Новини

Спитай у пилу. У чернівецькому видавництві вийде роман легендарного Джона Фанте

Роман є автобіографічним твором американського класика 

фото freestocks

На початку лютого чернівецьке «Видавництво XXI» представить українське видання роману класика американської літератури Джона Фанте. Роман «Спитай у пилу» побачив світ 1939 року і відтоді не залишає байдужою жодну людину, яка діткнулася до цієї історії, що оповідає про молодого американця італійського походження Артуро Бандіні, котрий приїжджає до Лос-Анджелеса з наміром стати відомим письменником. Це автобіографічний твір. Він один із чотирьох романів «Квартету Бандіні», головним героєм яких є власне Артуро Бандіні – альтер-еґо Джона Фанте.

Над перекладом твору працював Юрій Паустовський. Видання відкриває передмова Чарльза Буковскі, літературну долю якого визначив саме цей роман Джона Фанте.

Про що книга?

«Спитай у пилу» – це оповідь про пошук творчою особистістю себе і свого місця в літературному світі та світі загалом. Цей текст – своєрідна лабораторія, в якій можна простежити, як і з чого відбувається народження авторського стилю. Це роман, головним тлом якого є простір творчості. І, звісно, «Спитай у пилу» про пристрасть, стосунки на постійному надриві – а хіба може бути інакше там, де з’являється норовлива мексиканка Камілла? Емоційність, щирість, імпульсивність, гумор, просто і відверто висловлені думки і почуття – це одні зі складових стилю Джона Фанте. Для тих, хто ще не знайомий з творчістю американського автора, «Спитай у пилу» стане незабутнім відкриттям, а для вже посвячених – приємною зустріччю зі старим знайомим.

Перекладач роману Юрій Паустовський переконує: багато творів відомих закордоном авторів досі залишаються невідомими для українців.

«Я відкрив Фанте завдяки «рекомендації» Чарльза Буковскі. Може, так спрощувати й не можна, але для мене книги Фанте ввібрали всю щемливу щирість, за яку я люблю Буковскі, й лишили осторонь усе, що трохи «занадто». Приємно працювалося з суперпростим і водночас емоційним стилем Фанте. І передавати його хотілося якомога простішою українською, щоб окремі слова не відволікали від тексту. А так – на мою думку, роман доволі придатний для перекладу українською (на відміну від того ж Буковскі). Українські читачі мало знайомі з багатьма письменниками, які для американської літератури стали класиками. З різних причин, зокрема й через особливості видавничого ринку. Зараз цей пробіл потихеньку заповнюється, і це чудово, бо я не знаю, як їхню літературу можна не любити».

PR-менеджерка видавництва Інга Кейван поділилася своїм улюбленим уривком цієї книжки:

«Я сів за стіл і став похмуро строчити руйнівне послання до Семмі.
«Дорогий Семмі!
Сьогодні ввечері до мене заходила ця шльондра. Ви зрозуміли, про кого я ‒ про нашу мексиканочку з чудесною фігурою й курячими мізками. Вона презентувала мені певні рукописи, які нібито вийшли з-під Вашого пера. Також вона повідомила, що до Вас у гості незабаром навідається пані з косою. За звичайних обставин я б назвав цю ситуацію трагічною. Але прочитавши вашу гнилу писанину, дозволю собі від імені цілого світу повідомити, що Ваша передчасна смерть ‒ це втішна новина для нас усіх. Ви не вмієте писати, Семмі, тому раджу Вам у ці останні дні зосередитися на тому, щоби привести до ладу свою нікчемну душу, перш ніж світ полегшено зітхне, почувши про Вашу загибель. Я би дуже хотів, щоб мені дійсно було Вас шкода. Було б гарно, якби Ви, як-от я сам, були здатні залишити нащадкам гідну пам’ять про своє перебування на цій землі. Та оскільки це, очевидно, неможливо, дозвольте дати Вам пораду: не журіться перед смертю. Доля Вас не пошкодувала. Сподіваюся, що Ви, як і решта світу, раді, що все це невдовзі завершиться, а ті папери, які Ви попсували чорнилом, більше ніхто не побачить. Я закликаю Вас від імені всіх адекватних і цивілізованих людей: спаліть свої літературні викидні й тримайтеся подалі від пера. Те саме стосується й друкарської машинки, якщо вона у Вас є, бо навіть просто друкувати такі тексти ‒ страшна ганьба. Якщо ж Ви продовжите свої жалюгідні творчі потуги, неодмінно надішліть мені результати Вашої праці. Принаймні це весело читати. Хоча Ви, звісно, навряд чи ставили перед собою таку мету».
От і все, дописав. Йому кінець. Я зігнув рукописи навпіл, поклав разом зі своєю запискою у великий конверт, запечатав і написав адресу: «Семюелу Віґґінсу, Сан-Хуан, Каліфорнія»

З 1 по 10 лютого «Видавництво 21» проводить передпродаж роману «Спитай у пилу», а також оголошує паралельні акції:

  • мінус 10% на всю американістику та англомовну літературу на сайті;
  • розіграш двох примірників книжки «Спитай у пилу» на facebook-сторінці видавництва.

Детальніше ознайомитися з книгою та придбати видання за акційною ціною (165 гривень замість 200) можна тут.

Коментарі