0
Про кризовий центр допомоги мамам, ціну проєкту та умови проживання для жінок, яких побила доля.
У Чернівцях офіційно відкрили кризовий центр допомоги «Місто добра». Його засновниця – волонтерка Марта Левченко. У цьому місці прихисток можуть знайти 80 людей: мами з дітьми, які опинилися на вулиці, та навіть одинокі бабусі.
Журналісти «Шпальти» дізналися, який вигляд має кризовий центр всередині, хто там живе і що потрібно для того, аби «Місто добра» могло утримати себе без допомоги доброчинців.
«Місто добра» розташоване на вулиці Річній, 10. Величезне охайне подвір’я, акуратні газони і сучасний ландшафт. У цьому чотириповерховому будинку можуть одночасно жити 80 людей. Це мами з дітками, яким нема куди йти. Тут для них створили всі умови, аби розпочати нове життя. Величезний спортзал, а поруч – масажний кабінет. Бібліотека для мам та дітей, облаштований медичний пункт та кінозал, дві дитячі кімнати – для дорослих і «мацьопиків». У кожної родини є своя кімната з сучасними меблями і ремонтом, навпроти кімнат – санвузол. «Місто добра» повністю доступне: при вході є пандус, між кімнатами в будинку немає порогів. Для мам та дітей з інвалідністю є інклюзивна вбиральня. Навіть дитячий майданчик на дворі доступний і для дітей з інвалідністю. Усе це жінки та їхні дітки, які опинилися на вулиці, отримують безоплатно. В центрі також є навчальний клас для мам. Саме тут, каже Марта, і змінюється життя жінки.
«Місто добра» — не тимчасовий готель
«У «Місто добра» може потрапити будь-яка жінка, якій дуже важко. Це мами, які потерпають від домашнього насилля, і вони не мають куди втекти. Це молоді мами, яким не було куди подітися. Це ті, хто пройшов через вулицю чи інтернат. Тут дуже різні долі і дуже великі проблеми. Але всі, хто опинився у важкому становищі, можуть до нас звернутися. Немає обмежень географічних, адже у нас є мами з усієї країни і навіть із закордону. Але, звісно ж, є момент відбору тих, хто може тут жити. Не важливо, які саме у вас проблеми, чи є у вас документи і таке інше — потрібна тільки флюорографія і велике бажання. Нам дуже важливо знати, що мама шукає не готель, а шанс на краще життя, готова вчитися, розвиватися і стати кардинально іншою людиною. Саме тому кожна з них проходить у мене співбесіду. Навчальний клас у нашому центрі для мам – одна з найбільших гордостей. Ми тут їх вчимо всього. Є такі, хто не вміє писати і читати – ми їм це даємо. Тут жінки проходять курси з ведення бізнесу, опановують нові професії та вчаться бути успішними», — розповідає Марта.
Тут мами можуть жити з дітками стільки, скільки їм знадобиться. Випускницями «Міста добра» вони стають тоді, коли можуть заробити собі на життя й орендувати житло. Надалі Марта з ними всіма підтримує контакт і допомагає, якщо є така потреба.
«У нас уже більше 200 успішних історій наших випускниць, які піднялися з самого низу і зараз є успішними жінками і володіють своїм життям. Усі ці історії мені близькі. Жінка, яка стала першою випускницею «Міста добра», жила на залізничному вокзалі з новонародженою дитиною і розвантажувала там вагони. Після цього вона потрапила у державний центр підтримки, але через пів року знову опинилася на вулиці. Ми тоді взяли Світлану до себе, вона опанувала нову професію і стала керівницею відділу на дуже успішному виробництві. Ця історія вкотре тоді дала мені зрозуміти, що ми на правильному шляху», — ділиться волонтерка.
