Чому річки виходять із берегів на Буковині, а Калинівський ринок не готовий до підтоплень
Аналітика

Чому річки виходять із берегів на Буковині, а Калинівський ринок не готовий до підтоплень

За останні десять років на укріплення берегів річок на Буковині виділяють мізерні суми. А після повеней 2008-2010 років у Чернівцях не виконали фактично жодних робіт для убезпечення від підтоплень міста та Калинівського ринку.

Фото Шпальта

Буковина потерпає від повеней. Через рясні дощі піднялися води у річках Прут і Черемош, що спричинило підтоплення низки населених пунктів регіону. Минулого тижня висока вода підтопила дорогу на Путильщині та житлові будинки. Також припинив рух транспорт через міст у селі Маршинцях, який сполучає Герцаївський та Новоселицький райони. А вже 22 червня цей міст цілком затопило.

Цього тижня область знову потерпає від стихії. Станом на 17:00 23 червня на Буковині підтопило 11 населених пунктів (Банилів, Слобода-Банилів, хутір Серафинець, Новоселиця, Маршинці, Тарасівці, Мамалига, Бісків, Білий Потік, Черепківка, Глибока) та 63 будинки. У воді — 179 присадибних ділянок. Пошкоджено 1,7 га сільськогосподарських угідь. Відселено 37 осіб.

Також виникла загроза підтоплення Калинівського ринку. Цілу ніч там чергували працівники різних служб та підприємці. Сьогодні очікують підйом води до 6,5 метрів.

Чому вода підтоплює дороги та виходить із берегів, що зробили за понад десять років після значних повеней на Буковині 2008 та 2010 роках, аби уникнути загрози підтоплення житлових господарств у Чернівцях та Калинівського ринку, читайте у нашій аналітиці.

Підтоплення спричинили зливові короткотермінові дощі

За прогнозами синоптиків, до 24 червня у Чернівецькій області утримується дощова погода. У гірських районах можливі сильні зливи і небезпека підйомів води. 

«Добре, що це короткотермінові зливи, оскільки так вода встигає піднятися і спасти. Безперервні дощі могли би погіршити ситуацію. Повторення 2008 року не передбачається, сподіваємося, не буде і 2010- го», — про це повідомляла у коментарі «Шпальті» 17 червня начальниця Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Тетяна Негадайлова.

Тоді ж вона сказала, що, за даними метеостанцій, в області випало 60-70% опадів від місячної норми. Але це лише та інформація, яку фіксують на метеостанціях. А таких станцій в області є не так багато.

Тетяна Негадайлова зазначає, що на Путильщині було підтоплення не так річкою, як зливовими дощами. Місцями там випадала місячна норма за шість годин. 

«Маємо 20 критичних об’єктів в області»

Ситуація набула таких масштабів, оскільки інтенсивні дощі йдуть уже близько трьох тижнів, а ґрунти насичені водами та погано вбирають вологу. Про це розповіли у Басейновому управлінні водних ресурсів річок Прут та Сірет.

«Якщо локальні дощі по руслі річки будуть продовжуватися, то ситуація може навіть погіршитися. Рівень води буде знижуватися, якщо знову не зміняться кліматичні умови в плані опадів, не буде якихось локальних змін верху по руслу і на притоках річки», — казав ще 16 червня начальник Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Андрій Кавуля.

Щодо дамби 15Б у Банилові, за словами Андрія Кавулі, вона була пошкоджена ще у травні 2019 року.

«Ми порушували це питання, виносили на комісію з надзвичайних ситуацій. Ми подали розрахунки на 80 млн грн відшкодування з резервного фонду 20 об’єктів. Рішення ухвалили, але кошти так і не виділили. Ми своїми силами за рахунок програми руслорегулювання відновили дамбу 15А, оскільки вона була більш пошкоджена. А 15Б укріпити не встигли через відсутність фінансування, крім того, не змогли це зробити фізично, оскільки це був кінець року та нерестовий період», — каже Андрій Кавуля.

Крім того, за його словами, станом на сьогодні Басейнове управління повинно продовжити відбудову та відновлення берегоукріпллюючих робіт близко 20 кілометрів, але щороку чують лише обіцянки. 

