Йозеф Шумпетер. Шлях відомого на весь світ економіста від Чернівців до Гарварду
Незвідане місто

Йозеф Шумпетер. Шлях відомого на весь світ економіста від Чернівців до Гарварду

Про економіста Йозефа Шумпетера та його праці, написані у Чернівцях.

Це один із найвидатніших соціологів і економістів ХХ століття, який створив оригінальну теорію економічного розвитку, що здійснила глибокий вплив на сучасну соціологію та економічну науку. Він входить у топ десять економістів-науковців, яких знає весь світ, а їхні вчення не втратили актуальности донині. Що робив та який слід залишив у Чернівцях, про «Теорію економічного розвитку» читайте у черговому випуску нашої рубрики «Незвідане місто». 

Екскурсоводка, дослідниця історії Чернівців Леся Щербанюк продовжує віртуальну мандрівку місцями, де жив, працював, влаштовував дискусії та презентації Йозеф Алоїз Шумпетер.

Сьогодні ми «пройдемося» адресами одного науковця, завдяки якому Чернівці назавжди ввійшли до історії всесвітньої економічної науки. І це дає привід журналістам та дослідникам його діяльности стверджувати, що він пройшов шлях із Чернівців до Гарварду.

«За якихось три неповних роки (за іншими джерелами п’ять), скоріш за все, він навідувався сюди до свого товариства, зумів дуже багато зробити і залишив свій помітний слід у Чернівцях назавжди. І нам варто пишатися такими іменами. Саме тут зароджувався його світогляд і інтереси у науковому плані», — каже Леся Щербанюк.

Мова йде про вченого світової слави, економіста, історика економічної думки, соціолога Йозефа Алоїза Шумпетера (Joseph Alois Schumpeter).

Йозеф Шумпетер народився 8 лютого 1883 року в невеличкому містечку Тріші (нині Трешть у Чехії) у Моравії, що входила в той період до складу Австро-Угорщини. Батько був власником хоч і невеликої, але фірми з виробництва одягу. Мама – Іоганна Грюмер — дочкою лікаря. Йозеф був єдиним сином у доволі забезпеченій німецькомовній родині, яка сповідувала добрі австрійські традиції. Проте коли хлопчику було чотири роки, його батько трагічно загинув під час полювання, й одразу померли батьки мами Іоганни. Він із мамою опинилися у досить скрутних матеріальних умовах. Вона продала всю нерухомість і разом із сином відправилися поближче до столиці – в Грац. Адже вважала, що тут у її дуже здібного хлопчика буде більше можливостей. І вона винайняла доволі скромне помешкання, проте Йозефа відправила в добру школу.

1893 року Іоганна вийшла заміж за генерала фон Келера, який командував військами віденського гарнізону і належав до родової австрійської аристократії.

«Згодом вони розлучилися, проте вітчим дуже добре ставився до старанного і розумного хлопчика, і родина змогла переїхати у Відень, де Йозеф отримав доступ до найкращих навчальних закладів того часу. Це забезпечило Шумпетеру можливість вступити в закритий елітний ліцей для дітей австрійської знаті у Відні – Терезіанум ( Theresianum). 1901 року Йозеф із відзнакою закінчив цей заклад, досконало вивчивши англійську, французьку, італійську, давньогрецьку мови та латину. Того ж року він вступив на юридичний факультет Віденського університету і в 1906-му отримав ступінь доктора римського і загального права. Одночасно самостійно вивчив вищу математику», — розповідає Леся Щербанюк.

1907 року, навчаючись в Англії, Йозеф одружився на англійці Гледис Сіверс (англ. Gladys Seavers). Шлюб виявився не дуже вдалим. І 1920-го року вони розійшлися. А 1925-го він побрався вдруге — з Анною Жозефіною Райзінгер. Через рік вона померла. Втретє Шумпетер одружився з Елізабет Фірускі в 1937 році, цей шлюб був щасливим. Дружина за фахом була істориком економіки, прекрасно розуміла чоловіка і підтримувала його в наукових пошуках та видавала його наукову спадщину.

У 1907 році молодий науковець проходив практику в Міжнародному суді Каїру, де написав свою першу велику методологічну працю «Сутність та основний зміст теоретичної економіки», яка вийшла 1908-го року у Лейпцигу і яку він захистив у Відні на факультеті політології Віденського університету як другу докторську працю. Однак зміст цієї роботи суперечив тодішнім уявленням про економіку, а здібному докторові було 25.

