Центр культури Буковини оновлюють: як працюватиме новий осередок народних ремесел краю
Репортаж

Центр культури Буковини оновлюють: як працюватиме новий осередок народних ремесел краю

Як осучаснять Учбово-методичний центр, що змінять у роботі та які нові локації з’являться, читайте у репортажі.

До жовтня Учбово-методичний центр культури Буковини планують реорганізувати та осучаснити. Про це у коментарі «Шпальті» розповів керівник установи Микола Шкрібляк. Ми побачили перші зміни там та поспілкувалися з працівниками щодо того, як працює заклад.

Співробітник Учбово-методичного центру Василь Фоменко провів екскурсію установою:

«Центр працює від 1940 року. Крім народної традиційної культури, він займається координацією мистецьких шкіл, а саме художніх і музичних. Також спрямовує роботу обласних фольклорних хореографічних колективів, духових ансамблів, народних домів, будинків культури. Третій напрям — це підвищення кваліфікації. Тобто в області є галузь культури. Її працівникам час від часу потрібно підвищувати рівень кваліфікації, як і, до прикладу, освітянам. У нас також є ліцензований кабінет, який їх сертифікує».

Минаємо коридор і потрапляємо в простору залу, заповнену кріслами, стелажем зі спеціалізованою літературою та брошурами. На стінах висять картини. До читань «Букової землі» Марії Матіос тут зібрали роботи художників Південної та Північної Буковини, пояснює Василь Фоменко. Під стіною з картинами розмістили дві лавиці, а в далекому кутку приміщення заховалася статуя ангела.

«Тут відбуваються презентації, відкриття. За нагоди проводять свої заходи інші громадські організації. Ці дві лавиці пізніше встановлять на вулиці, як і статую ангела. Річ у тім, що раніше місце, на якому звели центр, було святим. Це гора Домінік — сокровенне місце для вірян. Таким чином ми вирішили вшанувати його святість», — каже Василь.

Виставкова зала переходить у майстерню-світлицю, де розміщені традиційні декоративні вироби буковинських ремісників та прилади, якими вони користувалися у побуті.

«Багато хто називає це місце маленьким краєзнавчим музеєм. Усі експонати входять до приватної колекції директора центру Миколи Шкрібляка. Тут ми проводимо майстер-класи з ткацтва, гончарства, розпису писанок, скла тощо. Коли тут був музей діаспори, у ньому побувало багато її представників та українців. Крім того, що у нас можна побачити, спеціаліст-етнограф проводить детальні екскурсії. Вам розкажуть усе: від сакрального значення того чи іншого елемента розпису писанки до обрядовости, філософії та духовних традицій українців».

Екскурсії, каже Василь Фоменко, безкоштовні. До центру можна зателефонувати та попросити організувати її кожному, хто забажає. Просять лише дзвонити заздалегідь, аби екскурсовод міг прибути до центру вчасно:

«Представників таких ремесел, як розпис на склі, ткацтво чи гончарство, залишилося дуже мало. Молодь цим не надто цікавиться. Але ми намагаємося це популяризувати, влаштовуючи майстер-класи, контактні екскурсії для дітей тощо. Крім того, одяг, який тут є, часто даємо для зйомок, показів та інших заходів. Він також належить до приватної колекції керівника центру. Серед нього є унікальні експонати, зокрема вінок нареченої з ковили. Його хочуть внести до переліку нематеріальної спадщини. А ткацький верстат — це перший гуцульський комп’ютер, бо у ньому є певні елементи програмування».

Чоловік розповідає, що торік їм вдалося провести два проєкти, пов’язані з ткацтвом. На цих заходах учасникам показували всі процеси створення традиційних буковинських елементів декору — ліжника та тайстри. Під час одного з цих проєктів 8 учасниць від 18 до 50 років ткали по дві тайстри.

З ними та верстатом вони їздили школами міста та показували дітям, як це робити. В кінці всі учні пробували ткати на верстаті та разом створили один пояс. Також Учбово-методичний центр створив інстаграм-сторінку, спрямовану на популяризацію тайстри.

Окрім трьох унікальних для буковинської землі ремесел (ткацтва, розпису на склі та гончарства), центр займається популяризацією також і бондарства з випалюванням. За словами Василя Фоменка, буковинці завжди забезпечували себе не лише одягом, а й таким елементами побуту, як відра, кошики, кухлі, ложки тощо.

На балконі другого поверху влаштовують кінопокази в рамках кіномистецького клубу KINOHUB. Хоча приміщення ще повністю не переоблаштували, на цьому балконі вже встигли провести перший кінопоказ. Щоправда, його зірвала погода, бо того дня була злива. Саме тому терасу планують захистити від погодних умов, аби тут можна було збиратися чернівчанам і взимку, і влітку незалежно від прогнозів метеоцентру.

Далі спускаємося ще до однієї тераси, а тоді — до сцени, на якій нещодавно провели«Букові читання». Ця локація центру вже дообладнана. За нею — сад. Тут знімали проморолик до читань «Букової землі».

«Його хочуть облагородити. Тут влаштують сад народних ремесел. Треба відремонтувати сходи та привести до ладу площу. Як бачите, тут гарний краєвид, чудово видно Рошу (особливо гарно вночі), тому місце для подібної локації краще не знайти».

Ми також поспілкувалися з директором Учбово-методичного центру культури Миколою Шкрібляком. Той розповів, що обласна рада ухвалила рішення про ліквідацію центру та кіновідеопрокату. Їх об’єднають та з 1 жовтня назвуть Буковинським центром культури й мистецтва.

«Аби оновити центр, уже створили 4 архітектурні рішення. Поки невідомо, яке з них підтримає влада, хоча серед авторів уже є один найімовірніший переможець. Ми шукатимемо фінансову підтримку у місцевих підприємців та меценатів, аби втілити цей проєкт у життя, та поки невідомо, яку суму треба шукати. Багато людей уже відгукнулися на наші прохання про фінансову підтримку, і це тішить».

Микола Шкрібляк каже, що, крім Молодіжної ради, з ними поки не співпрацюють мистецькі організації міста.

«Від культурних організацій міста на кшталт Meridian Czernowitz пропозицій про співпрацю поки не надходило. Проблема в тому, що ми працюємо з культурою области, а не міста. Але ми не будемо проти таких пропозицій. Нашим центром зможуть скористатися не лише організації, а й поодинокі митці, влаштовуючи літературні читання, вечори та інші івенти. Крім того, ми продовжимо займатися популяризацією буковинських ремесел».

Поки що місцева влада обирає один із 4 проєктів, розроблених членами Спілки архітекторів Чернівців. Далі — пошук грошей та безпосередня робота над оновленням приміщень центру. Після цього установа може приймати відвідувачів, проте це буде не раніше жовтня.

Фото Ігор Волощук

Коментарі