У нас бажання витягти слухача з реальности та відправити його у наш світ – світ «Belle Vue»

Про особливості джазу, проблеми джазової сцени та про три фактори кайфу від такої музики – в інтерв’ю з джазовим колективом «Belle Vue Band».

14-16 лютого у Чернівцях відбудеться музичний фестиваль Instrumfest. Спільно з організаторами заходу «Шпальта» знайомитиме вас з учасниками події. Першими у цій серії публікацій став гурт «Belle Vue Band».

Belle Vue Band – нове ім’я у джазовому просторі України, експеримент саунд-продюсерів, класичних, джазових та рок музикантів із Чернівців. Проєкт існує у формі тріо та квартету. Постійні учасники: Олександр Руденко (бас), Віталій Шляхта (гітара), Сергій Запорожець (барабани) та Артур Анучкін (саксофон). Музика колективу – це суміш джазу, ф’южину, фанку та вкраплень фолкових мотивів. 

Ми завітали на репетицію чернівецького музичного гурту, де й дізналися більше про творчу діяльність бенду та з чим виступатимуть на фестивалі.

Як ви познайомилися? Коли і в кого з’явилася ідея створення бенду?

Олександр: Ми знайомі дуже давно, ще зі шкільних років, здається. Кожен із нас працював у різних проєктах до цього, але десь ми пересікалися. Проєкт почався приблизно у 2018-му році. Ми з Віталієм були на Leopolis Jazz Fest у Львові, слухали там музику багато днів. І подумали, а чому нам не зібрати гурт, щоб виступити на цьому фестивалі? Невже ми не зможемо? Так і зібрали. Вже два роки поспіль виступаємо на Альфі (Leopolis Jazz Fest).

Чому саме така назва – «Belle Vue Band»? Чи пов’язано це з Чернівцями?

Олександр: Нас запрошували на виступ, один із наших перших. Друзі були організаторами. Вони знали, що ми щось робимо, і їм це подобалося. У нас не було назви. Ми всі з Чернівців, хотілося так, щоб асоціювалося з містом. Я стояв на Центральній площі – бачу напис: «Belle Vue». І згадав, що колись там був ресторан. Запронував хлопцям цю назву і вони підтримали.

Скільки ви вже на сцені? На яких музичних майданчиках вас можна зустріти? 

Олександр: З 2018 року ми працюємо цим колективом. А кожен до цього виступав окремо. Багато років загалом. Із Сергієм, до прикладу, починали у 2002-му.

Артур: Це ера динозаврів була, коли нічого не було. Я на сцені виступаю з 2000 року. Так багато вже!

Віталій: Я особисто навіть не пам’ятаю, чесно.

Олександр: Цього року маємо декілька запрошень. Інструментальний фестиваль, потім – спільний концерт авторського джазу з «Yan-Vedaman Quartet» та фестиваль «Французька весна». Це найближчі події, про які ми точно в курсі.

Де можна купити чи послухати ваші альбоми? 

Олександр: У нас немає альбома. Ми працюємо над матеріалом. Але ми ніколи й не ставили за ціль записати альбом. Послухати можна в соціальних мережах чи на YouTube.

Артур: Зараз, на мою думку, краще live-відео з репетиції або записи зі студії, як грає команда.

Чи потрібна спеціальна освіта, щоб грати джаз?

Олександр: Просто так взяти і грати джаз – нелегко. Потрібно хоча б знати елементарно музичну теорію. Зробити так, щоб цей джаз – від мелодійного до авангардного – тобі подобався. А для чого ти це робиш взагалі? Для кого? Якщо ця музика подобається навіть одній людині, то можна продовжувати. Навіть якщо ця людина – це ти сам.

Віталій: У кожного свій шлях, звісно. Хтось закінчує консерваторії. Хтось сам заходить у музику. 

Артур: Без освіти надзвичайно важко таке грати. Потрібно хоча б знати, куди пересувати руки (сміється, – авт.).

Чим особливий ваш стиль? Ваша музика під випивку, розмови чи танці? 

Віталій: Ми, напевно, і не сильно аж такий джаз граємо у прямому змісті цього слова. Напевно, фанк чи ф’южн. Хочеться придумати щось і нове, але поки що не прийшли до цього. Хочемо експериментів: з інструментами, звуками та ритмами. Я, до прикладу, обожнюю нестандартні музичні розміри. Здавалося б, у музиці вже все придумали, але насправді можна багато чого нового знайти. Наша музика – як коли. Але свінг радше для танців та випивки, ніж джаз.

Олександр: Усе залежить від атмосфери та слухача. У нас бажання витягти слухача з реальности хоча би на один крок і відправити його у наш світ – світ «Belle Vue».

Артур: У 40-х у Штатах придумали біпоп. Виконавці спеціально зробили табличку, яка зазначала, що не можна танцювати. Музиканти хотіли, щоб їх слухали, а не танцювали під їхню музику. 

Чому ви взагалі граєте джаз? Були інші варіанти музичного стилю?

Олександр: До джазу навряд чи одразу прийдеш. Аби грати «з нуля», потрібно бути мегаталановитим. До джазу треба дійти через простіші стилі у плані техніки виконання. Це як стан душі. От хочеться зранку випити кави. А чому кава? Бо хочеться кави. З музикою так само. 

