Чому Чернівці потерпають від сміття та які є рішення для його утилізації
Аналітика, Новини

Чому Чернівці потерпають від сміття та які є рішення для його утилізації

Журналісти «Шпальти» проаналізували ситуацію зі сміттям у Чернівцях, знайшли способи боротьби з пластиком та порівняли екологічну свідомість українців із різних міст.

2019 року агентство 24/7 Wall Street опублікувало статистику «Топ 10 країн із найбільшою кількістю сміття на жителя». Найбільше його у Канаді – близько 36 тонн. Україна ж займає 9 місце:

Здавалося б, 9 місце – цілком непогано. Але погляньмо на ситуацію з іншого боку. 2017 року в Україні переробляли 3,2% сміття, у Канаді тоді вже – 20,6%.

Проблема переробки відходів в Україні та світі з кожним днем стає все критичнішою. Сьогодні 95% сміття потрапляють на полігони. Вони займають близько 5% площі України, тобто за розміром перевищують Чернівецьку область майже у чотири рази.

Дослідники зауважують, що після полігонів землі потрібно 70 років для відновлення ресурсів.

«Полігон твердих побутових відходів – інженерна споруда, яка складається з системи захисту ґрунтових вод, вилучення біогазу (дегазації) та знешкодження фільтрату. На цьому ж місці можна відкрити сквер для відпочинку, але це вже після проведення рекультивації. Якщо таких систем немає, то це — сміттєзвалище, яке є серйозним джерелом забруднення довкілля, зокрема повітряного та водного середовищ. Якщо не вживати жодних заходів, то рано чи пізно це призведе до екологічної катастрофи подібної тій, що сталася поблизу Львова на Грибовицькому сміттєзвалищі у 2016 році», – каже еколог ДП «Боднарівка» Олег Ядчишин.

Експерт вважає, що українцям варто почати сортувати відходи, оскільки деякі ресурси можна використовувати повторно. Окрему небезпеку становлять відходи, які містять токсичні речовини (відпрацьовані лампи, ртутні термометри, батарейки). Їхня неправильна утилізація зменшує родючість землі та негативно впливає і на наше здоров’я, адже токсини з часом проникають у воду.

І хоча сміттєзвалища світові екологи називають вчорашнім днем, відходи жителів Чернівців звозять на єдиний легалізований полігон, який у селищі Чорнівці. Наразі площа полігону складає 47 гектарів. На території сміттєзвалища діє один котлован, інший – неробочий. Щороку тут залишається близько 620 тисяч м3 сміття.

Та варто жителям Чорнівки перекрити дорогу (як це трапилося минулого місяця) – і місто потопає у смітті. Те, що Чернівці залежні від одного полігона, жителі міста дізналися нещодавно. З 17-го грудня 2019 року мешканці Чорнівки перекривали дорогу до міського сміттєзвалища понад п’ять діб.

За цей час до полігона пропустили лише 15 вантажівок із відходами. Місто фактично «потонуло» у смітті. Чернівчани залишали пакети з відходами просто обабіч контейнерів, оскільки ті були заповненими вкрай. Таку картину на вулицях міста ми спостерігали впродовж декількох днів.

Що пропонує влада

На державному рівні ми помічаємо спроби врегулювання ситуації з відходами. Наприкінці 2017 року Кабмін розпочав реалізацію Національної стратегії поводження з відходами до 2030 року, згідно з якою планують:

  • скоротити обсяг захоронення відходів з 95% до 30%;
  • збільшити ступінь їх переробки;
  • організувати раціональну систему роздільного збору відходів.

Крім цього, є спроби запровадити систему сортування сміття. На початку 2018 року депутати Верховної Ради ухвалили закон про сортування твердих побутових відходів. На регіональному рівні розробляють програми, які покращують системи санітарного очищення населених пунктів. У Києві, наприклад, громадська організація «Україна без сміття» в тестовому режимі приймає на переробку пакети «Нової пошти». А у Житомирі планують побудувати найбільший в Україні завод із переробки відходів.

У Чернівцях теж відбуваються позитивні зміни у боротьбі з надлишковими відходами. Зокрема у Чернівцях та області також можна зустріти контейнери для збору відходів компанії «Веолія», яка збирає, перевозить, зберігає та утилізує сміття в Україні. Пластик, папір, скло та метал потрапляють в один бак. Зазвичай ці контейнери заповнені вщент. Крім того, вони є не в усіх районах. У контейнери потрапляє все: від пластикових пляшок до побутових відходів. Забирають пластик у міру заповнення. У будні дні відходів менше, на свята – більше.

Чернівчани намагаються звернути увагу чиновників на сміттєву проблему за допомогою петицій. Нещодавно на сайті Чернівецької міської ради з’явилася одна щодо встановлення підземних смітників на проспекті Незалежності, 108-116. Як повідомили у пресслужбі Чернівецької міської ради, на черговій сесії депутати більшістю голосів підтримали петицію містян. Департамент ЖКГ вже уклав договір із ТОВ «Лобі-Груп» на виконання робіт із капітального ремонту майданчиків для збору ТПВ та влаштуванням підземних контейнерів. Роботу планують завершити до 30 червня 2020 року.

