Дати друге життя після смерті: що відбувається з новорічними ялинками після свят у Чернівцях та світі

Чи є центри утилізації зелених дерев у Чернівцях та як у містах України і закордоном справляються з проблемою збору й переробки ялинок, досліджували журналісти «Шпальти».

Новорічні ялинки – певно, одні з найбільш везучих та водночас найнещасніших дерев у всьому світі. Адже після декількох тижнів милування ока та створення новорічного настрою у кращому випадку вони опиняються у сміттєвому баку. В іншому ж – так і продовжують чекати кращого часу на сміттєзвалищах. Сьогодні на вулицях міста вже вдосталь післяноворічних прикладів «недовгої тривалості життя» лісових деревець. А контейнери для сміття переповнені сухою хвоєю. Журналісти «Шпальти» з’ясували, що ж відбувається з ялинками після їхньої умовної «смерті» в Україні та закордоном.

У Чернівцях конкретних пунктів прийому ялинок немає, планують облаштувати для їх збору території та сміттєві контейнери.

Процес збору та утилізації ялинок у Чернівцях уже декілька років поспіль не змінюється. Департамент житлово-комунального господарства визначає й оприлюднює пункти централізованого збору новорічних дерев. Цього року процедура повториться.

За словами чернічан, яких ми опитали у соцмережах, святкові деревця зазвичай викидають після Різдва або Водохреща. Однак дехто все ж таки змушений винести з дому ялинку раніше через те, що хвоя осипається. Але у нашому місті ще не визначили місця збору ялинок та не вирішили, як їх будуть утилізувати (планують це зробити не раніше 20 січня). Наразі відомо, що новорічне деревце можна віднести на територію Тресту зеленого господарства (Комунальників, 6) та до розсадника з вирощування декоративних кущів і дерев на вулиці Січових Стрільців, 43. Про це у коментарі «Шпальті» розповів керівник Тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Олександр Брязкало.

«Ми приймаємо ялинки у двох пунктах. А по місту у нас немає спеціальних територій, щоб їх збирати. Наразі ще не вирішили, чи перевозитимемо ялинки, які зібрали з облаштованих контейнерів, на територію Тресту і там подрібнюватимемо, чи будемо це робити конкретно на місцях. Куди і як утилізувати ялинки, визначимо, коли будемо знати, де їхні пункти збору», — каже Олександр Брязкало.

Торік перелік пунктів облаштованих для збору ялинок визначили 16 січня. Цього року чомусь вирішили це зробити після завершення свят. Мовляв, містяни не почнуть виносити ялинки раніше Водохреща, вважає начальник Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради Володимир Бешлей. 

Натомість спостерігаємо таку картину: облізлі ялинки викидають просто на тротуари біля сміттєвих контейнерів.

«Усі управлінські компанії, ЖРЕПи зберуть ялинки з визначених місць точково і передадуть їх до Тресту зеленого господарства. Там уже дерева порубають, подрібнять на тирсу та добриво. Аби це було організованіше, ми визначаємо якомога більшу кількість місць, куди можна зносити ялинки. Але люди як несли, так і несуть їх у сміттєві контейнери», – сказав Володимир Бешлей.

За словами посадовця, чіткої та визначеної схеми дій щодо утилізації святкових дерев немає. Адже комунальники йдуть назустріч жителям міста, збирають та сортують ялинки, навіть із непризначених для їхнього збору місць, та утилізують їх самотужки.

«Така ж ситуація була і минулого року. Незважаючи на те, що у нас були конкретні пункти, люди всеодно викидали ялинки у контейнери. На жаль, не всі у нас свідомі та не всі мають можливість викинути у те місце, де деревця можна складувати, не можуть чи не хочуть відвезти їх одразу до Тресту зеленого господарства. Тому роблять це комунальники», – каже Володимир Бешлей.

