0
Про дії влади для непоширення коронавірусу, причини занедбаних інфекційних відділень у лікарнях та наскільки маски захищають від інфекції.
Марія Поліщук – заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА.
У рамках проєкту #ShpaltaTalks Марія Поліщук розповіла про ситуацію з коронавірусом в області та причини занедбаних інфекційних відділень.
Як коронавірус дістався до України
Ми всі свідки подій, які сталися у грудні 2019 року – початок поширення коронавірусної інфекції. Кожен став свідомий щодо загроз на своєму етапі: країни Європи трохи раніше, ми – трохи пізніше. Ще коли у Китаї про проблему не знав ніхто, а вона вже була. Велика кількість населення рухалася світом, тож цей вірус, про який не знали ще й самі китайці, розносився. Ми вважали, як і Європа, що загроза далеко і нас досягне колись нескоро або цього не станеться взагалі. Але коли спалах почався у країнах Європи, ми зрозуміли, що наступною буде Україна.
Ми прекрасно розуміємо, що на заході України величезна кількість людей має знайомих, родичів, друзів, які мешкають в Італії, Іспанії, Португалії, Франції – країнах, які стали осередками масового інфікування коронавірусом. І коли там розгорнулася епідемія, почалася величезна міграційна хвиля повернення в Україну.
Карантин
Чернівецька область ввійшла у процес боротьби з поширенням Covid-19 на 2-3 тижні раніше, ніж уся Україна. Ми побачили зростання в 2-4 рази кількости осіб, які перетинають кордон лише через пункт пропуску «Порубне». Тоді ми зробили безпрецедентні кроки для нашої області: на кордоні давали всім пам’ятки, міряли температуру, доклали всіх зусиль, аби зупинити «це» на вході. Яким чином це можна зробити? Людей зупинити неможливо, треба попередити кожного. Коли заїхали в країну, треба самоізолюватися на два тижні. Якби всі ті, з ким ми говорили, до кого зверталися, нас почули, ми мали б шанс уникнути високого сплеску захворювання. А те, що маємо зараз, означає, що невелика частина людей нас послухала. Або, якщо послухали, то їх було небагато. Це видно з тих осіб, які дали старт інфікування у Колінківцях, Брусниці чи Кучурові. Це несвідомість людей, адже навряд та бабуся, яка приїхала з закордону, хотіла заразити всіх своїх онуків, близьких, сусідів у своєму селі. Але це сталося.
Та перші інфіковані звернулися до нас самі. Люди були в самоізоляції, вони розуміли, що в них проблема. У першого нашого пацієнта практично немає контактних осіб, після нього ланцюг інфікованих закінчився. Це той чоловік, під під’їздом якого пікетували.
Чи приховували реальну кількість інфікованих, аби не викликати паніки?
Ми найменша область за кількістю населення в Україні. У нас від першого дня до сьогодні найбільше інфікованих. Це, навпаки, говорить про те, що ми найкраще виявляємо, найправильніше визначаємо тих, кого треба обстежити, і нічого не приховуємо. Я не бачу в цьому сенсу, а що ми виграємо, якщо не скажемо? Ми не можемо всіх обстежити. Та прекрасно повинні розуміти, що за той час, коли заїхала велика кількість людей, дуже багато вже перехворіли легкими формами і, на жаль, стали проміжною ланкою, яка заразила іншу частину людей. В епідеміології це називається пацієнт номер 0 і пацієнт номер 1. Нульовий – той хто завіз, а в нас уже почалися незавозні випадки. Почали хворіти пацієнти, які ніколи нікуди не їздили і не знають, чи взагалі спілкувалися з особами, які приїхали з закордону.
Вигоди у приховуванні немає. Що ми мали виграти? Ми без цього знаємо, що обстежуємо ті «ланцюги», аби їх скоротити, щоб пояснити людям, що вони контактні, щоб зупинилися, і для того, щоб не викликати важких захворювань. А обстежити все населення ми не можемо.
Коли буде пік захворюваности
Є приклади вдалої реакції на спалахи коронавірусу і є невдалої. Якщо Італія, Іспанія і навіть Франція – це приклади невдалої реакції, то Німеччина – навпаки. Там менше 1% смертей. Німці прогнозують, що величезна кількість населення повинна перехворіти, але 80% будуть мати легкі форми, 20% – важчі, з них 15% потребуватимуть госпіталізації, а 5 – реанімаційних заходів. Ми зараз навіть не досягли половини хворих. А німці, маючи населення більше 80 млн, припускають, що близько 50 млн перехворіють. А зараз мова тільки про сотні тисяч. Вони передбачають пік на травень-червень. У них розпочалося на 2-3 тижні раніше, ніж у нас, отож ми свій пік повинні чекати на червень-липень. А що нас може врятувати? Тепло. Вважають, що випадків стане трохи менше.
