навчався в аграрному університеті у Кам’янці-Подільському. У тому місті я народився, але переїхав у Сокирянський район, де і проживав усе своє свідоме життя. Після того працював у сільсько-господарському кооперативі на посаді помічника бухгалтера. Потім вступив у Державну податкову службу і працював на різних посадах: і ревізором, і старшим ревізором-інспектором. Відтак запропонували роботу в Міністерстві соціальної політики у Контрольному-ревізійному управлінні. Там працював близько двох років. Потім надійшла несподівана пропозиція роботи в Сокирянській РДА на посаді заступника голови. Далі призначили на посаду першого заступника голови РДА. Потім за власним бажанням написав заяву на звільнення. Я не тримався за посаду. Після 2014 року залишився виконувати обов’язки. Надзвичайно важко було, тому що я був із попередньої команди, але не вважаю, що у чомусь винен чи якісь неправильні або незаконні речі робив. А комусь обов’язки виконувати потрібно було. А оскільки певний час не було голови области і району, мене фізично перепризначити не було кому. Тому я не покидав колектив, не покидав ті справи, ті функції напризволяще.
Ми проробили надзвичайно велику роботу, аби допомогти бійцям на сході. Розвинули волонтерську діяльність. Тоді повернулася перша хвиля учасників АТО. Ми всіляко їм сприяли. Коли я йшов, то проконтролював, аби всі отримали земельні ділянки, забезпечив, аби виконали всі мобілізаційні завдання. Якогось напрямку, який не зробили або був нижче середнього по області, не було. Тоді я написав заяву. Потім вдруге я став депутатом Сокирянської районної ради, колеги обрали мене заступником голови районної ради. У січні 2020 року мене призначили радником, а потім — заступником голови Чернівецької ОДА.
Що простий буковинець повинен знати про нового голову Чернівецької обласної ради?
Я б волів, аби простий буковинець узагалі не знав, хто голова обласної ради, хто голова ОДА. Нам треба всім разом виконувати ті закони, які існують нині. Дружніше ставитися одне до одного, об’єднуватися. Не шукати питань, які можуть роз’єднувати нас усіх. Громадянин повинен бути впевнений у своєму депутаті, який своєю чергою проголосував за голову облради. Треба, аби людина була порядна, не «хворіла клептоманіею», щоб хотіла щось змінити, була людяною.
Як «Аграрна партія», яка отримала лише 7 мандатів (це четверте місце за кількістю в облраді), отримала свого голову?
Партія «Слуга народу», яка отримала найбільше мандатів, висувала свого кандидата. Згідно із законом, кожна політсила, яка потрапила в облраду, може давати свого кандидата. Я вважаю, що моя кандидатура тридцятьом п’ятьом депутатам виявилася найбільш прийнятною. Я не дивлюся на політичні прапори, а декларую таку позицію, що вони були до виборів. Далі проводимо риску і є один прапор — України. І я не думаю, що у залі є хоч один депутат, який не хоче зробити щось краще для своєї области чи України загалом. Для мене пріоритет — якщо він професіонал і чесна людина. Навіть якщо прийде у кабінет і заявить, що за мене не голосував. Я хочу змін у області на краще, і ті люди, які хочуть щось змінити, реально розумітимуть, що я їхній союзник.
Чи є в обласній раді робоча більшість?
Як показали голосування, більшість є. Усі партії підтримали ті рішення, які були потрібні. Далі побачимо, як будуть розвиватися події. Ми не виносимо рішень, які протирічать законам або моральним нормам, не думаю, що у нас повинні бути якісь проблеми.
Які перші зміни в області на часі ви бачите?
Оскільки я працював в ОДА, то володію всім спектром проблем, які зараз турбують людей. Звичайно, передусім перед нам стоїть завдання боротьби з поширенням коронавірусу, хто б що не говорив. Ми повинні продовжити напрацювання, які були, робити нові заходи щодо карантинних обмежень. Звичайно, треба дуже філігранно це робити, аби не втратити паростки економіки, які вже є. Починаючи від підприємців, закінчуючи великими інвестиційними проєктами, які могли би зайти, але не заходять через епідемію Covid-19. Я думаю, якийсь час ми ще будемо з цим жити.
Хотілося б писати багато проєктів, залучати інвестиції. Займатися повсякденною роботою щодо розвитку краю, але нинішні умови зовсім інші. Завершуються реформи. Починати їх і запроваджувати — це одне. А завершувати — зовсім інше. На фініші треба виправити всі ці недоліки, непорозуміння. Зараз надзвичайно важко, бо запровадили новий адміністративно-територіальний устрій. Одні люди це прийняли й ідуть у ногу з часом, інші ж — не хочуть. І це природньо, бо у них був район, вони прожили там своє життя. Я переконаний, що деякі люди так і не захочуть перелаштовуватися, але іншого виходу немає. Законодавство ухвалене, і кожен повинен його дотримуватися. Ми створили громадську раду, куди можуть входити всі голови громад. Ми запропонували їм заповнити паспорти громад, де буде вся інформація, починаючи від кількости населення, завершуючи корисними копалинами. А звідси ми у зворотному зв’язку будемо чути їхні потреби, чого їм не вистачає, чого немає. Аби був тісний зв’язок, аби вони краще співпрацювали зі своїми районними радами і новими РДА. І на цьому етапі вони потребують допомоги.