«За програмою, якою ми фінансуємо, нам повинні виділяти на ці роботи 150-170 млн грн щороку, але фінансують менше 3%. За минулі три роки профінансували три об’єкти з десятків, і то не до кінця, ми їх навіть не закінчили. Тож щороку недобудований об’єкт тільки погіршує ситуацію, і вода забирає простір», — зазначив Андрій Кавуля.

Наразі БУРВ отримує фінансування на три важливі об’єкти, які були критичними на рівні населених пунктів Чорториї, Лужан і Мамаївців. Їх розпочали фінансувати у 2018. І досі фінансування не надали цілком. 

«Торік ми подали на отримання фінансування 20 критичних об’єктів після проходження паводка. Але жодного з цих 20-ти не профінансували досі. Ми ініціюємо проблему, а вона повертається», — зазначив керівник БУРВ.

Андрій Кавуля каже, що весняні паводки на Буковині спостерігають лише упродовж двох останніх років. Старожили такого не пам’ятають. 

«2019 року трапився перший потужний весняний паводок, який наніс збитків. Яка причина? Це кліматичні зміни, через ліси і транспорт, забудову тощо. Русло річки — це живий організм. Раніше воно змінювалося на кілометри, а зараз ми його хочемо одягнути в береги, треба розчищати та укріплювати їх, а ми цього не робимо.

Візьмемо до прикладу підтоплення Калинівського ринку 2008 року. 2010 ми зробили висновки, що потрібно щось робити, але досі нічого не зроблено. Потрібно відновити дамбу, починаючи з сіл Мамаївців та Ленківців, і завершити у Магалі. Але тут теж нічого не зроблено. Зважаючи на ситуацію з фінансуванням, ми просто чекаємо нових паводків і втрат. Моніторимо ситуацію, і тепер максимум, що можемо, — попередити людей у разі загрози, аби вивезли майно», — зазначив Андрій Кавуля.

Ілюстративне фото Калинівського ринку під час підтоплення у 2008 році. Надав М. Прозоровський

 

Проєкт виготовили, але нічого не зробили

Чи справді не зробили жодних робіт з укріплення берегів річок, які загрожують у разі паводка підтопленням Калинівському ринку, «Шпальта» запитала у директора підприємства Ігоря Маслянчука.

«Було розроблено техніко-економічне обґрунтування і відповідний проєкт щодо будівництва дамби. Але кошторисна вартість цього будівництва за цінами 2008-2009 років складала мільйони доларів. Тому цих коштів ніхто не виділив, це не під силу міському бюджету, також не виділяли таких коштів із державного бюджету, тож ніхто нічого не робив», — зазначив він.

Лише більше, ніж через десять років після повені, тут нарешті вирішили все ж укріпити берег річки. 

«Торік ми оголосили тендер, нині є переможець — підприємство, яке готує нам проєкт щодо укріплення берега вздовж Калинівського ринку, це компанія з Івано-Франківська «Укртехінженерія». Наразі проєкт проходить громадські обговорення. Це лише проєктна документація. Коли отримаємо розрахунки робіт, зможемо оголосити тендер на проведення власне будівельних робіт. Можливо, це буде співфінансування, можливо, з нами розрахуються наші боржники — і ринок зможе на власний кошт виконати роботи», — розповів Ігор Маслянчук.

Однак це лише роботи з укріплення берега річки, початкова стадія, основа для будівництва майбутньої дамби. На будівництво власне дамби підприємство не має коштів. 

 

«Добробуту не виділили землю для робіт відведення води та спорудження каналу»

Теоретичний розрахунок (ТР) захисту Чернівців від повені розробили і подарували місту ще 2008 року (до руйнівної повені у липні). Ним зацікавилися, але далі справа не пішла, каже директор ТОВ «Інвест-альянс» Михайло Прозоровський.

«ТОВ “Інвест-альянс” Добробут” ще 2007-2008 працювали над проєктом захисту міста від повені. Саме Чернівців, а не безпосередньо Калинівського ринку, бо лише дамба це питання стовідсотково не вирішує. Ми подарували цей проєкт місту, і на його основі виконавчий комітет ухвалив другий варіант будівництва дамби (у проєкті були канали, дорога, яка повинна з’єднати вулицю Січових Стрільців із Галицьким шляхом і увійти до Генплану міста тощо). Проєктом тоді зацікавилися, навіть на рівні держави, але до наступної повені так і не було нічого зроблено», — розповідає Михайло Прозоровський.

