Бути веганом. Як експеримент переріс у стиль життя

Інтерв’ю з чернівчанином, який 11 років не їсть м’ясо та набіл.
Чернівчанин Андрій Галицький − веган. Йому 30. І вже 11 років він не їсть м’ясо та набіл. Також Андрій не купує товари, у складі яких є продукти тваринного походження.

«За декілька днів до того, як я став веганом, мені хтось сказав, що їсти м’ясо не дуже добре, але тоді я подумав: «чувак, не напрягай мене».

Якщо спочатку я переслідував певні цілі задля того, щоб захистити тварин, то зараз це мій стиль життя. Почалося все з музики. В ті роки я цікавився панк-роком та хардкором. У нашій групі було багато людей, які не пили і не курили. А ще тоді до нас долучилися кришнаїди (вони з релігійних причин не їдять м’ясо). Після чого мене зацікавило вегетаріанство і веганство. Я почав шукати інформацію про веганство. Побачив в інтернеті чималу кількість відео, як убивають та знущаються над тваринами. Тоді в один момент я вирішив більше не вживати продукти тваринного походження.

Андрій буквально за два дні відмовився від м’яса, молочних продуктів. Також він усунув із раціону всі продукти тваринного походження. Єдине, що тоді у нього залишилося, це шкіряне взуття.

Проте так було лише деякий час. Зараз шкіряне взуття, одяг, косметичні засоби, де є продукти тваринного походження, не купую. Перед тим, як щось придбати, перечитую склад та дивлюся, чи тестували ці косметичні засоби на тваринах.

Тоді для мене це не було проблемою, навіть обмеженням це важко назвати. Вважаю, що обмежувати себе у чомусь – це погана ідея. Головне – не ставитися до цього фанатично, варто це лише прийняти, а потім воно легко приходить, якщо це твоє.

Бути веганом

Андрій спочатку переглядав та вивчав усю інформацію про продукти на різних сайтах. Розповідає, що раніше він, як і більшість людей зараз, не знав, що навіть у желатині є тваринні продукти.

От кажуть, що під час посту можна вживати набіл, але ж ніхто не знає, що більшість сирів – це тваринний продукт. У його складі є сичуговий фермент. Його беруть зі шлуночків маленьких овечок. Завдяки цьому ферментові сир згортається. Таких моментів є дуже багато, наприклад, той самий желатин виробляють із кісток тварин. У багатьох косметичних кремах для рук є собачий жир, а для очищення й освітлення алкогольних напоїв використовують риб’ячі кістки. Є багато речей, про які ніхто не знає.

Бути веганом в Україні складно. Це не стосується продуктів та закладів харчування. Наразі у нас важко знайти хороший замінник шкіряного взуття. Тому більшість я купую закордоном.

Звісно, у нас можна придбати класні кросівки та кеди з еко-шкіри, а от альтернативне зимово-осіннє взуття знайти поки що важко. Якщо закордоном відмовляються від виробництва хутра, шкіряного взуття і переходять на більш альтернативні речі, то в нашій країні це ще не так поширено.

Я не шукав замінників. Часто так стається, що люди, які відмовляються від м’яса, потім намагаються його замінити. Наприклад, соєю або шукають веганські продукти в інтернеті. Я над цим ніколи не замислювався. Я їм те, що їм, тільки без м’яса, птиці, риби, молочних продуктів та яєць. І це взагалі не важко.

Якщо раніше знайти щось веганське було складно, то зараз, за словами Андрія, все дуже просто.

– Наразі є багато крутих веганських продуктів: ковбаса з бамбука і пшениці, горіховий сир. І це дуже смачно! А колись було круто просто знайти тофу (соєвий сир).

Хлопець смакує вино та продовжує розповідати. Зазначає, що в його раціоні дуже проста їжа. Зазвичай це каші, гарніри, салати та бобові.

Я не люблю складну їжу, навіть ту, що готують у закладах. Та й у ресторанах і кав’ярнях я стараюся не їсти, бо там дуже маленький вибір веганської їжі. Харчуюся в шкільних їдальнях – там можу одразу з’їсти суп і гарнір.

Якщо йду на закупи, то беру звичайний набір продуктів. Інколи можу придбати кокосове, соєве або мигдалеве молоко. А півроку тому в Україні з’явився виробник гречаного та вівсяного молока. Купую це все у звичайних продуктових магазинах, адже спеціалізованих веганських магазинів у Чернівцях немає.

«Раз на Пасху можна з’їсти м’ясо»

Після того, як я відмовився від м’яса, родичі та близькі всіма способами намагалися запхати його в їжу так, щоб я цього не помітив. Таке було декілька разів. Але потім вони зрозуміли, що я не буду це їсти, і більше так не робили.

А коли ми приходили до родичів на Великдень, вони мені казали: «Раз на Пасху можна з’їсти м’ясо». Зараз, коли йду в гості, то мені готують більше, ніж іншим. Та якщо для мене нічого не буде, я не ображуся.

«Про веганів є багато стеоретипів. Дехто каже, що ми агресивні. І все тому, що ми не їмо м’яса. Ще говорять, якщо ти веган, то обов’язково маєш бути худим».

З того часу, як припинив їсти м’ясо, то самопочуття в мене однозначно покращилося. Не пам’ятаю, коли востаннє відчував важкість та біль у шлунку. Перестала турбувати печія. Я дуже рідко ходжу до лікарів і майже не хворію. Не можу однозначно сказати, що це через те, що став веганом. Проте, якщо аналізувати, то раніше я хворів частіше. Єдине, що змінилося за час веганства – це мої об’єми.

Ярослава Дерев’янко

Фото Ірини Болести

 

Залишити відгук

Залишити відгук