Якщо головним викликом є епідемія коронавірусу, які рішення повинна ухвалити облрада, аби покращити ситуацію?
Головне — це підтримка галузі охорони здоров’я і лікарів. Вони повинні відчувати, що за ними хтось стоїть. Нічого не вчить людину так, як біда. Ніхто не цінував наших військових, поки не почалася війна. Саме їм ми зобов’язані тим, що маємо змогу жити під мирним небом і займатися коронавірусом серед іншого. Так само зараз ми повинні підтримати медиків, бо вони теж на своєрідній «передовій». Почати треба від асфальтування доріг, по яких їздять швидкі, закінчити особистим захистом і страхуванням на випадок зараження коронавірусом на робочому місці.
Хто для вас Сергій Осачук і які у вас зараз із ним стосунки?
Абсолютно нормальні робочі стосунки. Це освічений голова ОДА, мені комфортно було з ним працювати, я багато чого навчився.
Хто для вас Василь Козак і які у вас із ним стосунки?
Це також абсолютно робочі стосунки. Я хочу одразу відкинути цю конспірологію про вплив Козака на Бойка і все інше. Бо хто знає ситуацію зсередини або навіть більше — знайомий зі мною чи Василем Васильовичем, розуміє, що це неправда. Але комусь вигідно прив’язати Козака до Бойка чи Бойка до Козака. У нас абсолютно нормальні робочі стосунки. Я працював із ним певний час. Звичайно, багато чого також навчився. Він — гарний фахівець і господарник. І аби переконатися у цьому, потрібно поїхати у Сокирянський район, подивитися, чим він живе, які проблеми є зараз і після закінчення децентралізації, і порівняти з іншими.
Коли люди відчувають конкуренцію, вони намагаються на мене щось «натягнути». Коли бачать, що немає що «натягнути», вони починають діяти інакше. І тут уже з’являється Козак, про якого склалося враження завдяки, можливо, авторитарним методам. Але в тих умовах, у яких йому доводилося працювати, мабуть, такі методи виправдані і вони дали свій результат. І (недруги — ред.) беруть цей шлейф негативу, незаслужений, який просто штучно роздутий у ЗМІ, і «натягують» на мене, аби очорнити. Я не можу ставати на кожному куті і всім пояснювати, що я не такий, що я не людина Козака.
Як ви вважаєте, ви боєць чи дипломат?
Я — дипломатичний боєць.
Якими здобутками найбільше пишаєтеся на посаді заступника голови ОДА?
Я пишаюся тим, що дотичний до такого проєкту, як «Безпечне молоко дітям Буковини». На жаль, коронавірус вніс корективи. У нас була класна ідея, але потім не розвинулася. Ми хотіли зробити так і з яблуками. В деяких країнах Європи передбачено, що дитина повинна в школі з’їсти яблуко або 50 грамів лохини. Чому у нас таке не зробити, тим паче, що у нас найбільші яблучні товаровиробники на заході України. Це елементарно просто. Це здоров’я дітей, питання імунітету. Якщо сильна дитина, імунітет хороший, займається спортом, то в неї стан здоров’я кращий. А коли в тебе фізичне здоров’я краще, ти маєш час, натхнення і бажання займатися освітою.
Друге — це робота, пов’язана з ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації (повені на Буковині влітку 2020 року — ред.). Я думаю, що ми пройшли все на 4+ . Не враховуючи об’єктивні обставини, які не від нас залежать. І плюс — це відновлення тих об’єктів, які постраждали внаслідок повені.
Після того, як ви стали головою обласної ради, чи були у вас розмови або ж попередні домовленості з новою міською владою щодо співпраці?
У мене немає абсолютно ніяких передумов, аби не знайти спільну мову з будь-яким головою: чи міської ради, чи району. Я абсолютно налаштований на співпрацю, готовий пожертвувати приватним часом на зустрічі будь-де, аби щось змінити. Я вірю, що не потрібно придумувати велосипед. Необхідно працювати на своєму місці і правильно розставляти пріоритети. Не треба цілий день сидіти, розписувати пошту, бо це нічого не дасть. Потрібно йти і вирішувати конкретні питання. Я налаштований на співпрацю і сподіваюся, що це буде взаємно.
А ви часто їдете в район, по селах, спілкуєтеся з людьми?
Я сам із села (Гвіздівці — ред). Часто їжджу в райони, хоча коронавірус ускладнив цей процес. Я спілкуюся з людьми, знаю їх особисто. Це цікаво, я люблю спілкуватися. Зараз я проживаю в Чернівцях.
Фото Володимира Гуцула
