Архітектурні пам’ятки проти світла: чому у Чернівцях темні фасади у центрі міста
Аналітика

Архітектурні пам’ятки проти світла: чому у Чернівцях темні фасади у центрі міста

Підсвітку на чернівецьких фасадах востаннє встановлювали понад десять років тому до 600-ліття міста. В якому стані вона сьогодні та чому архітектурні пам’ятки не освітлюють.

У Чернівцях є 483 пам’ятки архітектури та містобудування. Однак, аби роздивитися архітектуру будівель, коли стемніє, потрібно підсвічувати ліхтариком. У центрі міста лише частина будівель має архітектурну підсвітку. На решті миготять поодинокі лампадки або взагалі темно.

Востаннє у Чернівцях виготовляли концепцію з підсвітки архітектурних будівель у 2008 році до 600-ліття міста. З того часу на фасадах замінювали хіба що лампи, та й то не всюди. Чому освітлення фасадів будівель у Чернівцях зупинилося на рівні 10-річної давнини, про нетуристичне нічне місто та як світло може вплинути й змінити вигляд будівлі, читайте у нашій аналітиці.

Чернівчани та туристи, які прогулювалися центром міста, коли стемніє, зауважують, що у Чернівцях є багато оригінальних архітектурних будівель, але вночі вони наче привиди – темні й однотипні. Неможливо роздивитися ні елементи ліпнини, ні саму архітектуру. І якщо для місцевих це вже звично, то туристи, які приїжджають з інших міст України чи з-закордону, одразу помічають контраст та наголошують на цій проблемі.

Львів’янка Олена Кос, яка приїжджала нещодавно до Чернівців у відрядження, розповіла «Шпальті», що вражена їхньою архітектурою. Мовляв, не очікувала, що тут може бути щось таке. Але зауважила, що не цікаво гуляти нічним містом, адже навіть у центрі темно. Тоді як у її рідному Львові вночі добре розвинений туризм, і пам’ятки архітектури, коли стемніє, набувають іншого оригінального вигляду саме завдяки підсвітці.

Буковинка Юлія Драган нині навчається у Німеччині. Дівчина каже, там освітленню фасадів надають дуже велике значення. І хоча у містечку, де вона проживає, архітектурних пам’яток фактично немає, будівлі освітлюють так, що вночі вони вражають.

Змінити цю ситуація у нашому місті вирішили активні підприємці Чернівців. Вони самоорганізувалися та розпочали роботи із заміни ламп на архітектурних будівлях.

«Логіка у нас така – зараз темніє рано, особливо взимку, чернівчани та туристи прогулюються містом увечері, і прикро, що маємо такі гарні Чернівці, але не можемо цим насолоджуватися. Світло – це як внутрішній індикатор того, що все правильно, все працює. Якщо вдома є господар, є кому вкрутити лампочку, а у нас цю лампочку не закрутили. Ми спостерігали за цим і вирішили зробити все самостійно», – розповідає один з ініціаторів ідеї чернівчанин, підприємець Дмитро Лукенчук.

Він каже, його підтримали учасники клубу підприємців Буковини, які долучилися фінансово.

Ініціативна група розробила план виконання робіт із заміни ламп підсвітки будівель. Зокрема на площах міста (Театральній, Центральній, Філармонії) та на вулицях Ольги Кобилянської і Головній. На житлових будинках роботи погоджували з мешканцями, а на комунальних – із балансоутримувачами.

«Ми працюємо за таким принципом – не змінюємо конфігурацію світла. Задум був просто замінити лампочки. Однак під час виконання робіт виявили, що їх не замінювали ще з 2008 року, все старе і потребує реконструкції. Було важко знайти лампи, щоби встановити у старі прожектори. А на декотрих об’єктах довелося замінити ще й вводи. Лампи ставили ЛЕД, адже вони менше споживають електроенергії та більш довговічні. Крім того, виробники дають на них гарантію», каже Дмитро Лукенчук.

Наразі підприємці замінили лампи на Театральній площі, розповідає Дмитро:

«На Будинку офіцерів та текстильників лампи взагалі не горіли. Якби не єдина лампочка, яка там тліла, можна було б подумати, що тут узагалі не подається електрика».

Підприємець каже, коли пропонували безкоштовно замінити лампи, мешканці та балансоутримувачі часто не розуміли, навіщо вони це роблять. Шукали у їхніх діях якісь схеми та вигоду. Крім того, навіть під час заміни ламп виникали проблеми. 

