Що робити далі?… Після «Чорного понеділка»

Про те, як коронавірус змінив пріоритети економіки, про державну підтримку підприємців та спроможність держави виплатити фіндопомогу пенсіонерам пише економіст Богдан Сторощук.

Пандемія коронавірусу внесла значні корективи в роботу багатьох українських підприємств, які змушені дотримуватися правил всеукраїнського карантину. Крім цього, обмеження діятимуть у ситуації, зумовленої масштабним скороченням попиту та зупинкою багатьох фірм внаслідок економічної кризи, яка швидко зростає і яка стартувала з грандіозного обвалу на нафтовому ринку. Про це автор писав раніше.

З одного боку, обмежувальні заходи, а з іншого – економічна криза – заподіюють збитки бізнесу, у багатьох людей падає рівень доходів, хтось зовсім позбувається роботи і заробітку.

Очевидно, що в цих умовах держава об’єктивно змушена здійснювати низку заходів для соціально-економічної підтримки як бізнесу, так і окремих людей. І це обумовлюють такі аргументи:

• збереження, зокрема в умовах значних структурних змін в економіці, хоча б частини сфери виробництва благ, яка є основою формування національного доходу;
• забезпечення податкових надходжень у майбутньому;
• збереження робочих місць.

У цілій низці розвинутих країн ця підтримка набуває небачених масштабів. Уряд США планує надати американським родинам одноразовий платіж у розмірі 3 тисяч доларів через кризу, викликану пандемією коронавірусу. Якщо ж ситуація не покращиться найближчими місяцями, уряд зможе надати додаткову фінансову підтримку.

На превеликий жаль, під час кризи 2008-2009 рр. Україна була чи не єдинию державою Європи, яка не зменшила податкове навантаження на бізнес.

Низку поступок бізнесу з боку влади в Україні передбачає законопроєкт №3219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусной хвороби (COVID-19)», за який остаточно проголосували 17 березня.

Відповідно до цього закону:

• Тимчасово, на період епідемії, звільнені від ввізного мита і ПДВ операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів, медичного обладнання, які можуть використовуватися для лікування коронавірусної хвороби. Перелік товарів, які звільняються від ПДВ, повинен підготувати Кабмін.
• Тимчасово, на період епідемії, товари, роботи і послуги, необхідні для боротьби з епідемією, не обов’язково повинні закуповуватися через електронні системи.
• На час карантину, встановленого Кабміном, працівників можна відправляти в неоплачувану відпустку, яка не обмежується 15 календарними днями. Це не є порушенням трудового законодавства.
• У зв’язку з карантином термін подачі декларацій чиновниками продовжений до 1 червня.
• За порушення податкового законодавства в період з 1 березня по 31 травня 2020 року штрафні санкції не застосовуються (за винятком порушень за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування, порушень відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, порушень правил обліку, виробництва й обігу спирту і палива, порушень нарахування, декларування і сплати ПДВ, акцизів, ренти). За період з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а та, що нарахована, підлягає списанню.
• З 18 березня по 31 травня вводиться мораторій на всі перевірки (документальні та фактичні), крім документальних у разі подачі заяв на повернення ПДВ. Також припиняються перевірки, які були розпочаті до 18 березня, але не встигли завершитися, і призупиняється відлік строків давності щодо подання декларацій, податкових розрахунків та ін., передбачених ст. 102 Податкового кодексу.
• Для всіх платників податків, зобов’язаних подавати податкові декларації, термін подачі декларацій в цьому році відсувається до 1 липня.
• Фізособи, які повинні були самостійно сплатити суму податкового зобов’язання до 1 серпня, зможуть це зробити до 1 жовтня 2020 року без усяких штрафних санкцій.
• З 1 березня по 30 квітня 2020 року не нараховують і не повинні сплачувати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власности). Ці зміни можуть бути відображені у раніше поданих податкових деклараціях.
• З 1 березня по 30 квітня фізичних та юридичних осіб звільняють від нарахування та сплати податку на нерухомість. Це також можна відобразити в уточнюючій податковій декларації.
• Звільняють від нарахування та сплати єдиного внеску з 1 березня до 30 квітня фізичних осіб-підприємців (зокрема «спрощенці»), самозайнятих осіб (вчені, літератори, артисти, медики, юристи та ін.), фермерів. При цьому будуть вважати, що вони за ці місяці сплатили мінімальний єдиний податок.
• Не застосовують штрафні санкції з 1 березня по 30 квітня за такі порушення, як несвоєчасна або неповна сплата єдиного податку, несвоєчасне подання звітности до податкової.
• З 18 березня по 18 травня 2020 року не проводитимуть перевірки щодо ЄСВ і не нараховуватимуть пеню.
• Обов’язкове введення РРО (реєстратори розрахункових операцій), зокрема програмних РРО, запланованих з 1 жовтня 2020 року, відкладається до 1 січня 2021 року. А для підприємців 2-4 груп із річним доходом менше 1 млн грн — до 1 квітня 2021 року.

Крім того, передбачили декілька пільг для громадян:

• звільнення від штрафів і пені за прострочення виплат за споживчими кредитами з 1 березня по 30 квітня;
• допомога для тих, хто захворів коронавірусом або повинні перебувати на самоізоляції (без уточнень).

