«Не вистачає живого спілкування»: що думають учителі та батьки про дистанційне навчання
Новини

«Не вистачає живого спілкування»: що думають учителі та батьки про дистанційне навчання

Як діти, батьки та вчителі реагують на онлайн-заняття та чого їм не вистачає.

Ще 18 липня на конференції «Освіта в умовах пандемії: як організувати навчальний рік 2020-2021» заступник міністра охорони здоров’я України, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив, що в школах, які розташовані на окремих територіях, у районах або містах «червоної» карантинної зони, буде запроваджено онлайн-навчання. Попри масові та численні протести проти карантинних обмежень, новий навчальний рік у чернівецьких школах розпочався в режимі онлайн.

Таким чином, знову гостро постала проблема батьків, які не можуть працювати віддалено. Вони змушені брати неоплачувані відпустки, мобілізувати дідусів і бабусь чи залишати дітей наодинці. Однак, окрім батьків і дітей, до нових (старих) реалій доводиться звикати й учителям.

Бракує живого спілкування, але ми працюємо

Руслана Собко працює вчителькою молодших класів у Чернівецькій спеціалізованій школі І ступеня №23. У її 3-А класі 40 учнів. Педагогиня скаржиться, що в такому форматі важче стежити за роботою учнів.

Фото з особистого архіву Руслани Собко

«Під час звичного навчання ми можемо більше приділяти увагу кожному учневі, до прикладу, в групах подовженого дня. Зараз урок триває 20 хвилин, щоб діти не перебували довгий час за монітором. За цей час я намагаюся пояснити новий матеріал. Додатково готую для них завдання на самостійне опрацювання. Між уроками є перерви, аби школярі могли трохи відпочити. Навчатися в таких умовах дійсно важко, адже немає живого спілкування, але ми працюємо», — зауважила вчителька.

Руслана Собко розповідає, що під час весняного карантину вчителі були дещо розгубленими, адже якихось загальних рекомендацій щодо дистанційного навчання не було. Якими платформами користуватися і як влаштовувати навчальний процес, кожен визначав індивідуально. Проте зараз у школі використовують досвід, здобутий під час весняного карантину. А тому організовувати навчальний процес легше.

«Проводити уроки в Zoom ми почали ще навесні. Раніше діти надсилали домашнє завдання у Viber. Але це викликало багато незручностей, оскільки пам’ять телефону швидко заповнювалася і доводилося зберігати все на Google диск. Зараз ми зареєструвалися в Google Classroom. Там я бачу кожну дитину, можу дати зворотний зв’язок, виправити помилки. Якщо дитина з технічних чи інших причин не могла бути присутня на уроці, я здійснюю індивідуальні консультації телефоном», — додала педагогиня.

Діти хочуть до школи

Мама двох школярок Тетяна Кушка розповіла, що діти з нетерпінням чекали на початок нового навчального року. Новина про дистанційні заняття дуже засмутила їх, і вже в перший тиждень навчання діти сказали, що не хочуть так вчитися, а хочуть ходити до школи. Особливо важко доводиться її молодшій доньці, адже вона лише цього року пішла в перший клас.

Зображення з особистого архіву Тетяни Кушки

«Старша дочка вже розуміє, що таке школа. Вона знає, що домашнє завдання треба виконувати. А от молодша ще не сиділа за партою, вона не розуміє, яка зараз на ній відповідальність. Вона взагалі не може самостійно приєднатися до уроку. Постає питання: хто допоможе, коли батьків немає вдома? Ми домовилися з учителькою, що щодня вона буде проводити один урок у Zoom о 9 годині, а на решту уроків зніматиме відео власних занять та викладатиме їх у YouTube. Такі відео мають вигляд слайд-шоу, щоб діти розуміли, що їм потрібно написати в зошиті, а де новий матеріал. Ми фотографуємо те, що зробила дитина, і надсилаємо вчительці. Я залишаюся з ними до початку першого уроку, допомагаю під’єднатися і йду на роботу. Хто не має змоги залишатися вдома до 9 години, просять бабусь і дідусів наглянути за дітьми. Я можу собі дозволити вийти на роботу трошечки пізніше, оскільки працюю в салоні краси і домовляюся про прийом із кожним клієнтом індивідуально», — розповіла Тетяна.