Віталій: Я завжди любив фірмову музику: фанк чи рок. Мені не подобається грати у чомусь одному. Джаз – глибокий стиль, як криниця: можна черпати і черпати, а дна немає. Гармонія, ритми. Джаз багатогранний та різнобарвний, який постійно перетворюється. Він всмоктує у себе різні особливості інших стилів. Ми думаємо, що джаз – це 30-ті роки, але джаз насправді великий.

Артур: У мене спочатку був тернистий шлях класики. Потім мене кинуло на румунський та молдовський фольклори, ромські мотиви. Тоді знайомство з джазом почалося через біґбенд. Але думалося: джазовий оркестр, і що? Згодом мені набридло те, що я грав. А чим займатися далі? Джаз! Крім того, гріх було грати «молдовські кавалки» на саксофоні. 

Сергій: Ми вийшли з важчих речей. Із року, до прикладу. І вийшли у джаз. Він як мікс.

Не планували додати у музику ще якісь інструменти? Або почати співати?

Олександр: У планах, звісно, є щось нове. Ми маємо контакти іноземних виконавців – востаннє ми спілкувалися зі скандинавськими музикантами. Вони готові працювати, а ми, відповідно, зацікавлені у цьому. Але для цього потрібна фінансова підтримка. Хочеш пограти з кимось? Плати гроші. Можна привезти музиканта, наприклад, зі Стокгольма. А для чого? 

Є митець, який щось створює. І є ремісник, який заробляє. У нас немає цілі комерційної музики. Все, що ми робимо з хлопцями, ми намагаємося зробити якісно. Це забирає час. Якісно заспівати у нас не вийде. Можливо, проте не на постійній основі, соліст з’явиться. 

В Україні та світі джаз живий? Сучасний жанр такий, як і століття тому?

Олександр: Джаз зароджується в Україні. 

Артур: Жити – це щось у кайф. У нас, думаю, джаз не живе в кайф. Дихає. За рахунок виконавців з-за кордону. Розумієш, якби зібрали всіх наших, то такого ажіотажу не було б.

Віталій: Джаз живе 5 днів у році – на фестивалі!

Олександр: Ти невідомий і робиш авторську музику. Але якщо ти зробиш проєкт з іноземним виконавцем, теж невідомим, то у тебе більше шансів потрапити на «Jazz Bez», який проходить у Львові та інших містах України, з вивіскою «українсько-шведський проєкт». Це вже можна продати. У нас не розвиваються молоді гурти, проєкти. Якщо брати Європу чи Америку, то у співвідношенні з роком, попом чи R&B джазу малу. Звісно, він популярний у світі, але його не порівнюють з іншими стилями. Вони всі різні. Коли джаз зароджувався, то це була певна стилістика, яка досі існує. Умовно назвімо його «класичним». Потім пішов перехід, певний ф’южн. Почали ламати музику. Майлз Девіз почав додавати взагалі електронні звуки. Така музика існувала до 90-х, а зараз знову ламають ф’южн. Наприклад, Роберт Гласпер або ж Камасі Вашингтон – це якась хімія. 

На яких фестивалях ви вже виступали?

Олександр: «Le Printemps français en Ukraine», тобто «Французька весна», та Leopolis Jazz Fest. Це дві такі авторитетні та знакові події. Але більше на концертах, приватних виступах та вечорах джазу. 

У Чернівцях ви гратимете 15 лютого на Instrumfest у будинку естетики та дозвілля. З якою програмою будете виступати?

Олександр: Спочатку у нас була одна ідея. Коли складали сет, то з’явилася інша: нам потрібна візуалізація під час виступу. Це не просто концерт, а подорож до віддалених куточків уяви. Програма вже готова. Ми готуємося та проводимо репетиції.

На цьому концерті також буде грати Георгій Матвіїв, джазовий бандурист із Києва.

Останнім часом у Чернівцях почали проводити не лише літературні фестивалі та ярмарки, а й музичні. Чи впливають культурні події на розвиток туризму та культурний розвиток міста?

Олександр: Тут потрібно запитувати в організаторів фестивалів, концертів та вечорів. Що і як вони хочуть показати. Довготривала перспектива, напевно, на розвиток. 

Назвіть три головних фактори, щоб кайфувати від джазу?

Олександр: Спочатку потрібно дійти до того, що тобі така музика потрібна. 

Віталій: Так, але також залежить від людини. Ти кажеш: «Послухай, це кльово», і він слухає. А є люди, які кажуть, що така музика – дурниця. Головне бажання: хочу – слухаю.

Артур: Щоб кайфувати від чогось, це треба полюбити. Любов. І це також прив’язка до характеру. Кому потрібен той нудний джаз? Може, йому треба рок і де всі п’ють пиво.  

Олександр: Це має бути якісна штука. Будь-що, але якісний підхід до справи. Це може бути навіть просто набір звуків. Але ти сів, послухав і зрозумів, що це класна річ.

 

InStrum Fest – фестиваль інструментальної і симфонічної музики, який відбудеться у Чернівцях 14-16 лютого. Фестиваль створює святкову атмосферу та занурює у романтику музики і чернівецької архітектури. Квитки на концерти можна придбати за посиланням.

 

Матеріал Вадима Германа

Фото Ірини Болести