«На будівлі БДМУ на Театральній площі не було напруги. Аби освітити будинок, довелося запрошувати працівників РЕМу, шукати, чому не світиться», розповідає Дмитро.

Але під час робіт їм сприяли працівники патрульної поліції та керівники установ, каже підприємець:

«Коли щось робиш, люди активізуються, допомагають».

Роботи із заміни ламп підсвітки підприємці розпочали у грудні, завершити все планують до кінця березня. Кажуть, найпроблемнішою є Центральна площа – там потрібно замінити найбільше ламп. На Театральну витратили 32 тисячі гривень. 

«Це не дуже дороговартісні роботи. Але їх потрібно виконати. Бо коли ти тут живеш, варишся в цьому, не помічаєш. А туристи це бачать. Це питання престижу міста, гордости. До речі, у Європі я часто бачив, що освітлюють навіть невідреставровані будівлі. І в цьому є свій шарм. Крім того, там, де світло, рідше трапляються неприємні інциденти. Моя мрія – підсвітити університет (Резиденцію митрополитів), адже Чернівці – одне з небагатьох міст, де збережена архітектура, тому хочеться це показати людям», – ділиться Дмитро Лукенчук.

Чому ж підприємці за власної ініціативи замінюють підсвідку фасадів, а міське комунальне підприємство «Міськсвітло», яке відповідає за забезпечення зовнішнього освітлення у Чернівцях, – ні? 

У коментарі «Шпальті» директор КП «Міськсвітло» Вадим Чубатюк каже, що торік масштабних робіт із заміни підсвітки у Чернівцях не виконували, оскільки на це не виділяли коштів:

«Востаннє виконували роботи на декотрих об’єктах 2018 року. Наразі можемо хіба що десь лампочку закрутити. Торік замовлень на виконання робіт із Департаменту ЖКГ не було. А він є розпорядником коштів. Капітальний ремонт, реконструкція та нове будівництво це його прерогатива. Ми є підрядною організацією, тому у нас таких коштів немає. Торік отримали фінансування лише на утримання зовнішніх мереж та поточний ремонт. Що буде цього року, невідомо. Ми готові виконувати будь-які роботи і виконати все, аби наше місто було кращим і з найкращою підсвіткою. Адже лампочку Ілліча вже треба замінити».

Вадим Чубатюк додає, що наразі підсвітка архітектурних будівель у центрі міста у задовільному стані. Але вона потребує капітального ремонту або ж цілковитої заміни.

«Архітектурна підсвітка будівель у нас є на вулиці Ольги Кобилянської, частково Головній, площах Центральній, Філармонії та Театральній. Однак відтоді, коли її робили, пройшло більше десяти років, змінилися технології, і вона потребує заміни, нової концепції і переходу на більш сучасні технології»,  зазначає директор КП «Міськсвітло» Вадим Чубатюк.

У Департаменті ЖКГ Чернівецької міської ради підтвердили, що у 2018-2019 роках кошти на підсвітку фасадів у місті не виділяли. «Міськсвітло» виконували роботи на гроші, передбачені на поточний ремонт. Крім того, цільових коштів на цю статтю витрат на 2020 рік немає. Департамент буде проводити тендер на поточні роботи, але ще не знають, яка це буде сума.

«Підсвітка фасадів будинків здійснюється в історичній частині міста та на культових спорудах. МКП «Міськсвітло» веде облік лише кількості світлоточок, встановлених на вулицях, а саме: вул. Сторожинецька (33 шт.), Театральна площа (109 шт.), Філармонії (95 шт.), Центральна (148 шт.), вул. О. Кобилянської (114 шт.), Кафедральна (11 шт.), Руська (12 шт.), Головна (212 шт.), Вірменська (9 шт.), Ш. Алейхема (11 шт.), Б. Хмельницького (4 шт.)»,  ідеться у відповіді на інформаційний запит від Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради.

У коментарі «Шпальті» заступник директора Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради Олег Пилип’як розповів, що ініціатива щодо підсвітки архітектурних будівель у місті була до 600-ліття Чернівців. Відтоді цю тему не порушували і, відповідно, лише підтримували те, що є.

«У нас було встановлено багато ламп китайського виробництва, які за три роки вигорають. Зараз є хороші навіть українського виробництва. Загалом у Чернівцях зовнішня підсвітка й архітектурна – це майже 20 тисяч світлоточок. Щороку замінюємо близько чотирьох тисяч ламп, уже на світлодіодні, їх надовше вистачає», каже Олег Пилип’як.

На запитання, чому у Чернівцях не оновлюють концепцію освітлення архітектурних будівель, тоді як у сусідніх містах усе світиться, чиновник каже, що у нас немає фінансування:

«Наразі у нас обмежені фінансові можливості. Потрібні кошти на дороги. Цього року запланували відремонтувати вулицю Кармелюка, лише на цей об’єкт потрібно 48 млн грн. Крім того, багато містян проти, аби на їхньому будинку була підсвітка. Кажуть, світло заважає їм спати».

Щодо інших міст, Олег Пилип’як припускає, що там на освітлення залучають грантові кошти, також долучаються підприємці. Однак зобов’язати встановлювати підсвітку на будівлях підприємців, які орендують приміщення, не можуть.

«Це безпосередня корупція. Ми навіть не можемо рекомендувати підприємцям встановити якийсь зайвий ліхтар. Крім того, на це потрібно виготовляти проєкт, отримувати погодження від відділу культурної спадщини, виробляти містобудівні умови та погодження», каже Олег Пилип’як.

«До питання освітлення треба підходити обережно»

У відділі охорони культурної спадщини ЧМР кажуть, що всі роботи, які виконують у межах історичного ареалу (встановлення технічних елементів, пристроїв, ліхтарів тощо), потрібно погоджувати з органами відділу.

«В ідеалі ми мали б усе погоджувати. Раніше ми цим і займалися, але потім повноваження щодо архітектурної підсвітки перейшли до КП «Міськсвітло». Раніше наші працівники виходили з ними на спільну комісію, але зараз ми не співпрацюємо», каже начальниця відділу охорони культурної спадщини ЧМР Олена Пушкова.

Крім того, раніше діяло положення про порядок розміщення та встановлення технічних елементів і пристроїв на будівлях і спорудах. У ньому був пункт, який стосується підсвітки.

Олена Пушкова демонструє документ «Положення про порядок розміщення та встановлення технічних елементів (пристроїв) на будівлях та спорудах у м. Чернівцях», який затвердив Рішенням виконавчий комітет ЧМР від 27.05.2014 р. №256/8.

За її словами, у положенні йдеться про те, що для отримання погодження на розміщення пристроїв для підсвітки фасадів потрібно виготовляти ще й ескізний проєкт, який погоджується з відділом охорони культурної спадщини.

«Це положення діяло донедавна. Але виконавчий комітет скасував його дію. Рішення ухвалили без погодження з нами, і воно нічим не регламентуються», каже Олена Пушкова.

За словами Олени Пушкової, за останні десять років жодних звернень щодо встановлення підсвітки до відділу не надходило. Вона припускає, що таку роботу ймовірно не виконували: 

«Сьогодні є нові методики, підходи до підсвітки фасадів будівель. Вона може підкреслювати якісь архітектурні форми. А ще може бути різних режимів, із грою кольорами тощо. Ця тема актуальна, сучасна і затребувана. Але цим потрібно займатися професійно. Таку роботу у Чернівцях розпочинали, коли порушували питання підсвітки Резиденції митрополитів. До нас приїжджали представники компаній з інших міст, які пропонували свої послуги. Нам варто не втрачати ці контакти, оскільки невідомо, чи у Чернівцях є хтось, хто займається фахово освітленням фасадів».

Олена Пушкова каже, востаннє комплексно до освітлення фасадів підходили понад 10 років тому, коли вона ще не працювала у відділі охорони культурної спадщини. Тоді виготовляли всю колористику фасадів у центрі міста, ремонти виконували на підставі кольорових паспортів. Був комплексний підхід до освітлення.

Але за десять років змінилася технічна база, на ринку з’явилося багато сучасних пропозицій щодо освітлення. Це помітно на прикладі того, як працюють зі світлом у Європі.

«Можуть літати дрони з підсвіткою, робити неймовірні інсталяції до свят тощо. Це потрібно робити, це певна атракція, яка приваблює туристів. Бо світло – це надзвичайно потужний декоративний елемент, він може бути самодостатній у процесі творення благоустрою міста, створення настрою у міському середовищі. Але з ним треба працювати професійно», каже Олена Пушкова.

Також вона зауважує, що починати необхідно з ремонту та благоустрою фасадів. Адже вони у Чернівцях у такому стані, що після освітлення може бути видно більше недоліків, ніж переваг. Крім того, невідомо, чи старі фасади витримають кріплення якихось елементів.

«Освітлення потребує проєкту»

Головна архітекторка Чернівців Наталія Хілько теж зауважує, що у нашому місті ніколи не приділяли увагу архітектурній підсвітці. Та дарма. Адже це дуже важливий елемент оздоблення фасаду.

«У багатьох містах, особливо, де триває реставрація, реновація будівлі чи нове будівництво, приділяють увагу нічному освітленню. Бо це як прикраса для жінки, яка йде на вечірку. З підсвіткою будівля має зовсім інший вигляд», зауважує Наталія Хілько.

До цього треба підходити дуже виважено. Бо освітлення теж повинне бути гармонійним. Наталія Хілько каже, що в Україні є фахівці, які професійно займаються освітленням фасадів.

«Це специфічна техніка, обладнання, треба мати розуміння, як та лампочка буде створювати гру світлотіні, чи вона буде освітлювати, чи навпаки – показувати нам недоліки кривої стіни, чи світити у вікно мешканцям, і люди будуть спати постійно під прожектором. Це теж специфічна робота, яка потребує проєкту».

Такі фахівці приїжджали до Чернівців із Дніпра під час архітектурного фестивалю «Просто неба» 2015 року. Вони безкоштовно виготовили проєкт підсвітки ЧНУ та вежі на Цецино.

«Вони пропонували надсучасне обладнання. Зокрема не точкове освітлення, а проєктор, який створює на фасаді кольорову інсталяцію», каже головна архітекторка.

Наталія Хілько вважає, що Чернівці не розвиваються (мова йде про архітектурну підсвітку), оскільки немає комунікації між усіма службами:

«Основна помилка цієї каденції це визначення пріоритетів. Можливо, це і правильно, але я вважаю, що у місті не можна так категорично ставити пріоритети. Наприклад, у нас обрали дороги, а всі галузі зупинилися. Їх не можуть підтримувати в належному стані. Як наслідок – немає ані доріг, ані грошей».

Як освітлюють архітектурні будівлі за кордоном

Штутгарт, Німеччина

Буковинка Юлія Драган, яка нині навчається у Німечині, розповідає, що у місті, де вона проживає, німці використовують лампи енергозбереження у всіх районах (всього 72 тисячі ламп). Але у Старому місті вирішили залишити традиційне жовте освітлення. У нічний час із 0:00 до 5:00 яскравість світла зменшують на 50%. Так Штутгарт заощаджує витрати на електроенергію. Освітлюють тут переважно старі будинки, наприклад, будівлю кінотеатру «Глорія», головний палац міста, монументи та інші історичні пам’ятки. Це має досить гарний вигляд і без надлишків, тому що жовте світло не таке яскраве і зовсім не заважає, при цьому достатньо освітлюючи шлях.

У Штутгарті майже немає історичних пам’яток, але те, що залишилося після війни, керівництво міста продовжує зберігати у хорошому стані та підсвічувати вночі. Чернівці мають набагато більше гарних архітектурних будівель, але ввечері з ліхтариком у смартфоні їх важко роздивитися…

Ровелло Порро, провінція Комо (Ломбардія), Італія

Чернівчанка Наталія Федорович, яка живе зараз за 20 км від Мілана, пише, що у її містечку переважно приватні будинки та вілли, а багатоквартирних будівель мало. Саме господарі приватних будинків люблять «бавитися у підсвітки», особливо у період свят. У такий час будинки сяють особливо яскраво, на фасадах часто проєктують різдвяну тематику. Особливу увагу приділяють архітектурним спорудам, зокрема гарно освітлені храми у будь-якому місті. Наприклад, яскраве світло на храм направляють два прожектори, розміщені на прилеглій будівлі.

До речі, тут, можливо, і немає особливої потреби освітлювати будинки, адже скрізь хороше вуличне освітлення, навіть на найменших вуличка. Звісно, всі ліхтарі не на стовпах, а прикріплені до будинків. Виняток історичний центр міста, де вони на невеличких стовпчиках.

Як бачимо, тим часом, коли у сусідніх обласних центрах будівлі «горять» різноманітними вогнями та підсвітками, там роблять усе, що можливо, аби привабити туристів у своє місто, Чернівці наче завмерли на рівні 2000-х. Окрім того, що наше місто відрізане від інших обласних центрів сполученням, тут темно, брудно і постійно розбиті дороги. Що, ж, welcome to Сhernivtsi!

Можливо, приклад ініціативних підприємців стане поштовхом до дій чиновників або ж активних містян, і наше місто засяє вогнями. Адже у Чернівцях є все для того, щоб зацікавити і стати популярним не тільки для туристів з України, а й з усього світу. Потрібно лише згуртуватися та докласти трішки зусиль.

Фото Анастасії Бойчук, Юлії Драган, Наталії Федорович 

 

Коментарі