Про те, куди люди у Чернівцях звозять ялинки після свят та чи взагалі знають про спеціально облаштовані для цього місця, «Шпальта» розпитала чернівчан, які цьогоріч мають удома живу новорічну ялинку.

З опитування, яке ми провели у соціальних мережах, дізналися, що більше респондентів уже викинули новорічні деревця. Зокрема з близько двохсот опитаних 54% уже розібрали новорічне дерево, 46% досі тримають ялинки вдома. (Як бачимо, схема від міської влади «не створювати пункти до 20-го числа, бо у всіх до цього часу ще стоїть ялинка», дала збій).

Також ми запитали, чи чули колись містяни про місця збору та утилізації новорічних дерев у Чернівцях. Про такі пункти знають 27% опитаних. 73% не знають, де у нашому місті можна здати новорічне деревце, і чи можна це зробити взагалі.

І насамкінець усіх опитаних запитали, чи готові вони відносити ялинки до пунктів їхнього збору (Звісно, якщо система буде налагоджена). 83% опитаних відповіли «так».

Результати опитування свідчать про те, що більшість містян вважає себе свідомою та готова утилізувати ялинки так, як це пропонують комунальники. Але тільки більше чверті опитаних знає, як це можна зробити у Чернівцях.

Чернівчанка Олександра Купферберг розповіла «Шпальті», що вже розібрала та винесла новорічну ялинку з дому.

«Я живу у приватному будинку, тому ми просто залишили дерево на задньому подвір’ї. Будемо її використовувати для власних потреб. Про спеціалізовані пункти збору у Чернівцях ніколи не чула, не знаю, куди можна здати ялинку для утилізації. Але цікаво було би дізнатися, добре, якби про це інформували чернівчан», — каже Олександра.

А в Андрія Доротюка новорічна ялинка досі стоїть удома. Втім, чернівчанин не планує її здавати у пункт прийому, а користується власним методом утилізації:

«Зазвичай обрізую гілочки від стовбура і викидаю їх у сміттєвий бак. Стовбур розпилюю на дрова та використовую для власних потреб — мангалу для шашлику, наприклад. Про пункти збору ялинок у місті не чув. Але якби чув, то і не відносив би. Адже якщо такий пункт і є, то точно не біля мого будинку. Щоби відвезти деревце, потрібно витратити пальне, згаяти щонайменше годину часу, яким я можу розпорядитися більш практично. Не бачу доцільності у створенні пунктів із переробки ялинок. Це надто складно і незручно. Вважаю свій спосіб утилізації для мене ідеальним».

Новоріче деревце прикрашало кімнату чернівчанки Тетяни Нестерук до 17 січня:

 «Вона би й довше була з нами, але швидко висохла, оскільки стояла неподалік від батареї. Наша сім’я щороку обирає живе дерево, але просто так у смітник його ми не викидаємо. Зазвичай спалюємо ялинку частинами у домашній бані або розпалюємо багаття. Адже хвоя горить найкраще і дає багато тепла. Про пункти переробки почула тільки минулого року, здається. Але ніколи не користувалася їхніми послугами».

Аби не жити за навіяним принципом «У нас погано, але добре, що в сусідів ще гірше», пропонуємо вам дізнатися, як проблему утилізації новорічних дерев вирішують в інших містах України.

Львів

Після новорічних свят на привокзальному ринку Львова утворилося звалище ялинок. Сотні дерев, які не встигли продати, просто покинули у центрі міста. У міській раді обіцяють виправити цю ситуацію, створивши мобільні пункти прийому ялинок. Здати сухе дерево на переробку зможуть і львів’яни, які ще не встигли викинути його на смітник. Але жителям Львова, зрештою, як і чернівчанам, перелік пунктів прийому презентують лише після 20 січня.

