0
Рецензії від книжкової оглядачки Лілії Шутяк.
Що об’єднує богемне життя у Парижі 30-х років, Женеву й події у Києві на початку 2014 року? А хоча б новий роман письменника і сценариста Олеся Ільченка «Порт Житана», який побачив світ на початку осени в MERIDIAN CZERNOWITZ. А Київ, Париж і Женева поєднують цей роман зі ще одним твором – «Кокліко» Павла Матюші, що з’явився друком у «Видавництві 21».
Події в романі «Кокліко» відбуваються 2014 року, коли на сході України починається війна. Ця тема й стає однією з центральних у романі. Війна, мов Дамоклів меч, висить над героями, але говорити про неї вони уникають. Така ситуація склалася зі шкільним другом головного героя Артуром. Він мав «величезну статуру і силу, як у трактора», проте був «делікатним чоловіком». Арчі (як називали його друзі) пішов добровольцем на фронт і невдовзі загинув. Вдома у нього лишилася дружина з дітьми і давня мрія – відкрити кафе і випікати булочки. Ще один персонаж, якого зачепила війна – Едик, коханець мами головного героя. Можливість «відмазати» молодого чоловіка від армії і стає предметом спекуляції та постійних прохань матері. 
Окрім Артура, в головного героя є ще двоє шкільних друзів – Костя і Федя (Фредді). Перший – природжений лідер та керівник. Він «народився відразу старшим. Був упевнений у собі, перевершував усіх нас розумом та ще й знав, чого хоче. А хотів він бути начальником. Завжди брав на себе роль командира або капітана піратського судна. Ні в кого й думки не виникало ставити під сумнів його право». Саме він пропонує герою роботу в Адміністрації Президента на посаді свого заступника з можливістю «доповідати на самий верх». Через нагоду затриматися вдома, біля коханої Вероніки, герой відхиляє пропозицію роботи в Женеві, приставши на пропоновану роботу.
Інший шкільний друг, Федя, теж працює в Адміністрації, але на нижчій посаді. Він трохи заздрить герою, який отримав високе призначення, хоча навіть його не хотів. Та й, зрештою, атмосфера на новій роботі обіцяє бути доволі напруженою. «Ті, хто будуть поруч із тобою, можуть підставити у будь-який момент… Немає повної впевненості ні в кому», – говорить Федя.
Кохання в романі Павла Матюші займає особливе місце. З одного боку, герой шалено закоханий у свою дівчину Вероніку. Вона для нього – важлива частина життя, у чому він подекуди боїться собі зізнатися. З іншого, це не заважає чоловікові фліртувати з жінками та зовсім скоро після трагедії з Веронікою знайти нову подругу. На перший погляд, стосунки героїв мало не ідеальні, от тільки примара колишнього кохання весь час про себе нагадує.
У романі «Кокліко» події відбуваються у двох часових і просторових площинах. Минуле й теперішнє тісно переплетене з уявним і реальним життям персонажів. Головний герой ніби живе у різних світах – ходить на роботу в Адміністрацію, зав’язує стосунки з Олею, конфліктує з матір’ю та її молодим коханцем. Але поруч існує й інший вимір – фантасмагоричний світ, де чоловік говорить із померлим другом та коханою в комі, тиняється барами і вживає багато алкоголю. До цього додаються ще власні спогади героя про численні подорожі в різні міста та країни світу. Останніх у тексті особливо багато: Київ, Париж, Женева, Венеція, Прага, Флоренція, Нью-Йорк, Лондон та ін. Це не лише слугує оригінальним тлом у романі, але й зручно вписує його у європейський та світовий контекст.
Саме в Женеві, а також Києві та Парижі, розвиваються події нового роману українського письменника Олеся Ільченка «Порт Житана». Мисливець за старовиною Сергій Коваленко на блошиному ринку випадково натрапляє на альбом малюнків, які зібрав відомий український художник-емігрант Марк Мазур. Ці роботи «створювали цілу панораму художнього життя Парижа щонайменше до окупації Франції в 1940 році» й відкривали нові історичні перспективи в дослідженні живопису. 
Сергій Коваленко – майстер своєї справи. Нема такої картини, яку б він не міг продати або купити. Чоловік вірить у те, що «перекупити-викупити можна все… хіба що крім справжнього кохання. Мабуть». Розчарований в останньому через трагічні стосунки, герой із запалом кидається у вир нових почуттів. От тільки куди приведе його наступне захоплення?
Інша лінія твору розповідає про втечу з України та злиденне життя Марка Мазура, який згодом стане одним із найяскравіших художників міжвоєнного Парижа. Замолоду йому довелося поневірятися містами й країнами – Київ, Краків, Берлін та Париж стануть місцями притулку, а згодом і слави художника. Таємна історія зникнення митця і його полотен – ще одна загадка, на яку натрапляє Сергій Коваленко. У гонитві за картинами на завдання впливового київського олігарха чоловікові доведеться здолати різні випробування, пов’язані з аферами, жінками й бандитами, а також побувати на Майдані часів Революції гідності.
Роман Олеся Ільченка розкриває читачеві таємне життя дилерів та художників, власників галерей і бізнесменів, зацікавлених у нелегальній торгівлі творами мистецтва. Потрапляючи у цей світ, мимоволі відчуваєш себе частиною змови, яка, до речі, для всіх закінчиться по-різному. Пікассо і Сутін, Шагал і Мунк, Ренуар і Деґа, а поруч із ними – заплутане вбивство, яке додає цій історії особливого шарму.
Також у романі періодично виникають згадки про різних відомих людей минулого й сучасного на кшталт американського програміста Едварда Сноудена, письменників Ентуана де Сент Екзюпері, Френсіса Скотта Фіцджеральда та дизайнерки Коко Шанель. Особливість у тому, що з’являються вони зазвичай у несподіваних місцях. У такий спосіб автор апелює до читача, вдаючись із ним до справжніх інтелектуальних ігор. У цьому поєднанні епох є той шарм і неповторний присмак, що залишається наприкінці.
Романи Олеся Ільченка й Павла Матюші в своїх назвах містять згадки про ресторани. «Порт Житана» – це затишний заклад на березі мальовничого Женевського озера, «Кокліко» – маленька булочна, яку планує відкрити один із героїв Матюші. В цих текстах з’являються особливі картини – знаного художника Марка Мазура та, відповідно, нікому не відомого митця, полотно якого потрапляє до героя роману «Кокліко» цілком випадково. Крім того, обидва видання мають яскраві красиві червоні обкладинки, що гарно пасуватимуть до осіннього листя і відповідного настрою. Тепер справа за малим – почати читати.
