«Чорний понеділок» І… Далі?
Колонки

«Чорний понеділок» І… Далі?

Як коронавірус впливає на світову економіку та що може виграти Україна у кризовій ситуації, пише економіст Богдан Сторощук.

Фото Chris Liverani, unsplash.com

Про стан світової економіки станом на початок березня

5 березня 2020 року представники 14 країн ОПЕК на чолі із Саудівською Аравією ухвалили рішення про додаткове скорочення видобутку нафти на 1,5 мільйона барелів за добу. Водночас, 6 березня, члени ОПЕК (більше 40% світового ринку нафти) не змогли домогтися укладання угоди про масштабне скорочення видобутку нафти в рамках ОПЕК+ (Росія та інші 10 виробників, що не входять у цю організацію, – ще приблизно 40%). Представник Росії відмовився підтримати не лише додаткові скорочення, а й підписати чинну угоду, яка регулює видобуток нафти з 2016 року, термін дії якої завершується наприкінці місяця. Саудити до столу переговорів не повернуться. Причини називають різні. Росіяни ніколи не входили в ОПЕК і їхні відносини із Саудівською Аравією завжди були складними і ситуативними. Ріяд не задоволений тим, що Росія намагається грати завелику роль на Близькому Сході, до того ж у союзі з її ворогом Іраном. Саудівська Аравія не зацікавлена триматися за договір, який і так усі порушують. Тому Саудівська Аравія, а слідом за нею також ОАЕ і Кувейт, у відповідь на розвал угоди декларували нарощення обсягів видобутку і суттєве зниження цін на нафту для захоплення нових ринків. Така позиція не є для них критичною, оскільки собівартість видобутку бареля нафти у затоці складає приблизно $4-5, на відміну від Росії та низки інших країн, де вона оцінюється у десятки доларів.

У понеділок ціна нафти у перший робочий день після розпаду договору ОПЕК+ упала майже на третину – до 31,43 долара за барель. Тобто, ціна сирої нафти повторила рекорд часів війни у Перській затоці 1991 року. Барель північноморської суміші подешевшав одразу на 14 доларів, втративши в ціні 31%. До цього Brent опускався до 31,5 долара у січні 2016 року, а перед тим – навесні 2004. Вартість нафти марки WTI впала на 27% – до 30,27 долара. До цього ціна цієї марки опускалася до 30,3 долара у 2016 та 2003 роках. У вівторок на нафтових біржах спостерігався спекулятивний відскок – нафта піднялася в ціні більш, ніж на 10-15%, але наступними днями відновилося стійке падіння.

На ринку склалася рідкісна комбінація факторів – шок із боку пропозиції (зростання нафтовидобутку), зворотний шок з боку попиту (зниження споживання через коронавірус і внаслідок цього – масова зупинка роботи промислових та інших організацій). Таке «жахливе поєднання» було ще на початку 1930-х років на тлі «Великої депресії», і тоді ціна нафти впала до «центів за барель».

Особливу роль у цій ситуації відіграє сланцева індустрія США, яка, з одного боку, останніми роками швидко заполонила світові ринки нафти і газу, але, з іншого, характеризується досить високим рівнем витрат, які оцінюють також досить неоднозначно. Різке падіння цін відбулося у складний момент для американської сланцевої індустрії. Хоча за останнє десятиліття обсяги видобутку зросли, перевищивши видобуток Росії і Саудівської Аравії, сланцева індустрія існувала загалом за рахунок позикових коштів, встигнувши відштовхнути від себе інвесторів. Це робить її дуже вразливою перед здешевленням нафти. Значне зниження цін з початку року поставило під сумнів усі плани з розширення. Однак удар по видобутку може бути приглушеним. Багато невеликих незалежних виробників, на частку яких припадає велика частина американського сланцевого сектора, захеджували свої проєкти. Найближчим часом пропозиція навряд чи зменшиться.

Продовження падіння цін на нафту підірве економічну політику та зумовить скорочення бюджетів по всьому світу, що своєю чергою посилить тиск на центральні банки, які намагатимуться не допустити рецесії.

Як коронавірус впливає на світову економіку

Хвиля паніки, розігнана ЗМІ, серйозними наслідками і страшною назвою вірусу – все спрацювало в бік формування панічних настроїв. Цим скористалися й фінансові спекулянти, які два роки чекали приводу заробити на кризі. Ринки були перегріті, але ніхто не знав, де «рвоне». І тут такий медійний чорний лебідь.

Після обвалення світових цін на нафту різко зріс курс долара і євро до російського рубля, а акції найбільших компаній РФ впали на чверть. Курс долара станом на 11:10 перевищив 74,9 руб., курс євро – 85,6. Російські папери також продемонстрували велике зниження на Лондонській фондовій біржі FTSE. Найбільше знецінилися папери Сбербанку – вони різко впали на 30%, пізніше скорегувалися до 25,3% ($9,6). Папери «Татнефті» звалилися на 24,8% ($43,5), «Роснефті» – на 23,7% ($4,4), X5 Retail Group – 22,5%, Магніт – 19,9%, «Лукойл» – 22,1%.

