Рецензії

П’ять моторошних трилерів для осінніх вечорів

Рецензії від книжкової оглядачки Лілії Шутяк.

Осінь можна любити вже хоча б за те, що вечори нарешті стають довшими, а отже, виникає потреба зайняти їх чимось корисним. Любителям гострих відчуттів можуть припасти до смаку оригінальні трилери, які захоплять своєю напруженою атмосферою, та й що гріха таїти, змусять читача озиратися назад, гуляючи темними вулицями. 

Таким, безперечно, є роман французького письменника Франка Тільє «Пазл». На перший погляд це ще одна історія про замкнуте приміщення та гравців, які у погоні за 300 тисячами євро здатні повбивати одне одного. Розкручуючи доволі популярний сюжет, письменник знаходить нові виміри, в які запрошує довірливого читача, щоб кардинально змінити його уявлення про реальність. 

Головний герой, Ілан Дедіссе, нічим непримітний 30-літній чоловік. Він працює на заправці, щодня виконуючи рутинну роботу. Декілька років тому хлопця покинула дівчина Хлоя Сандерс, і відтоді він ще більше замкнувся від світу. Періодично героєві сняться дивні сни і він втрачає уривки спогадів, як-от: не може пригадати, коли купив машину або як влаштувався на роботу. Провали у пам’яті Ілан пояснює тим, що його батьки були відомими дослідниками, і після їхньої смерті він єдиний, хто знає секрет їхніх таємних розробок. Після того, як він разом із сімома людьми стають учасниками загадкової гри «Параноя», героєві доведеться зустрітися з власним минулим і жахливими відкриттями, про які він волів би не пам’ятати.

«Пазл» – дванадцятий роман майстра трилерів Франка Тільє. Назва твору вдало відтворює його суть. Шматочок за шматочком головний герой відновлює власну пам’ять, а читач при цьому залишається в напрузі впродовж усього шляху. «Я завжди обожнював пазли, – говорить піддослідний психіатричної лікарні Сванессон Люка Шардон. – У них є одна особливість: хоч би який розмір вони мали, та стають абсолютно безглуздими, потворними, зіпсованими, якщо вам бракує останньої частинки. Тієї, яка створює цілісність. Яка позначає результат витраченого часу». Так і з цією книжкою – лиш дочитавши до кінця, ви зможете зрозуміти, для кого ця гра стане лебединою піснею. 

 

Тема психіатричної клініки продовжується і в наступному романі – «Пацієнт» норвезької письменниці й журналістки Трюде Тайґе, що побачив світ українською в перекладі Наталі Іваничук. У центрі сюжету – історія лікарки Маріанне Вінтер, яка працює у психіатричному закладі Дікермарка. До неї за допомогою звертаються численні хворі. Жінка віддана роботі й готова піти на все, аби допомогти своїм пацієнтам. Через це страждають її діти, яким та майже не приділяє уваги. Настільки, що одного дня одна з них зникає. Поліція збивається з ніг у пошуках Юлії, але все марно. Аж поки одна із журналісток місцевого телебачення Кайса Курен на замовлення таємного роботодавця не погоджується провести власне розслідування. 

У романі «Пацієнт» норвезька письменниця і журналістка Трюде Тайґе торкається глибинних проблем людської психіки і того, як це впливає на нашу поведінку. У центрі сюжету – історія сім’ї Вінтерів, з нащадками якої стаються жахливі речі. Те саме стосується й тих, хто якось пов’язаний із психлікарнею Дікермарка. Так, одним із її пацієнтів був 50-літній Крез, що перебував у дружніх стосунках зі зниклою Юлією. Його дивна смерть підштовхує Кайсу не зупинятися на досягнутому, незважаючи на стан здоров’я і фактичну відсутність доказів. Що ж знайде вперта журналістка і до чого тут невідома картина Едварда Мунка? «Пацієнт» – це той психологічний трилер, у якому запитань набагато більше, ніж знайдених відповідей. 