За час вимушеного карантину держава також може оплатити громадянам частину комунальних послуг. Доручення визначити відсоток відшкодування дав на засіданні Кабміну Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. На його думку, держава повинна взяти на себе часткове відшкодування комунальних послуг, які зростуть через постійне перебування людей на самоізоляції вдома. У зв’язку з цим глава Кабміну доручив Мінсоцполітики, Мінфіну і Мінекономіки впродовж трьох днів розрахувати суму коштів і визначити відсоток відшкодування. А також закликав визначити категорії громадян, зазначивши, що, можливо, відшкодування торкнеться всіх українців. Рішення повинні ухвалити на позачерговому засіданні уряду.

Національна комісія з державного регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) рекомендує всім компаніям не нараховувати пеню та штрафи, а також не відключати споживачів за несплату рахунків під час карантину.

Уряд також декларував роботу над подальшими заходами, які дозволять полегшити життя бізнесу у цей непростий період в умовах карантину. Не є винятком запровадження певних кредитних канікул, спрощення податків, окрім тих кроків, що вже були зроблені. Ці заходи є першим результатом цілої низки зустрічей із великим бізнесом, асоціаціями, багатьох переговорів. Відповідно до цього, домовилися про утворення координаційних центрів, зокрема з економічного порятунку та протидії фінансово-економічній кризі. Центр формуватиме поради щодо подальшої політики дій влади. Урядовці також розглянуть проєкти постанов щодо внесення змін до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва і малого підприємництва та про внесення змін до переліку об’єктів державної власности, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Президент Володимир Зеленський у відеозверненні заявив, що для малого і середнього бізнесу розроблять програму кредитних канікул, а пенсіонерам із пенсією до 5000 гривень виплатять по тисячі гривень.

Аналогічні процеси проходять також і на місцях, зокрема насамперед у столиці. Наприклад, Київ — це 65% українського ринку розваг, який зараз зупинився, і платити їм нічим. КМДА вже обіцяє компенсувати збитки метрополітену, який не працює, знизити для підприємців вартість оренди комунального майна вдвічі.

Проте ці заходи, як видно вже з вказаних аргументів та прикладів, містять у собі безліч складних, неоднозначних і важкорозв’язуваних суперечностей.

За чий рахунок держава збирається все це зробити? Адже ж уряд не має своїх грошей. Є лише ті, які вони зберуть… саме з тих людей, яким планують допомогти на час карантину. За рахунок підприємців? Але їм теж знижують податки, оскільки вони несуть страшні збитки.

Стосовно скасування ЄСВ на державному рівні, то загалом ніби як ідея чудова, але ж у нас пенсійний фонд і без того дотаційний. Чи не стане він ще біднішим і доведеться набагато більше додавати туди з бюджету?

Крім того, якщо, наприклад, будуть реалізувати ідею про виділення пенсіонерам, які отримують менше 5000 грн, додаткових 1000 грн з Державного бюджету, то, згідно з даними пенсійного фонду, таку доплату мають отримати 9.309.625 громадян. Тож, загальна сума на виплату має становити орієнтовно 9,3 млрд грн.

Коштів на таку доплату в бюджеті пенсійного фонду немає. Щоб її здійснити, гроші туди мають передати з державного бюджету. Для цього народні депутати повинні ухвалити відповідні зміни до нього на поточний рік та збільшити фінансування пенсійного фонду. Однак станом на 1 березня доходи держбюджету не виконують на 20%. А за результатами виконання його у березні, ситуація буде ще гірша – рівень невиконання може сягнути понад 30%. Таких цифр не було ніколи. Навіть під час бойових дій під час російсько-української війни навесні 2014 року. Тому лише внесення змін до бюджету нічого не дасть. У країні просто немає коштів для цього.

Найстрашніше у цьому випадку – це припущення про запуск станка і друк та роздача цих коштів. Проте є надія, що нинішнє керівництво НБУ цього не дасть зробити. Інакше про співпрацю з МВФ та іншими міжнародними інституціями можна буде забути у довготривалій перспективі. Досвід Венесуели показує, що такі експерименти завершуються для країни грандіозним дефолтом.

То чи може собі Україна дозволити копіювати рішення багатьох багатих країн?

Можливо, за цих умов варто було б зосередити зусилля не на наданні додаткової допомоги різноманітним економічним суб’єктам, а на створенні для них додаткових можливостей. Перш за все це стосується проблеми, яку всі закордонні інвестори вважають у нас головною перепоною нарощення ділової активности: суттєве спрощення державного адміністрування економічної діяльности. Проте скасування її багатьох необґрунтованих обмежень логічно означатиме відповідне скорочення державного апарату та суттєве зменшення як корупційних, так і некорупційних доходів державних чиновників, депутатів, політиків. Крім того, такі закони є значно важчими в розробці. І найголовніше – для цього перш за все потрібна відповідна політична воля.

Внаслідок цього виникає дежавю з працею відомого класика, назву якої, трохи розширивши, можна винести як центральне запитання сучасного українського суспільства.

То що ж робити в сучасних умовах?

Колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Шпальти» може не поділяти думку, висловлену у матеріалі.