Зараз у кризовому центрі працює одна їхня випускниця – Альона Рибак. 9 місяців вона разом із дітками жили у «Місті добра» на Кобзарській. Жінка мала освіту кухарки і мріяла працювати за фахом. Зараз вона отримала свою першу роботу – готує для жителів «Міста добра».
«Це офіційна робота, її перша робота. Вона з дітьми почали нове життя і тепер ходять до нас сюди заробляти гроші. Я така щаслива, що ми можемо ще й надавати робочі місця нашим мамам. Альона мріяла готувати все життя, а тепер вона знає, що робить це для особливих людей, які проходять через те, що й вона колись…», — додає Марта.
Все почалося зі старої хати й однієї кімнати
До цього «Місто добра» вже існувало у Чернівцях, але воно було розташоване в орендованому будинку і згодом стало для підопічних замалим. Тоді у Марти з’явилася мрія – «Місто добра», яке ні від кого не залежатиме і в якому зможуть знайти допомогу жінки з усього світу впродовж сотні років.
«Це здавалося шаленою і нереальною ідеєю, але ми почали її втілювати. Все почалося із земельної ділянки. Тут був старенький будинок, який ми розширили і добудували. Два роки. Нам знадобилося два роки з моменту отримання ключиків до сьогоднішнього дня, коли це місце живе і в коридорах пахне піцою, а на диванах розкидані іграшки. Якщо мене запитають, скільки коштує це все, я не знаю, що сказати. Офіційно – 14 мільйонів гривень, які надходили на рахунок для цього. А фактично «Місто добра» безцінне. Скільки тут було роботи, справитися з якою нам допомагали просто так. Ми призупинили будівництво через брак коштів, а за декілька днів знайшовся чарівник, який нам допомагав бетоном, блоками, сіткою. Ми написали, що нам потрібні вікна – вони нам прийшли і їх встановили, безкоштовно. Окремі кімнати робили цілі родини, небайдужі люди, зірки. Біля дверей є табличка з чарівниками, завдяки яким кожна кімната стала реальністю. Мені здається, що немає країни в світі, звідки б нам не допомагали у будівництві цього унікального міста. Якби ми платили за це все, то були б цифри, яких я навіть не знаю».
Окрім того, що «Місто добра» надає притулок мамам із дітьми, тут можуть провести свою старість і одинокі бабусі.
«Якщо ви знаєте одиноких літніх жінок — скажіть їм про нас. Ми їх тут чекаємо, бо в нас є такі ж одинокі дітки, які потребують уваги бабусь», — каже Марта.
Чоловікам, які опинилися у складних ситуаціях, у яких звикли бачити жінок, волонтерка також допомагає. Їм купують чи знаходять для них будинки, допомагають із працевлаштуванням та налагодити побут.
«У мріях такі центри мають бути і для чоловіків. Та поки ми хочемо, щоб це «Місто добра» не залежало ні від кого і могло себе забезпечувати. Відкриття ж – лише початок. Цей рік буде дуже складним. Тут будуть шалені рахунки за комунальні послуги, продукти, забезпечення особистого транспорту «Міста добра» і багато іншого. На території плануємо збудувати ще центр розвитку дитини, куди ми заберемо від мам малечу до 2 років, щоб матусі могли розвиватися і працювати. А на другому поверсі буде швейна фабрика, де навчатимуться і зароблятимуть наші мами. Також нам потрібно встановити сонячні панелі, щоб у нас не було страшних рахунків. Роботи дуже багато, але я вже не боюся. Вірю, що за підтримки добрих людей ми доробимо цей центр таким, щоб тут могли отримувати допомогу впродовж сотні років. Ми з вами розвиватимемо жінок, яких доля «побила», будуватимемо здорове суспільство і не дамо шанс на розвиток дитячих будинків», — каже Марта.
Такі ж центри допомоги з’являться в Києві, Львові та Одесі. Волонтерка вже знайшла на місцях людей, які готові відповідати за будівництво «Міст добра» у різних куточках України.
Фото Володимира Гуцула