Леся Щербанюк розповідає, що молодий науковець ніколи не любив ототожнювати себе з будь-якою національністю, групою і школою, він не був ні реформатором, ні прихильником або противником капіталізму чи соціалізму, чи будь-якої економічної доктрини. Незважаючи на опозицію до неокласиків і марксистів, він не вписувався в рамки офіційної австрійської школи. Усе життя й у всьому Шумпетер був індивідуалістом, а його наукові методи завжди виходили за рамки традиційних постулатів. Він уперше в економічних теоріях використав математичні розрахунки, за що одразу його розкритикували віденські професори класичної школи. Тому вже з перших кроків його наукового життя у Відні закріпилася і, власне, вже ніколи не полишала слава «білої ворони», інтелектуала-дисидента. А ще як пише про нього австрійський дослідник Тео Фаульгабер: «За своєю природою Шумпетер був ексцентриком. Жартуючи, він казав, що його метою є стати найвизначнішим економістом світу, найкращим вершником Австрії і найкращим коханцем Відня. Він був успішним розпорядником майна однієї єгипетської принцеси: її прибутки впродовж короткого часу подвоїлися».

Наслідком для Шумпетера стали непрості стосунки з офіційною науковою елітою Австрії та Німеччини, яка не бажала бачити в своїх лавах порушника традицій. Тому молодий науковець змушений був починати свою професорську кар’єру на околиці великої Австро-Угорської монархії у Чернівцях. 

На той момент місто вже не було цілковито відсталим і забутим. За рік до того воно святкувало свій ювілей – 500 років документальної згадки, було збудовано більшість знакових і красивих споруд, сюди приїхало багато поважних людей з усіх міст монархії, і про це написали всі тогочасні, і столичні зокрема, газети.

«Сама атмосфера в Чернівцях сприяла розвитку вільної думки. Можна сказати, що тут розпочався мимовільний експеримент із концентрації високої науки та вільнодумства в одному місті і в один і той же час, проте на політичній периферії імперії. Саме так сприймали чернівецький університет молоді науковці, і їм тут було добре працювати. Навіть за досить короткий час свого перебування вони створили значні наукові відкриття, які пізніше принесли їм світову славу. Кожен із них залишив помітний слід у становленні науки як на Буковині, так і в світовому розвитку», — каже Леся Щербанюк. 

Отож, молодий професор чех Йозеф Шумпетер, якому на той час виповнилося 26, у 1909 році в жовтні разом із молодою дружиною приїхали зі столиці в Чернівці. Оселився, очевидно, недалеко від університету, як тоді було прийнято.

«Тут він отримав посаду позаштатного професора факультету держави і права Чернівецького цісарського університету імені Франца Йозефа і став єдиним викладачем економіки. Варто також зазначити, що для цього престижного факультету впродовж 1882-1883 років за проєктом архітектора Йозефа Ляйцнера збудували окреме приміщення навпроти головного корпусу, нині це адреса Університетська, 19. Там також були фізичні та хімічні лабораторії. Фасад у стилі історизму багато декорований, а бюсти відомих європейських фізиків і хіміків, які в обрамленні янголят, презентують апризначення цієї споруди. І треба зазначити, що саме в Чернівецькому університеті з першого року його заснування на юридичному факультеті викладали політекономію, тому тут існувала своєрідна „культура викладання економічної науки”», — продовжує дослідниця історії міста.

«Підприємництво, інновації, нововведення, економетрія, економічний розвиток – слова, які чи не щодня використовують політики та економісти всього світу. Студенти економічних вишів вивчають економетрію та математичне моделювання, запитуючи, хто й навіщо це вигадав. І мало хто знає, що теорії інновацій, циклічного розвитку економіки та застосування математики в економіці вперше описав чех Йозеф Шумпетер – 26-річний професор Чернівецького університету, а згодом один із найвідоміших економістів ХХ століття», — розповідає Леся Щербанюк.

Цей період став досить важливим як для становлення його університетської кар’єри, так і для розширення сфери наукових пошуків. Під час викладання в університеті вийшла праця Шумпетера як економіста-теоретика — «Сутність та основний зміст теоретичної національної економії». За цей доволі короткий період викладання на факультеті Йозеф Шумпетер створив власну епохальну роботу «Теорія економічного розвитку» (Theory of Economic Development), або, як би тепер сказали, бестселер економічної думки. Опублікували її після від’їзду Шумпетера з Чернівців у австрійське місто Грац у Лейпцігу в 1912 році. Ця праця виявилася його найбільш значним здобутком як економіста-теоретика. Книга належить до найвідоміших робіт з економічної теорії і за своїм значенням стоїть поруч із головними працями А. Сміта, К. Маркса, Дж. Кейнса. У ній автор описав дослідження підприємницького прибутку, капіталу, кредиту, відсотка й економічного циклу. Її декілька разів перевидавали і перекладали англійською, французькою, іспанською, японською та (у 2011 році) українською мовами.