«Для збору ялинок ми організовуємо мобільні пункти прийому. На шести центральних вулицях Львова 24 та 25 січня з 11:00 до 15:00 можна буде залишати ялинку. Потім усі дерева заберуть працівники нашого ЛКП та доправлять їх у наш головний офіс на переробку. За допомогою гілкоподрібнювальної установки ми перетворюємо сухі дерева на щепу. Виходить поживна речовина для добрива. Деякі з ялинок спалюємо в котлі, який опалює тепличне господарство. Так ми утилізуємо використані ялинки з 2012-го. Щороку люди здають на переробку все більше ялинок. Сподіваюся, це стане звичкою для всіх, адже послуга є безкоштовною і корисною для благоустрою міста», – розповів у коментарі «Шпальті» головний інженер ЛКП «Зелений Львів» Володимир Чишинський. 

До речі, Львівська міська рада проанонсувала дні, коли люди можуть залишити ялинку будь-де в межах конкретної території. Тобто процес збору ялинок у Львові через такий підхід набуває масовості. Натомість у Чернівцях поки що комунальники продовжують ускладнювати собі роботу, сортуючи хвою з усіх міських смітників упродовж усього зимового періоду.

Тернопіль

У сусідньому Тернополі ситуація, здається, ще менш «радісна», ніж у Чернівцях. Якщо наші комунальники намагаються зробити для міста хоч якісь мобільні пункти, то тут про перелік конкретних місць для збору новорічних деревець нічого невідомо. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний портал Тернополя «Сорока». Міська влада та комунальники вирішили не створювати собі чи тернополянам зайвого клопоту, тому відкрито анонсують, що ялинку можна залишити просто біля сміттєвого бака, а ЖРЕПи вже самі вирішать, що робити з нею далі.

Івано-Франківськ

В одному з найкомфортніших українських міст Франківську 2020 року схема утилізації ялинок схожа на чернівецьку. Там Департамент житлової комунальної політики та благоустрою підготував перелік контейнерних майданчиків, де франківчани зможуть здати новорічні ялинки після свят, пише місцеве видання «KURS». Цьогоріч для зручності у кожному мікрорайоні міста влада визначила місце збору ялинок. Усі зібрані дерева будуть використані як біопаливо. Отже, франківська схема утилізації ялинок відрізняється від чернівецької хіба тим, що там у комунальників неофіційний період свят завершується на тиждень раніше. Адже франківці опублікували перелік пунктів збору ялинок уже 14 січня. Нагадаємо, у Чернівцях його не оприлюднили й досі.

Київ

У столиці, як і можна було спрогнозувати, ситуація зі збором ялинок чи не найпростіша та найорганізованіша. Там 15 пунктів збору та утилізації ялинок відкрилися ще 2 січня. Про це у коментарі журналісту «Шпальти» розповів керівник відділення комунального підприємства з утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва Вадим Мельник.

«Такі пункти прийому ялинок у нас функціонують декілька років. Із кожним роком збільшується кількість людей, які приносять новорічні ялиночки до нас, а не просто викидають на вулицях. Уже з 2-го по 17-те січня тільки на цей пункт у Шевченківському районі принесли приблизно пів тисячі деревець. Попередньо плануємо, що пункт працюватиме до 2 лютого, але можемо й відтермінувати цей процес на довше», – розповів посадовець.

Ці пункти у Києві особливі тим, що там, де збирають ялинки, їх одразу утилізують.

«Ми запускаємо спеціальну установку, яка подрібнює ялинки до дрібної фракції – це мольча, яку послідовно можна використовувати в декоративних цілях чи для підсипання пристовбурових частин дерев, для того, щоб не обвітрювалася прикоренева ділянка ялинок, земля й аби зберігалася волога. Тут ми працюємо щоденно з 8 ранку до 6 вечора. Але на підприємстві є охоронець, який працює цілодобово. Тобто кожен може прийти і здати дерево будь-коли, просто залишити біля приміщення», – розповів Вадим Мельник.

Цього року у столиці спостерігається аномальна кількість нерозпроданих ялинок. Принаймні, підприємці кажуть, що вперше за п’ять років вони не продали більше 50% товару. Вже удень 31-го грудня продавці залишали ялинки на точках продажу. Деякі розрізали їх навпіл, аби ніхто не «вкрав».

