Коли корисне може зашкодити. Де у Чернівцях придбати сезонні овочі та фрукти без нітратів

«Шпальта» навідалася в один із мережевих магазинів, оглянула «Центральний» ринок і розпитала бабусь на точках стихійної торгівлі, чи продають вони овочі та фрукти з нітратами. Аби наші спостереження були об’єктивними, використали спеціальний пристрій – нітрат-тестер для домашнього вжитку.

Весняні фрукти й овочі, як стереотипно гадають, перенасичені нітратами та хімікатами. Дехто утримується від споживання тепличних продуктів, бо радше дочекаються домашнього. Інші активно тероризують бабусь-правопорушниць на транспортних зупинках, адже переконані: там усе натуральне. А хтось узагалі не перебирає варіантами і відвідує місцеві супермаркети та ринки цілий рік.

Про те, чому домашнє не завжди корисніше за придбане, де більше «хімії» – у вітчизняному чи закордонному, та чи загалом не шкідливо для здоров’я споживати раннє сезонне, читайте у нашому репортажі.

Ринок «Центральний». Зранку тут завжди особливий ритм. Атмосфера нелегалів-валютників та бабусь, котрі, шурхаючи клейончастими об’ємними торбами, просуваються крізь щільний натовп ледь не навпомацки. Продавці-соні вже майстерно розкладають на прилавок курагу, родзинки та інжир. Підходжу ближче. Хтось гукає здалеку: «Все домашнє, своє». Ринок прокинувся.

Обертаючи в руках зеленобокий нітрат-тестер, очима шукаю першу «жертву». Цей невеличкий прилад, звісно ж, для домашнього вжитку, тому порівнювати його з лабораторними нанотехнологіями просто беззмістовно. Однак йому під силу всього за декілька секунд визначити вміст нітратів у овочах чи фруктах. На дисплеї одразу з’являється виміряний показник, також висвічується, наскільки число відхилене від норми. Тестер працює за принципом світлофора: зелений – сміливо їжте, помаранчевий – ніби й можна, але вже не бажано, червоний – у смітник усе!

Першою «жертвою» стає полуниця. Підходжу до чоловіка, чий прилавок розмістився на самісінькому початку ряду. Продавець каже: зараз торгує і вітчизняними, й іспанськими ягодами, але думає, що менш шкідливо їсти вітчизняне. Показую електронний прилад та пропоную протестити полуницю на вміст нітратів.

«Та я і так знаю, що там нема нічого, – обурюється продавець. – То що зараз маєте робити? Зіпсуєте весь товар!».

Обіцяю, що буде лише маленький надріз на одній ягоді.

«Та давайте, мені вже самому цікаво, – погоджується чоловік, цікаво розглядаючи кольоровий екранчик. – А він у вас точно правильний? Ви перевіряли? А покупали трохи після попередніх перевірок? Дивіться мені».

Тестуємо спершу українські. Норма для полуниці – 100 мг/кг. Екран засвічується зеленим, результат – 60.

«А чоловік же вам казав, що перевірений продукт», – гукає продавчиня-сусідка.

«Та бо є люди, які вже знають, що мої ягоди хороші, не кроплені», – тішиться чоловік.

Запитую, чи можна поміряти ще й іспанські.

«Ці всі «Іспаньйоли». От зараз будете знати, чи більше вони хімії додають», – розглядає чоловік маленькі пластмасові контейнери.

Протираю датчик нітратометра. Тестую. Результат знову 60 – норма.

-Хочете, щоб ми ще вам яблучка перевірили?

-Ой, та я вже нічого не хочу, дівчата.

Спускаюся нижче ринком. Підходжу до чоловіка з жінкою, що торгують овочами. Тут і редиска, і салат латук, і помідори, і перець – здавалося б, просто нітратна краса.

-А у вас редиска українська? – запитую.

-Та ні, закарпатська, – дивується чоловік.

-А відколи Закарпаття – це не Україна? – піджартовує збоку сусідка.

Тестуємо разом редиску і салат латук. Для кращого результату продавчиня пропонує замість листків салату сам качан – там, імовірно, має зібратися більше хімії. Тестуємо. Результат і редиски, і салату – 0. Це єдині овочі, які під час перевірки виявилися повністю хімічно необробленими.

Окрім них, на ринку перевірку пройшли перець, помідори, огірки, гарбуз, а також молода картопля. Упродовж усього походу ринком індикатор нітратометра залишався зеленим.

Щодо точок стихійної торгівлі, то нині бабусь найчастіше можна зустріти або з сезонними фруктами, або ж з городиною. Порушниці-нелегалки часто торгують біля транспортних зупинок. Туди і йду. Біля кінотеатру «Чернівці» помічаю бабусю з яблуками.

«Домашні, без нітратів. Можете перевіряти, – гукає бабуся, помічаючи незрозумілий апарат. – Ану, давайте. Беріть які хочете».

Беру червонобоке яблуко, за декілька секунд видно результат – 30 мг/кг з 60 максимально допустимих.

«Я сад кроплю тільки до цвіту і після цвіту, бо їсть черв’як. Якщо не покропити до цвіту – просто самих яблук не буде», – каже бабуся.

Купую трохи пошкоджений аналізатором товар і підходжу до іншої продавчині. Тут зібралося вдосталь людей – жінка вправно важить редиску та роздає пакуночки.

«Нічого не кроплена редиска, суперова, – хизується продавчиня, почувши мій задум. – Ану, беріть, міряйте».

Норма редиски–1500 мг/кг, результат – 2800. Вміст значно перевищений.

«Ну та це…», – починає виправдовуватися продавчиня.

Але згодом, передумавши, агресивно відмовляє.

 «Та ні, дівчата, не треба мені це робити, – огризається бабуся, закручуючи пакет із редискою. – Знайшли мені роботу тут».

Отже, за результатами перевірки, нині норма нітратів перевищена тільки у редисці від бабусі. На все інше аналізатор показує зеленим.

Але саме у супермаркетах, як прийнято вважати, рівень «хімії» в овочах та фруктах має зашкалювати. Говірливих продавців із ринку чи бабусь, які похвалять будь-який товар, тут, звісно ж немає.

Тому просто купую в одному з мережевих супермаркетів міста томати, редиску, огірки, молоду картоплю та яблука. Визначаю у них рівень нітратів. Але вже на виході.

Тут редиска – трохи краща за ту, що в бабусі. Результат – 2400, вміст нітратів підвищений. Показники знову ж таки помаранчеві.

Томати, огірки та яблука у нормі. А от з молодою картоплею ситуація складається не найкраща. Для неї норма – 250 мг/кг. Тестую. Результат – 590. Екран вперше загорівся червоним — надмірний вміст нітратів.

За результатами експерименту, найнадійніше купувати сезонні овочі та фрукти на ринках. А от мережеві супермаркети, як видно, треба обходити стороною.

Анна Колісник

Фото Ірини Болести

Залишити відгук

Залишити відгук