За словами мами, важко звикнути до змін і старшій дочці, яка цього року перейшла в 5 клас. Зараз у неї з’явилося багато нових учителів і доводиться підлаштовуватися під кожного. Жінка зазначає, що зараз школи зорганізовані краще, ніж це було до літа. Так, класна керівниця створила бесіду з усіма вчителями, і вони надсилають дітям перед уроком посилання або на Zoom, або на Google Meet чи Skype. Інколи виникають проблеми технічного плану або діти починають одночасно говорити, і через це не чути вчителя. Проте найбільше Тетяна боїться, що через такий формат навчання у молодшої доньки взагалі зникне бажання вчитися, навіть попри старання вчителів донести до дітей максимум.

Дистанційне навчання має свої переваги та недоліки

Про бажання дітей зустрітися з однокласниками у стінах школи зазначає й Ольга Заньковська – мати двох дочок та, за сумісництвом, викладачка й директорка приватної мовної школи. За її словами, діти дуже негативно сприйняли інформацію про старт навчального року онлайн. Зараз Ользі часто доводиться залишатися вдома та поєднувати уроки своїх дітей із заняттями на мовних курсах, аби в разі чого допомогти донькам.

Фото Facebook Ольги Заньковської

«У старшої немає проблем з організацією дистанційного навчання. Вона добре знається в сучасних технологіях. Проте інколи вчителі використовують різні додатки і можна просто випустити якесь завдання, не перевіривши чат у тому чи іншому додатку. Якби була єдина система для всіх вчителів, то, напевно, було б зручніше. А от молодшій доньці з цим складніше. У нас був випадок, коли не могли перейти за посиланням у Zoom і пропустили через це заняття. Зараз вона більш-менш призвичаїлася і справляється, але спочатку потрібно було їй допомагати. Минулого навчального року заняття в Zoom взагалі не проводили. Дітям надсилали лише пояснення у формі відео і домашнє завдання. Цього року ми попросили вчителів, щоб вони проводили онлайн-уроки, аби було живе спілкування між дітьми й учителькою», — зазначила мама.

На думку Ольги Заньковської, дистанційні навчання підходять не для всіх вікових груп. Для молодшої школи і дошкільнят вона рекомендує офлайн-заняття. Коли в березні ввели карантин, то уроки в молодших групах у мовній школі скасували.

«Для різної вікової категорії дистанційне навчання має свої переваги і недоліки. Якщо брати до уваги середню і старшу школу, то тут більше переваг. Для онлайн-занять ми можемо готувати весь роздатковий матеріал в електронному форматі. Діти можуть зберегти його, а потім у будь-який момент відкрити теку і повторити матеріал. Це також робить процес навчання більш прозорим для батьків. Ми і раніше влаштовували відкритті заняття для батьків, щоб вони могли простежити за роботою своїх дітей на уроці. А зараз, якщо вони мають бажання та час, можуть бути присутніми хоч на кожному занятті. З молодшими дітьми трохи важче, адже ми працюємо 60 хвилин, і втримати увагу дитини впродовж усього заняття надзвичайно складно. Якщо у класі можна змінювати види діяльности чи локації, то тут дитина має весь час сидіти за комп’ютером», — зауважила викладачка.

За її словами онлайн-навчання найкраще підходить для індивідуальних занять. Перехід до нього також дав можливість розширити коло учнів школи. Як зазначила Ольга, раніше у закладі працювали лише з дітьми з Чернівців і околиць. Однак уже зараз учнями школи стали діти й з інших регіонів України.

Як повідомляла раніше «Шпальта», школи та дитсадки зможуть працювати, адже Кабмін змінив критерії щодо «червоних» карантинних зон.

Коментарі