У всьому світі проявляється тенденція до зниження акцій у проциклічних галузях (будівництво, важка і хімічна промисловість, автомобілебудування). При цьому можуть виграти контрциклічні (сільське господарство, легка промисловість) та ациклічні (комунальне господарство) галузі. Інвестори тікають із галузей, які падають, у «тихі гавані», до яких, окрім усіх вказаних, відносять цінні папери у стабільних країнах, а також валюти найбільш розвинутих країн – долар останніми днями стабільно росте на світовому ринку.

Американські ринки 9 березня обвалилися одразу ж після початку торгів. Індекс S&P 500 у перші хвилини впав на 6,9%, Dow Jones – на 7%. Через таке сильне падіння торги одразу ж припинилися. На Гонконгській фондовій біржі в понеділок вони завершилися обвалом котирувань – найбільшим за останні два роки. Індекс Hang Seng упав на 1106 пунктів (4,23%) і зупинився на значенні 25040.

Головний показник котирувань провідних французьких корпорацій CAC 40 упав на 8,39% під час закриття торгів на Паризькій фондовій біржі. Перший день торгів нового тижня на Міланській біржі закінчився обвалом на 11,7%. Індекс Лондонської біржі показав найбільше денне падіння від 2008 року – 7,7%.

Спровокована коронавірусом криза на нафтовому ринку, а за ним – і в світовій економіці загалом – довгоочікувана всіма експертами останні два роки. Бульбашки лопають. Так, будуть фінансові втрати, але глобальна економіка оздоровиться й отримає нові імпульси до розвитку.

Низка цих імпульсів є помітною вже зараз:

  • Падіння цін на нафту знизить ціни і на газ. Це сукупно знизить витрати для глобальної економіки.
  • Криза, викликана коронавірусом, також дозволить багатьом державам реструктуризувати борги на більш вигідних умовах. Перші дефолти вже пішли. Їх буде більше.
  • Держави будуть вести більш прагматичну економічну політику.
  • Зміниться система державного управління, все більше будуть проявлятися інструменти, показані в Китаї, де держава може обмежувати громадян у правах на час кризи в загальносуспільних інтересах.
  • Знижуються витрати для бізнесу. Дистанційна робота співробітників, зменшення логістичних тимчасових і фінансових витрат оздоровлять бізнес і підвищать ефективність роботи.
  • Слабкі і неефективні компанії підуть із ринку. Він оздоровиться.
  • Люди (масово) занепокоїлися своїм здоров’ям. Безліч рекомендацій, люди зміцнюють імунітет, миють руки, стежать за собою.
  • Вірогідність захворіти не тільки на коронавірус, а й інші хвороби знижується.
  • Зміняться підходи до охорони здоров’я. Скринінг стане масовим і регулярним – окрім шуканого вірусу виявлятимуть інші захворювання на ранній стадії.
  • З’явиться більше можливостей для дистанційної роботи та дистанційного навчання.

Один з основних ризиків для України у цій ситуації – критично великі суми повернення боргів цього року (більше $5 млрд) на фоні загального погіршення ситуації на світових кредитних ринках і, внаслідок цього, важливість відновлення співпраці з МВФ. У Fitch вважають, що Україна домовиться про черговий транш МВФ у першому півріччі 2020 року. Переговори України з Міжнародним валютним фондом затягуються, зокрема через відставку уряду Олексія Гончарука, який здебільшого подобався інвесторам, а Генпрокурора Руслана Рябошапку підтримували на Заході.

Якщо разом із падінням цін на нафту, а згодом і на газ, відбудеться падіння на інших сировинних ринках, як це зазвичай буває, наприклад, на залізну руду чи зерно, – це може серйозно вдарити по українському експорту. Якщо ж зменшаться ціни на залізорудну сировину і відбудеться падіння експорту, це сильно тиснутиме на ціну гривні.

Що може виграти Україна?

  • Криза – хороша можливість реалізувати прагматичний антикризовий план, який передбачає будівництво транспортної та іншої інфраструктури, створення умов для залучення капіталу в енергетичний сектор і досягнення Україною енергетичної незалежности.
  • Враховуючи контрциклічний характер сільського господарства, є великий шанс посиленого повторення того ренесансу, який воно пережило у 2008-2010 роках, особливо за умови прийняття закону про відкриття ринку землі.
  • Криза призведе до повернення 20-25% трудових мігрантів. Людей з іншим досвідом і якістю роботи. Частина з них – готові підприємці з новими ідеями. Їх потрібно тільки підтримати.
  • Криза змінить модель роботи в Україні, виросте роль електронних сервісів, зокрема державних, що підвищить ефективність усіх процесів, а значить і економіки.
  • Криза – хороша можливість заявити про себе, показавши зростання економіки вище, ніж сусіди, і привернути увагу нових глобальних інвесторів і гравців.
  • І, звісно, криза – це можливість відновити не тільки владу, а і її систему, відмовившись від «совка», реорганізувавши все до єдиної держінституції, сконцентрувавшись на функціях, що потрібні громадянам, а не чиновникам.

Колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Шпальти» може не поділяти думку, висловлену у матеріалі.

Коментарі