Такий висновок підходить і до наступного роману – «За мить до падіння» американського письменника, продюсера і сценариста популярних серіалів «Фарго», «Легіон» і «Кістки» Ноа Гоулі. Напруга закладена вже в назві твору й вона супроводжуватиме читача до останньої сторінки. Одинадцять людей, зібрані волею випадку, сідають на приватний літак неподалік Нью-Йорка. Серед них – заможна родина Бейтманів, успішний фінансист Бен Кіплінг із дружиною, художник-невдаха і двоє дітей. От тільки літак не встигає відлетіти далеко та падає в море. В аварії лишаються живими лише двоє осіб, життя яких після катастрофи зміниться назавжди. 

Оскільки на борту перебували впливові пасажири, агенти різних розвідок починають шукати винних, докладно вивчаючи кожну із жертв. Особливо дісталося художнику Скотту Барроузу, який від героя пройшов шлях ледь не до злочинця. ЗМІ всіляко цькують його, адже на кону великі гроші, які успадкує інший вцілілий, 4-річний хлопчик Джей-Джей. 

«За мить до падіння» Ноа Гоулі – напружений трилер із детективним сюжетом, розв’язка якого здивує читачів несподіваним відкриттям. У своєму романі автор спробує зазирнути в людську свідомість і наблизитися до розгадки сліпого випадку. Особливо варто віддати належне автору за створення оригінальних людських характерів. Кожен із персонажів ретельно виписаний, що дає читачеві гарну можливість краще зрозуміти мотиви їхніх вчинків. 

Літературної майстерности не бракує й авторці роману «На реальних подіях» — французькій письменниці Дельфін де Віґан. Незадовго після публікації цей твір став бестселером і його відзначили Премією Ренодо та Гонкурівською премією ліцеїстів. Наразі книжку перекладено двадцятьма мовами. 

На перший погляд, роман дещо автобіографічний, чим одразу інтригує читача. У ньому йдеться про авторку, яка ніяк не може знову почати писати. І тут у її житті з’явилася нова справжня подруга, з якою та проводить весь свій час. Л. – надійна і цікава, а головне – завжди готова допомогти, підтримати, розрадити. Поступово вона перебирає від письменниці всі обтяжливі обов’язки, як-от: виступати на публіці й відповідати на запитання про новий роман, до якого та ще не приступила. Але чи тільки це їй потрібно?

«На реальних подіях» – психологічний трилер, що за напругою не поступається «Мізері» Стівена Кінга. Подекуди паралелі з романом американського «короля жахів» надто очевидні. Але ті, хто чекає такої ж розв’язки, будуть здивовані. Дельфін де Віґан вдалася до цілком несподіваного сюжетного повороту, який змусить вас зціпити зуби і не відриватися від читання аж до фіналу. 

Схожі емоції у читача викличе і ще один роман швейцарського письменника Жоеля Діккера «Зникнення Стефані Мейлер». У книзі йдеться про жахливе вбивство родини мера, яке вчинили двадцять років тому, та його випадкового свідка Меґан Паладіні. У результаті тривалих пошуків поліція таки знайшла винного. Та після багатьох років до 45-річного слідчого Джесса Розенберґа, який отримав прізвисько Капітан 100 % через розкриття усіх справ, підходить журналістка Стефані Мейлер і стверджує, що він помилився і зловив не того вбивцю. Усе б нічого, якби за декілька днів жінка не зникла, а згодом знайшли її труп. Цей випадок змушує Джесса повернутися в минуле, де так багато загадок і болісних спогадів, які він воліє забути.

Новий роман лавреата Гран-прі Французької академії та Гонкурівської премії ліцеїстів Жоель Діккер слідом за «Правдою про справу Гаррі Квеберта» створив ще один майстерний твір, у якому є все, що потрібно для хорошого детективу: декілька нерозгаданих вбивств і складних любовних історій, колоритні персонажі і несподівані сюжетні ходи, а головне – постійна напруга, що змусить вас не відриватися від читання всі 780 сторінок.

Коментарі