6 фактів про пам’ятник Ользі Кобилянській

Продовжуємо нашу рубрику про чернівецькі пам’ятники. Сьогодні розповідаємо 6 фактів про памятник Ользі Кобилянській. 

Факт №1

На початку минулого століття перед театром стояв пам’ятник Фрідріху Шіллеру. Його демонтували у 1922 році, коли до міста прийшли румуни. У 1940 році на цьому місці встановили пам’ятник Леніну, а 1941 року, з поверненням румунів, його також демонтували. У 1963 році до 100-річчя від дня народження Ольги Кобилянської перед театром встановили півфігурну скульптуру письменниці.

Факт №2

Через 20 років, у серпні 1983-го, замість півфігурного зображення на цьому ж місці встановили бронзовий пам’ятник, виконаний скульпторами Анатолієм Скибою, Миколою Мірошниченком та архітектором Олександром Таратутою. А півфігурну скульптуру встановили у с. Димці Глибоцького району.

Факт№3

Спершу була ідея створити композицію в граніті. Відтак Республіканська експертна комісія Мінкультури порекомендувала подумати над вирішенням скульптурного образу для відлиття у бронзі. Цей матеріал дає можливість глибше розкрити характер письменниці, деталювати одяг і точніше моделювати фігуру.

Факт №4

Робота над пам’ятником тривала чотири роки – з 1976 до 1980. Працювали над пам’ятником у майстерні Анатолія Скиби на вулиці Клари Цеткін (тепер Трояндова). Спершу планували встановити пам’ятник на повний зріст біля скверу на Театральній площі. Також йшлося про проект водного поля перед монументом, яке мало утворюватися за допомогою маленьких фонтанів. Однак ідея не прижилася.

Факт №5

Пам’ятник ліпили із чернівчанки Тамари Шатілової – талановитої режисерки Чернівецької обласної держтелерадіокомпанії. Цікавим є той факт, що вона певний час жила у селі Старий Вовчинець, що поряд із селом Димка, де й мешкала Ольга Кобилянська. Для однієї із публікацій журналіски Юлії Боднарюк, пані Тамара розповідала, що нічого незвичайного у цьому факті своєї біографії вона не вбачає: «Я дружила у ті роки з архітектором пам’ятника Олександром Таратутою. Усе то надзвичайно буденно: мене попросили, щоби попозувати, і я вирішила допомогти. Звісно безкоштовно. Я підходила за зростом. Звичайно, пам’ятник не моя копія, але фігура дуже нагадує мою».

Факт №6

Остаточний варіант пам’ятника виготовляли у цеху спецкомбінату з глини, у натуральну величину – такий, який бачимо сьогодні. Затверджувала його урядова київська комісія та художня рада. У бронзі пам’ятник втілився у життя на експериментальній керамічно-скульптурній фабриці у Львові.

 

Інформація підготована за сприяння краєзнавчого відділу Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки.

Альона Чорна

Залишити відгук

Залишити відгук