Про стан інфекційних відділень
Обласне дитяче інфекційне відділення вважається взірцевим. За останні 10 років там зробили два капремонти, це сталося після грипу у 2008-2009 роках. Відділення не на 100% відповідає вимогам ВООЗ до лікування пацієнтів із коронавірусом, але там корпус на 100 ліжок, із них 60 – типові інфекційні. Там хороша реанімація і гарні умови для персоналу, батьків та дітей.
Але доросле інфекційне відділення – це зовсім інше. Корпус побудували більше 100 років тому. Треба було його або капітально відремонтувати, або будувати новий. Таких коштів, скільки я працюю в охороні здоров’я, не виділяли. Треба було оновлювати і каналізаційні, й очисні споруди. Ми розуміємо, у центрі міста мати стару лікарню, інфекційне відділення – це ризик для оточення. Коштів таких ніколи не виділяли. Але є й інше – ніколи до інфекційних відділень не мали таких вимог. Там лежали неважкі пацієнти, якщо стан погіршувався, переводили в реанімаційне відділення, принцип роботи був іншим.
Районні лікарні фінансують із місцевих бюджетів, не за рахунок обласного. Медицина була завжди залишковою галуззю фінансування. Хоча, наприклад, відділення гінекології зовсім інше – там хороші умови, тому що в нас працював проєкт «Здоров’я матері й дитини», і впродовж останніх 8-9 років усі акушерські відділення довели до адекватного стану відповідно до сучасних вимог. У хірургії дуже багато відділень ремонтували спонсори. Тому що пацієнти, які лікувалися, потім віддячували, робили умови кращими. Навіть ті покращення у відділеннях, які є, їх впроваджували здебільшого на спонсорські кошти.
Всі державотворці по всій вертикалі влади ніколи не рахували, скільки треба коштів, аби довести галузь охорони здоров’я до притомних умов. Скільки необхідно ліжок, тих чи інших апаратів, лікарів. Існувало відділення з певною кількістю ліжок. І фінансували цю кількість, а не реальну потребу. Останні 20 років медицина розвивалася екстенсивно. Ми ліжка збільшували, лікарів збільшували, персонал збільшували, а насправді треба було йти інтенсивним шляхом: закуповувати обладнання, вкладати гроші з якоюсь метою. Такого не було. Адекватний апарат ШВЛ коштує не менше 1 млн гривень, на 6 ліжок має бути 6 таких апаратів середнього класу. А тоді рахуємо, чи вистачить обласного бюджету лише на медицину. Але є ще освіта, культура, соціалка. Нашого обласного бюджету не вистачило б ні на що.
Чи звільняється масово медперсонал
Ні. На початку ми мали сплеск звільнень. Якщо якесь відділення стає дотичним до цього, відбувається якесь «бродіння», але щойно одягають засоби захисту, то це «бродіння» закінчується. У нас є випадки, коли хворіють медпрацівники, ми не приховуємо цього. Це пов’язано з незахищеним контактом, коли пацієнт не знав, що він інфікований або ж лікар не знав, що пацієнт інфікований – тоді і відбувалося зараження. Зараз уже такого немає. Наразі до будь-якого пацієнта з респіраторними симптомами або з температурою ми ставимося як до того, який може мати коронавірусну інфекцію.
Засобів захисту вистачає. Недавно отримали гуманітарну допомогу, вже третю за останній місяць. Один раз надійшли маски. Зараз отримали рукавички госпітальні бази: обласна доросла, обласна дитяча, Чернівецька міська лікарня №1 і всі районні інфекційні відділення.
Наскільки маска запобігає інфікуванню коронавірусом
Здорова людина не повинна носити маску на свіжому повітрі. Я засмучуюся, коли від мене, як від здорової людини, вимагають одягати маску, коли я заходжу в магазин. Як фахівець, я не бачу потреби. Інша справа, якщо я кашляю – тоді обов’язково. Але в аптеках масок немає, а пересічного громадянина змушують зайти в ній або купити дорогу. Гаразд, я її пошию, але я маю вже зробити комплект масок. А які вони у багатьох людей зараз: брудні, засалені. Навіть буває, коли маску перед магазином передають. У таких випадках маска стає не засобом захисту, а переносником. Але захищають більше рукавички і дистанція 1,5 метра – тоді маски не потрібні.
Повне відео розмови:
