Більше не таємно: у Чернівцях відбулася лекція про розсекречені архіви КДБ
Новини

Більше не таємно: у Чернівцях відбулася лекція про розсекречені архіви КДБ

Володимир Бірчак розповів, хто може отримати доступ до архівної інформації, як потрібно працювати з нею, що там можна знайти та чи варто цьому вірити.

24 лютого в Українській академії лідерства відбулася лекція Володимира Бірчака «Більше не таємно: як в Україні відкрили архіви».

9 квітня 2015 року Верховна Рада проголосувала одразу за 4 декомунізаційні закони. Серед них Закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», який передбачає відкритість архівної інформації, яка належала радянській карально-розвідувальній службі КДБ.

«Ця лекція потрібна для того, аби розповісти людям про цей закон, пояснити, що для отримання копій необхідних архівних документів не потрібно здійснювати низки бюрократичних дій, а лише написати заяву у довільній формі, не потрібно боятися цього пласту інформації, а просто навчитися з ним працювати», — каже керівник програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.

За його словами, з часу ухвалення закону більшість людей, які зверталися до Галузевого державного архіву Служби безпеки України, хотіли дізнатися щось про своїх друзів та родичів.

«Люди отримували інформацію, а потім істерично запитували нас, навіщо ми дали їм ці документи. Адже у деяких із них мова йшла про те, що родич нібито брав участь у злочинах проти людяности, був шпигуном чи доносив на членів своєї сім’ї. Ми розбиралися разом із цими документами і часто виявляли фальсифікацію, маніпуляцію. Справи підробляли, свідчення і свідків теж. У результаті ми заспокоювали відвідувачів, бо з’ясовувалося, що їхні родичі чи знайомі не брали участі у злочинах проти людяности», — ділиться Володимир.

Лектор розповів про типізацію агентів КДБ, приклади фальсифікації та відвертої брехні з боку слідчих. Крім того, архівіст навів два приклади, як розсекречені документи спецслужб допомогли встановити історичну справедливість. Зокрема згадав про голову проводу ОУН на Буковині Артемізію Галицьку та радянського багатопрофільного шпигуна Якова Козлова, більш відомого за позивним Богун.


 

Повний стрім з події можна переглянути на сторінці «Шпальти» у фейсбуку.

Фото Ігоря Волощука

Коментарі