Підземний спосіб – більш безпечний, гігієнічний та естетичний метод збирання відходів у містах. Якщо контейнерів є декілька, то вони зазвичай поділені на різні секції. Такі сміттєві баки вже встановлені на вулиці Воробкевича. Завдяки такому способу збору сміття над землею видно лише верхівку урни з отвором для відходів, а під землею встановлюють її накопичувальну частину.

Крім баків, що стоять поблизу будинків, у Чернівцях діють пункти прийому вторсировини. Журнілісти «Шпальти» побували у третьому приймальному пункті, що на вулиці Олександра Щербанюка, 84. Тут приймають склотару, макулатуру та прозорі пластикові пляшки. Кольорову пластикову тару не беруть. За словами працівниці пункту, охочих здати вторсировину багато. Звертаються люди старшого віку, молодь і підлітки. Ажіотаж зазвичай припадає на час канікул у навчальних закладах. На здачі тари можна підзаробити. За одну пластикову пляшку тут платять дві гривні.

Можна стверджувати, що сортувати відходи у місті реально. Але проблему сортування сміття мають вирішувати на державному рівні. Згідно із законом «Про відходи», українці з 2018 року повинні розділяти відходи. Місцева влада має контролювати дотримання закону у регіонах, але він фактично не працює. Крім того, у закладах освіти не вчать екосвідомости. Хоча начальник управління контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради Сергій Обшанський зазначив:

«2018 року, коли ще існувала Інспекція з благоустрою, ми провели 42 тренінги у загальноосвітніх школах міста. Також ми спілкувалися із головами ОСББ. Після нашого тренінгу на вулиці Будівельників і Миру відкрили сортувальну станцію».

Ми дізналися, як українці ставляться до сортування та переробки відходів. В опитуванні брали участь люди віком 15-45 років із різних куточків України.

Під час опитування ми отримали і багато фідбеків від його учасників. Олександр, що зараз проживає у Чернівцях, розповідає:

«Я часто буваю у Києві. І, якщо порівнювати з Чернівцями, там інший менталітет. Люди мислять “по-європейськи”, а ситуація зі сміттям та його сортуванням у них набагато краща. Можливо, у Чернівцях теж щось зміниться. Ми ж біля Європи живемо».

На думку іншого респондента, 25-річного Тараса, українцям потрібно пояснювати, навіщо сортувати сміття.

«Власне я не обізнаний у тому, як правильно сортувати сміття, і таких, як я, дуже багато. Людям потрібно донести, для чого це робити і як. У Чернівцях не дуже переймаються сортуванням, простіше все викинути в один “котел”», – каже Тарас.

Чернівчанин Олександр має своє бачення ситуації:

«Пластик допомагає мені жити комфортно. Для чого мені обмежувати себе? Але все таки я сам розумію, що сортувати сміття потрібно. Пластик можна використати повторно».

Поки закон про сортування відходів залишається лише на папері, проблема поділу та переробки сміття стає все гострішою. 2018-го року Україна зобов’язалася сортувати його за видами матеріалів, а також розділяти на те, що небезпечне, придатне для повторного використання та для захоронення. Згідно із законодавством, біля кожного будинку мають встановити спеціальні контейнери. Проте ця норма досі нереалізована. Закон «Про відходи» передбачає також і штрафи у випадку його недотримання. 350 гривень за кожен пакет несортованого сміття. Контроль здійснює Департамент житлово-комунального господарства. Але за рік не оштрафували жодного українця. Наразі не розробили механізми впливу.

Та погляньмо на ситуацію з іншого боку. Тисячі недопалків, обгорток та іншого непотребу лежать просто під нашими ногами. Пластикові пакетики разом із паперовими стаканчиками «літають» містом. А заповненні сміттєві пакети не завжди потрапляють до їхньої «домівки». І проблема не стільки у працівниках комунальних служб – прогалина у вихованні та відсутності контролю.

Візьмемо за приклад досвід наших найближчих сусідів – Польщі. Влада комплексно підходить до вирішення ситуації з відходами. Культуру поводження зі сміттям прививають змалку. Щорічно виділяють кошти на проведення таких уроків у школах та на проведення інформаційної кампанії, щоб охопити старше населення. За чистотою та правильним сортуванням сміття там стежить муніципальна поліція. А далі відходи потрапляють на переробку. До 2020 року країна планує дійти до рівня, коли кількість переробленого сміття буде становити 50%.

Такого ж результату очікують і від України, адже це одна з вимог вступу до ЄС. Та поки українці щороку продукують приблизно 10 мільйонів тонн відходів, а у влади бракує потужностей для їх утилізації.

Утім, кожен маленький крок у напрямку сортування сміття стане великим досягненням у майбутньому.

Матеріал та фото Анастасії Свічар

Коментарі