«Негласно цю монографію називають настільною книгою всіх нобелівських лавреатів, вона і нині є актуальною, оскільки багато науковців проводять свої дослідження на базі цього твору. Нещодавно книгу вперше переклали українською мовою, і тепер усі, хто намагається «зрозуміти сутність і механізми інноваційної моделі економічного зростання, цілі, зміст та інструменти політики формування знаннєвої економіки», мають можливість отримати «…ключ до глибинної природи сучасної фінансово-економічної кризи». І найголовніше – знайти вихід із неї», — зазначила Леся Щербанюк.

Крім цієї праці, за цей час у нашому місті Шумпетер написав декілька статей та на основі університетських лекцій підготував і опублікував брошуру «Як вивчають соціальні науки» (1910), в якій розповідає «…про соціальне буття і становлення людини». В ці ж роки, як стверджував сам професор, у ході обговорень та наукових диспутів у нього зародилася думка про створення наступної фундаментальної праці — «Капіталізм, соціалізм, демократія», в якій він визначив чотири передумови становлення та існування демократичного устрою. Чернівецький період життя і творчости Й. Шумпетера був лише передмовою його кар’єри.

Майже одразу після приїзду в Чернівці діяльний Йозеф Шумпетер організував і створив «Соціально-наукове академічне товариство», яке збиралося щомісяця на наукові дискусії. Перша лекція «Утворення трастів та національне майбутнє» відбулася 23 листопада 1909 року за адресою Petersplats, 2 (нині площі немає, це сквер на вулиці Руській навпроти греко-католицької церкви), де вони винаймали приміщення. Наступного місяця, 10 грудня 1909 року, товариство зібралося в готелі «Централь» за адресою Ратушна, 6 (Rathausstrasse, нині вулиця Головна) з темою «Банківські питання та оплата готівкою».

Наступного року, 1910-го, він разом із професором математики Ганом Гансом вирішили втілити свій амбітний викладацький ідеал – навчити молодь мислити. Для цього зібрали небайдужих до науки студентів і відкрили щомісячний студентський гурток із метою обговорення рефератів, рецензій на наукові праці та вільного обговорення тем соціального спрямування. Ця подія відбулася 13 листопада 1910 року за адресою Франценгассе, 3 (Franzengasse, нині 28 Червня, 3), де була приватна школа. 

У цей ж період, 24 листопада 1910 року, професор Шумпетер презентував для кола однодумців свою працю «Як вивчити соціальні науки» в ресторані «Локаль» за адресою «Темпельгассе, 3 (Tempelgasse, нині Університетська). 

Цікаво, що найбільше своїх наукових публікацій, а це рецензії та наукові статті обсягом 100-150 сторінок, він опублікував, як свідчить бібліографічний покажчик, саме в роки перебування у Чернівцях. У 1909 – 5, 1910 – 13, 1911 – 17. Ще в наступні два роки в нього була така ж кількість, а пізніше вже ніколи так багато не писав. Тож під час дискусій у Чернівцях у нього народжувалися нові ідеї, нове бачення розвитку та закони, за якими розвивалася світова економіка.

«Звісно, що він хотів повернутися ближче до столиці, тому восени 1911 року за підтримки надійних друзів перейшов до університету Граца, де очолив економічний факультет і читав лекції з економічної демократії і проблем соціальних класів. Він був наймолодшим і єдиним штатним викладачем економічних наук», — каже Леся Щербанюк.

Проте короткі роки перебування у нашому місті для нього були важливими, тому що навіть на прощання спеціально для цього приїхав у Чернівці і підготував лекцію «Минуле та майбутнє соціальної науки в соціально-науковому академічному товаристві», яку він прочитав 21 листопада 1911 року. А урочиста вечеря відбулася в готелі «Чорний орел» («Schwarzer Adler», нині Центральна площа, 7).

У професора Й. Шумпетера доля життєва та наукова складалася незвично та захопливо. Впродовж 1913-1914 років шляхом обміну між університетами Шумпетер викладав у Колумбійському університеті в США. Потім повернувся у Грац, де його обрали деканом юридичного факультету. Початок і власне хід Першої світової війни справили на нього глибоке враження.