Киянка Оксана, яка продає ялинки вже 20 років, розповіла журналістам «Шпальти», що збирала покинуті дерева у новорічну ніч:

«Ялинки були розкидані всюди. Їх просто покидали. Ми вирішили їх зібрати разом зі своїми та скинути в одне місце. Новий рік зустріла збираючи з робітниками чужі нерозпродані деревця».

Одне з таких «хвойних кладовищ» знайшли активісти в Оболонському районі Києва, де нарахували близько 1000 ялинок, які не купили напередодні Нового року. На думку екоактивістів, це означає, що наступного року ялинок у столицю завезуть менше.

Отже, можна зробити висновок, що всі міста в Україні мають майже однакову позицію у зборі ялинок. Перелік пунктів прийому начебто і є, але інформують про їхнє розташування не дуже й то вчасно, про них далеко не всім містянам відомо, тому комунальники, крім збору дерев із заздалегідь визначених місць, сортують різдвяну хвою і з усіх міських контейнерів. Місцеві ЖРЕПи та інші комунальні установи використовують їх для власних потреб: отеплення приміщень чи переробляють на добриво. Таким чином і люди начебто задоволені, що святкові дерева потраплять туди, куди треба, і комунальники економлять на природному паливі. Вигідно на цьому фоні вирізняється Київ. Загалом принцип роботи там не відрізняється, але він суттєво спрощений та покращений.

А як утилізують ялинки закордоном? Кореспонденти «Шпальти» дізналися, як проблему збору святкових дерев вирішують у Німеччині.

Реґенсбург, Баварія

У Німеччині новорічних ялинок зазвичай позбуваються після 6 січня – Свята Трьох Царів. Старі ялинки спалюють, компостують або використовують як їжу для тварин, наприклад, для слонів у зоопарках. Однак їм привозять лише ті деревця, які не вдалося продати, аби тварини не поранилися залишками прикрас. Ялинки можна залишати у певних місцях, звідки їх заберуть комунальники, або ж привозити на компостувальні станції.

У Реґенсбурзі, що в Баварії, наприклад, із 7 по 10 січня жителям старого міста можна приносити використані ялинки на одну з центральних площ. Також у Реґенсбурзі функціонують 42 пункти збору зелених відходів, куди дерева необхідно транспортувати власноруч. У районах же ялинки можна привезти на компостувальні заводи або ж передати добровільним пожежним підрозділам, які пропонують послугу збору ялинок у багатьох місцях.

Іноді різдвяні ялинки служать для благодійної мети. Так, щороку в першу суботу після Свята Трьох Царів у маленькій громаді Дайцізау (Баден-Вюттемберг) ялинки можна залишати просто на вулиці біля власного будинку, прив’язавши до них невелику плату. Святкові дерева збирає молодь протестантської громади Дайцізау. Далі дерева везуть для спалювання в системі внутрішнього опалення, а кошти розділяють наполовину між «Kinderwerk Lima» – благодійною організацією, яка допомагає дітям в Африці та Південній Америці, й місцевим хором релігійної громади.

Як бачимо, методи збору ялинок в Україні не надто відрізняються від закордону: і там, і там організовують пункти прийому новорічних деревець. Щоправда, у деяких містах це роблять організовано і злагоджено, аби не завдавати клопотів мешканцям.

У Чернівцях станом на ранок 18 січня не оприлюднили перелік місць збору новорічних ялинок. Самі ж комунальники визнають: готові збирати й сортувати ялинки, які чернівчани залишили будь-де. Як бачимо, зручна схема влаштовує усіх: і чернівчан, які викинули ялинку у смітник, і комунальників, які звикли до такої схеми.

Найпростіше рішення у цій ситуації, безпрограшне для чернівчан та комунальників, — придбати штучну ялинку.