Нині підприємство пропонує місту інший проєкт, згідно з яким планує облаштувати ділянку землі біля ринку. Кажуть, його подавали неодноразово на розгляд сесії міської ради, однак не отримали підтримки від місцевих депутатів.

«Ділянку дороги від насосної станції до заїзду на парковку (набережну) запропонували міській раді дати нам в оренду, аби облаштували там проїзд, а також викопати канал та частину дамби біля річки Прут. Зробити це плануємо на власні кошти. 

Згідно з проєктом плануємо влаштувати додатковий переїзд через річку Потіт (міст), уздовж проїзду збудувати канал довжиною 800 метрів, звести гідроспоруду на з’єднанні двох річок, яка буде регулювати протоку. Й у разі, якщо в Пруті буде підйом води, перекривати шлюзи й основний потік річки пускати в новий канал. У разі підйому води в Пруті річка не підтоплюватиме Потіт — так можна уникнути підтоплення Садгори. Крім того, ця водойма може бути корисною і для міста — Садгори та Ленківців — як пожежна водойма. А ще плануємо звести тут насосну станцію, аби отримати технічну воду, яку використовували б для потреб ринку, адже в нашому районі часто вимикають водопостачання. Від цього проєкту місто отримає щей об’їзну дорогу (можливість об’їхати ринок, не в’їжджаючи на його територію). Це інфраструктурний об’єкт», – зазначає директор підприємства. 

 

Створили модель повеней на рівні області

Власне Чернівецька та Івано-Франківська області отримали на систему протиповеневого захисту близько 4 млн євро. Однак у нас використати ці кошти не зуміли.

«Був найбільший в історії Чернівецької області великомасштабний протиповеневий проєкт із Румунією та Молдовою за транскордонною програмою Україна-Румунія-Молдова. Українська сторона отримала близько 4 млн євро. За проєктом мали створити систему протиповеневого захисту у Чернівецькій, Івано-Франківській областях, тобто у басейнах Прута та Серету на території України. Його виконали не за всією програмою, оскільки в нас багато структур виявилися не готові до цього. Власне, згідно з проєктом, мали створити систему моделювання повеней», — розповідає директор Державного науково-технічного центру «Екоресурс» Зіновій Бройде.

«Проєкт розпочали реалізувати в грудні 2013 року, він мав тривати 22 місяці, але продовжився на 49 і завершився в кінці 2017-го. Його виконали приблизно на 50%. Створили модель повеней на рівні області, але деталізацію по Чернівцях не зробили, — каже Зіновій Бройде.

За його словами, оскільки Чернівці розташовані на декількох пагорбах, австрійці, коли освоювали місто, заклали безліч інженерних новітніх європейських рішень для перекиду цієї води. Її відводили територією міста річки Клокучка і Мольниця. 

«Потрібні дуже послідовні системні рішення. Окремо по Чернівцях та області, гірських районах. Ми намагалися зробити щось, я мав перемовини з містом, виступав на виконкомі, але зацікавлености не відчув», — каже директор Центру.

За його словами, воді у Чернівцях немає куди виходити навіть старими шляхами, бо їх засипали. Тож місто необхідно розбити на сектори і створити систему відведення води. Це потрібно робити за прикладом приватно-державного партнерства, де мають бути інвестори.

«Найнагальніші точки, які потрібно вирішити щодо системи відведення води, це залізничний вокзал, Калинівський ринок та дюкер», — зазначив Зіновій Бройде.

Як бачимо, за понад десять років після масштабних повеней на Буковині у 2008-2010 роках в області на укріплення берегів річок виділяють менше 3% від загальної суми фінансування (від 150-170 млн грн 3% — 4,5 млн гривень).  

Щодо проєкту. Програму протипаводкового інженерного захисту Чернівців, який у комплексі забезпечує вирішення проблеми підтоплення Садгірського району та Калинівського ринку, про який говорили ще 2008 року, досі не виконали. І підприємці Калинівського ринку, як і 12 років тому, через загрозу підтоплення поспіхом вивозять товар із ринку.

До речі, ще 2008 року повідомляли, що за Генеральним планом розвитку Калинівського ринку у зв’язку з наявністю загрози затоплення всі споруди на підприємстві мають статус тимчасових. Усі плани подальшого розвитку ринку передбачали комплексне вирішення проблеми протипаводкового захисту.

   

 

Фото Володимира Гуцула

Коментарі