45+ «Карта бажань». Інтерв'ю із журналісткою та моделлю Галиною Бурнишевою
Інтерв'ю

45+ «Карта бажань». Інтерв’ю із журналісткою та моделлю Галиною Бурнишевою

45+ «Карта бажань» про мотивацію, старіння та мрії, які ніколи не пізно реалізувати.

Онлайн-медіа «Шпальта» є партнером відеопроєкту акторки театру та кіно Інни Мірошниченко 45+«Карта бажань». Його мета — довести глядачам, що після 45 років життя тільки починається. Гості — люди цього віку і старше, які не побоялися власних бажань і втілили мрії, що здавалися нездійсненними у їхніх роках.

Галина Бурнишева — журналістка, авторка книги «Ключ до вічної молодості для жінок». У 67 років стала моделлю, у 68 — відкрила модельну школу для жінок 40+ «New Natural Models».

Про чоловіків, сексуальну енергію та освоєні професії

Свою книгу я видала під псевдонімом Гала Квін. Мене запитують, чому під псевдонімом? Я кажу, що моє прізвище ніхто і ніколи не вимовляє правильно. Журналістика — це моя друга професія, яку я здобула у 30 років, перша — фармацевт. Коли я пройшла всі сходинки становлення фармацевткою, вийшла заміж за журналіста, поринула у новий світ. Це мене захопило. Чоловік підкидував мені писати замітки, коли сам цього не хотів чи займався чимось глобальнішим. У результаті я вступила на журналістику і працювала у цій професії більше 20 років.

У 35 я поїхала з Казахстану, де жила весь цей час, розлучилася. Взагалі я тричі була заміжня. Для мене дуже важливо було розвиватися в парі з чоловіком. А від своїх колишніх я йшла часто раптово для них і дуже спокійно. Мій останній шлюб тривав 2 роки, ми тоді з чоловіком жили в Нью-Йорку, на Мангеттені. Все було дуже круто, проте в якийсь момент я зрозуміла, що дуже гальмую і старію.

Сексуальність — це енергія. Якщо у жінці немає її, то в ній немає життя. Я займаюся йогою, стежу за своїм харчуванням, щоб поповнювати цю енергію. Не користуюся послугами лікарів, щоб зберегти свою красу, бо проти гормонозамінної терапії. Я гадаю, що якщо жінка цим захопиться, то потім її організм не зможе відновити природну роботу гормонів. Я за те, щоб наше тіло працювало саме, бо воно здатне на це.

Про раптове старіння, стиль життя та абсурдні цілі життя

Я не роблю нічого особливого для своєї зовнішности, щоб зорганізувати якісь курси і вчити людей бути такою, як я. Звісно, я чогось можу навчити, але лише тих, хто розуміє мене. Це просто стиль життя. Я дуже не люблю його ускладнювати. У 42 роки, коли я виявила, що постаріла, то пережила потрясіння. Я стояла перед дзеркалом і намагалася зрозуміти: що в мені змінилося? Зачіска, підбори — все є. То в чому ж проблема? Немає енергії.

Я сказала собі, що не старітиму, бо життя в старому тілі не для мене, та й дітей не хочу обтяжувати. Я не знала, як це зробити. Почала експериментувати, вибудовувала свою систему. І що я роблю зараз? Просто прибираю з життя все зайве. Я маю певну схему харчування, стежу за фізичними навантаженнями, люблю ходити пішки і робити розтяжку. Проте я не люблю танці, хоча вчилася сальси.

У своєму віці я все ще не проти зустрітися з чоловіком, відчути співзвучність душ. Проте не уявляю, яким він повинен бути — ні зовнішньо, ні внутрішньо. Напевно, це неможливо передбачити, адже повинна виникнути синергія, хімія всередині, які й підкажуть правильну людину. Також вона має бути так само цілеспрямованою, як і я. Бо ці установки: «Я хочу з тобою старіти», «Я хочу старіти разом» — для мене це просто фініш. Як у наш час можна так думати, маючи такі можливості?

Про догляд за собою, моделінг та рецепти молодости

До косметолога я почала регулярно ходити рік тому, та й те лише заради догляду через брак часу. Зараз ходжу до свого косметолога як на роботу.

Я ніколи не дозволяла собі «запалювати», розважатися понад міру. Розваги — це добре, але вони розслабляють, а не мобілізують. І коли ти так живеш, то раптом розумієш, що постарів і втратив момент. Треба бути гнучким, бути в потоці, вміти вибудувати своє життя.

Я завжди вважала себе провінційною дівчинкою, хоча дуже розумною. Я не мала найменшого уявлення про моделінг, не знала, що це. І раптом у 45 років прокинулася, йду через дорогу в Дім Слави Зайцева, підходжу на рецепшн і запитую: «А як у вас можна стати моделлю?». Я на той час вже була для них тіткою. Дівчина за стійкою була шокована, нічого не могла відповісти. Я пішла звідти — на 10 років. А коли повернулася з Нью-Йорка, то пішла в Дім Влади Литовченко. Вона мала імідж-студію. Там була група людей, ми спілкувалися. І я зрозуміла, що жінкам у різному віці хочеться відчути себе моделлю, чогось навчитися. Я подумала тоді: «Що би я робила, якби створила таке у себе?»

Несправедливо вважати старших жінок поганими працівницями чи ученицями. У них надзвичайно високий потенціал, вони освоюють нову інформацію вдесятеро краще за молодь. Я постійно дивуюся, де у них береться стільки потенціалу, стільки часу.

Я ніколи не беру в групу чоловіків. Якщо серед учнів буде чоловік, то він внесе певний дисонанс. почне симпатизувати одній жінці, потім у нього закохається інша, третя буде співчувати. В результаті мужики зруйнують школу.

Бувають моменти, коли не хочеться нічого робити. У мене всередині є якийсь атомний реактор, який не дає мені зупинитися. Найголовнішим мотивом моїм є прагнення до самореалізації. У мене постійно відчуття, що це не все, що, можливо, я ще не завершила свою місію. Гадаю, в мені є вроджена здібність мотивувати себе й інших. У 30 років я могла надихати людей, які за статусом і іншими позиціями були кращими за мене.

У чому перевага віку? В тому, що мені все одно, хто що про мене думає. Найголовніший рецепт молодости — внутрішня легкість і спрямованість у майбутнє. Найгірша звичка — хотіти і не робити.

Повне відео розмови:

Коментарі