Йозеф Шумпетер в Гарварді. Фото надані Л. Щербанюк

«У цей важкий повоєнний період, 1918 року, вийшла з друку праця Й. Шумпетера, присвячена фінансово-правовим проблемам. Це була невелика брошура «Криза держави, заснованої на податках», де науковець виклав свої пропозиції щодо забезпечення фінансової стабільности в період післявоєнного відновлення економіки шляхом оподаткування капітальних фондів, торгового балансу й іноземних кредитів. Головним засобом досягнення стабільности науковець вважав повне звільнення приватного підприємництва від будь-яких обмежень з боку державної влади. Передбачливий був чоловік, оскільки це і сьогодні актуально», — каже пані Леся.

Деякий час Шумпетер навіть був міністром фінансів Австрійської республіки. Керував невеличким приватним і, на жаль, неуспішним банком Biedermann & Co, який під час кризи 1924 року збанкрутував. Шумпетер як президент банку мав надзвичайно великі позики і спекулював акціями. «Геній національного економіста, який викладав у чоботах для верхової їзди і пристрастю якого були плітки віденського товариства, був близький до руйнації». Словом, він був свого роду авантюристом. Завдяки впливовим друзям і зв’язкам йому вдалося влаштуватися на катедру в Боннському університеті, де він читав уже професійні лекції з економіки і права. На запрошення викладав в університетах Японії та навіть у Єгипті. 

1932 року вчений отримав пропозицію з Гарварду і разом із дружиною Елізабет емігрували до Америки. Правда, на той час там уже працювали професори з Чернівецького університету, з якими він починав свою успішну наукову діяльність. У 1940-1941 роках його обрали президентом Економетричного товариства. Тут він викладав у престижному Гарвардському університеті і за значні наукові досягнення в 1949 році його як іноземця вперше обрали президентом Американської економічної асоціації. 

Відійшов у вічність професор Йозеф Шумпетер 10 січня 1950 року у Гарварді.  

Завдяки відданости дружини світ побачило впорядковане видання праць Йозефа Шумпетера та видрукувана вже після смерті «Історія економічного аналізу» – одна з найбільш фундаментальних праць у галузі досліджень історії економічної думки.

Світова економічна спільнота належно шанує його наукову спадщину, яка не втратила своєї актуальности й сьогодні. 1986 року на честь економіста заснували Міжнародне товариство Йозефа Шумпетера, а 2001-го в Берліні – Інститут Шумпетера. Частина особистої бібліотеки вченого зберігається у Токійському університеті Хітоцубасі. На його батьківщині, в містечку Трешть, у будинку, де народився Шумпетер, відкрили музей його імені.

Дім, де народився Шумпетер. Фото надане Л. Щербанюк

Не оминули увагою науковця-реформатора світової слави і в Чернівцях. У нашому університеті молоді науковці-економісти створили «Чернівецький Шумпетерівський центр» (Кафедральна вулиця, 2).

«Чернівці може пишатися найбільш повним зібранням наукових праць Йозефа Шумпетера і прижиттєвих насамперед. І сьогодні з гордістю бібліотекарі відділу зберігання зарубіжних видань наукової бібліотеки ЧНУ, за адресою вулиця Лесі Українки, 23, можуть представити найповніше зібрання наукових праць та публікацій у фахових виданнях, і тому вони жартують, що тут вони обійшли навіть Гарвард, Токіо та Берлін», — зазначає Леся Щербанюк.

Також у місті нещодавно присвоїли ім’я Йозефа Шумпетера вулиці в районі житлової та громадської забудови, обмеженому вулицею Героїв Майдану та проспектом Незалежности.

Остання фундаментальна праця Шумпетера — «Історія економічного аналізу» (1954), яка в ХХ столітті, особливо в другій його половині, фактично поклала початок відповідних досліджень у багатьох країнах світу. 

«Можливо, Йозеф Шумпетер (Joseph Alois Schumpeter, 1883-1950), видатний австрійський економіст, соціолог і історик економічної думки XX-го століття, візіонер, крізь час зможе нас напоумити, навчити, а головне – зрозуміти. Зрозуміти систему, а насамперед – себе у цій системі економічного недорозвитку. Багато людей, економісти насамперед, читаючи Шумпетера, завжди знаходять для себе цінні теорії і надихаються його ідеями», — зауважує Леся Щербанюк.     

Також вона зазначає, що в останні десятиліття жоден аналітик науковець-економіст, який себе поважає, у своїх прогнозах про підняття у світі української економіки в сучасних реаліях не оминає праць Шумпетера.

  

   

Фото Володимира Гуцула

Коментарі