0
Чернівчанин, письменник та культурний менеджер Андрій Тужиков у своїй колонці пише про те, що витрати десятка підрозділів Чернівецької міської ради з 2017-го року і до сьогодні – значний масив даних, у яких цікаво порпатися.
Часто чули вислів «Пішов у магазин, нічого не купив, а сотки немає»? Коли мова йде про власні кошти, люди завжди намагаються заощаджувати, а дехто – навіть аналізувати: хтось записує в блокнот, хтось встановлює додатки для трекінгу фінансів. Але коли мова йде про спільні кошти, наприклад, про міський бюджет, то пильність до марнотратства чомусь зникає. У більшості людей у голові державні гроші = нічийні гроші. Чому так? Запитання філософське: можливо, через химерну культуру сплати податків, можливо, через спадщину тривалого перебування у плановій економіці. Але зміни є. І якщо десяток років тому про прозорість і публічність бюджетів ніхто особливо не говорив, то сьогодні, у зв’язці з діджиталізацією, ми отримуємо потужний арсенал для аналізу нашого спільного (тобто, платників податків) гаманця.
Одного вечора, озброївшись прекрасною мовою для аналізу даних Python та bi.prozorro.org, я вирішив дізнатися, як топменеджмент Чернівців витрачає кошти. Створивши першу діаграму, я зрозумів – аби її проаналізувати візуально, потрібні величезний банер та високоякісний друк. Понад 2000 контрактів із понад 700 підрядниками. Навіть найменший шрифт зливається у чорну гістограму. Це не дивно: витрати десятка підрозділів Чернівецької міської ради з 2017-го року і до сьогодні – значний масив даних, у яких цікаво порпатися.
І навіть фокусуючись на конкретному підрозділі, наприклад, управлінні культури, важко виявити аномалії. Sankey-діаграми (а саме так зветься такий тип графіків) для всіх підрозділів ви зможете роздивитися у відповідній теці репозиторію на GitHub
Отож, перш за все дізнаймося, які підрозділи найбільш ненажерливі до фінансів. Ось топ 5 із них:
Глянувши на інтерактивну презентацію міського кешфлоу (будьте сміливими і click’айте та наводьте курсор на все, що цікавить), ви побачите весь список та кругову діаграму, яка показує, хто відхопив найбільший шматок пирога міського бюджету.
Інше цікаве запитання: хто найбагатші контрактери, тобто кому місто довірило найбільше коштів. У топ 3 входять ЧЕРНІВЕЦЬКЕ МІСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДРЯДНЕ ШЛЯХОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО, ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» та МКП «Чернівцітеплокомуненерго». Останнє одразу заберемо, адже закуповувати тепло більше немає в кого. А двоє конрактерів, що залишилися, разом освоїли 278 423 361.45 грн. Об’єктивно оцінюючи стан доріг міста, може видатися дивним, як у топі за витратами опинилися підприємства, що саме займаються дорогами. Це привід вкотре поміркувати про добросовісність підрядників та потенційні конфлікти інтересів.
Окрема тема: ФОПи, а особливо – їхня активність. Деяким вдалося укласти понад десяток контрактів, а тому їх варто згадати.
При цьому всьому ФОП Гордєєва А.М. та ФОП Мартинюк В.І. одночасно обслуговують найбільше підрозділів. Наприклад, Гордєєва співпрацювала з 6-ма: Департаментом економіки (нині Департамент розвитку), Департаментом житлово-комунального господарства, Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин, управлінням освіти, Департаментом праці та соціального захисту населення та управлінням культури. Судячи з назв лотів, Гордєєва спеціалізується на мультимедійному обладнанні, а Мартинюк – на системах оповіщення. Інші відомості щодо решти активних ФОПів можна глянути в інтерактивній інфографіці, про яку я згадував вище. Завдяки OpenDataBot я перевірив, де прописані ці ФОПи і куди вони сплачують податки. Тобто, що з цього всього повертається у спільний гаманець. Тут нам пощастило – більш, ніж дві третини податків, повертаються у міський бюджет.
Насправді аналіз бюджетів може здатися нудною справою, але наполегливість та терплячість призводять до виявлення прихованих інтересів і запобігають корупції. Ми ж не хочемо, щоб кошти зі спільного гаманця задовольняли чиїсь приватні потреби. Щоб уявити бюджет міста, варто скласти хмару слів із назв лотів, і ви зрозумієте, з чим матимете справу.
