0
Талановитий музикант грає складні твори і надихає інших повірити в свої сили.
У Чернівецькій філармонії 2-го березня відбувся концерт 18-річного піаніста Миколи Мирошниченка. Слухачі могли насолодитися творами Шопена, Шуберта, Черні, Чайковського, Ліста, Рахманінова та Штрауса.
Батьки звуть сина на французький манер – Ніколя. Ним цікавляться організатори всеукраїнських та міжнародних музичних фестивалів і конкурсів. Однак, коли він був ще дитиною, через його хворобу ніхто з учителів не вірив, що хлопцеві вдасться опанувати хоча б один музичний інструмент.
Історія талановитого музиканта складна і водначас надихаюча. Під час народження хлопчик переніс крововилив у мозок, відтак йому діагностували рідкісну генну аномалію. Лікарі врятували Ніколя, але давали дуже невтішні прогнози. В хлопчика були паралізовані всі пальці, крім двох вказівних. Та батьки не здалися і розробили власну методику, щоб син жив повноцінним життям. Матір хлопця навіть написала кандидатську дисертацію з розвитку особливих дітей, яка поки що через брак коштів не вийшла у світ.
Через скептичне ставлення вчителів до хлопця батько сам вирішив навчати сина музики. Хоча й не має музичної освіти, чоловік розробив спеціальну методику навчання гри на фортепіано. Відтак додав і низку інших музичних інструментів.
«Не обов’язково мати освіту, щоб навчити чогось дитину. Головне — бажання вчитися і долати проблеми, вірити, заохочувати і любити. Ми не примушували сина завчати якийсь твір напам’ять, а навпаки – вчили його читати з нотного листа. Просто читати, як текст у книжці. Тепер він знає їх сотнями і грає так, як написали композитори, проживає кожен твір», – розповідає батько хлопця Микола.
Одним зі знакових композиторів для Ніколя є Карл Черні – австрійський піаніст, педагог, автор складних фортепіанних етюдів. Хлопець мріє колись відкрити свою школу, де навчатимуть за принципами Черні.
«Музика – це моє життя. Для мене найголовніше — читати ноти, як книжку. Поки інші піаністи вчаться грати правою рукою, лівою, а потім обома, я в той час уже вивчив твір повністю», — каже музикант.
Хлопець не боїться критики, іншим музикантам теж радить бути впевненими в собі.
«Критика — це добре, її в Україні не так багато. Вона дає можливість розвиватися, вдосконалюватися».
Нині Микола Мирошниченко – володар Гран-прі І Всеукраїнського конкурсу класичної музики імені П. І. Чайковського, лавреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів молодих піаністів, грав із Державним академічним естрадно-симфонічним оркестром, студент 3 курсу Харківського музичного училища імені Б. М. Лятошинського.
Фото Альони Чорної
