0
Кіно – довгоочікуване повернення у магічний світ Джоан Роулінг.
Фото imdb.com
Українські кінотеатри почали показ нового фільму зі всесвіту Гаррі Поттера «Фантастичні звірі і злочини Ґріндельвальда». Армія фанатів чекала на продовження нової стрічки ще з листопада 2016-го, коли вийшов у прокат перший фільм нової франшизи про пригоди Ньюта Скамандера. Режисер стрічки – Девід Єйтс, який керував зйомками усіх фільмів про Гаррі Поттера, починаючи з «Ордену фенікса». Сценарист фільму – Джоан Роулінг власною персоною. Олександр Докієн пише про атмосферу фільму і враження з точки зору фаната Гаррі Поттера.
«Злочини Ґріндельвальда» – пряме продовження попередньої частини. Ньют Скамандер повернувся в Лондон, і тепер під пильним наглядом Міністерства магії. Особливо небезпечний злочинець Ґелерт Ґріндельвальд тікає з-під варти американських чаклунів. А вся магічна спільнота у режимі очікування. І судячи з кольорової гами фільму, годі чекати чогось хорошого.
Світ магів, як і реальний світ людей, на порозі нової світової війни. Головний антигерой Гріндельвальд годує своїх послідовників обіцянками і пропагує ідеї сегрегації. На його думку, чарівники повинні зайняти панівне місце у світі, а люди мають бути поневолені, і стати рабами, заради загального блага.
Друга частина «Фантастичних звірів» – фільм похмуріший, як і обіцяли, Джонні Деппа багато, як і обіцяли, а атмосфери як у «Гаррі Поттера» – немає, хоча дуже хотілося. І напевно, не треба шукати тут «гарріпотеррівщини», хоч у них і спільний всесвіт, це окрема історія.
Фото imdb.com
Продовження «Фантастичних звірів і де їх шукати» дещо нудна і місцями посередня картина. Таке враження виникає від смислової пустоти, заплутаних стосунків між персонажами і розширення уявного всесвіту Джоан Роулінг.
У новому фільмі режисера Девіда Єйтса перше місце займають графіка, спецефекти, костюми і інтер`єри. Гонка на кареті з тестралами (Магічна істота. Тестралів бачать тільки ті, хто колись бачив смерть людини на власні очі), знайомство з новими звірами, видовищна магія – все це надзвичайно гарно. Можливості нинішньої комп`ютерної графіки дозволяються перенести будь-яку фантазію Роулінг на екрани і відтворити атмосферу Парижу 30-х років ХХ століття, де і відбувається більшість подій.
Неперевершений склад акторів ще одна сильна сторона «Фантастичних звірів і злочинів Ґріндельвальда». У фільм надзвичайно органічно увійшов Джуд Лоу (молодий Дамблдор), Джонні Депп (Ґріндельвальд), Калум Тернер(Тесей Скамандер) і Зої Кравіц (Лета Лестранж). Усі вони під керівництвом режисера Девіда Єйтса доповнюють магічний світ, і мов заключні ноти незавершеної симфонії, перетворюють шматок розписаного паперу на витвір мистецтва.
З`ясування відносин між героями займають чималу частину фільма. Що трапилося між братами Скамандерами не до кінця зрозуміло. Ньют не любить свого брата Тесея, бо він одружився на дівчині, яка подобалася Ньюту. Втім Тесей всіляко намагається допомогти брату, і явно хоче покращити стосунки між ними. Невідомо навіть, чи розуміє Тесей, що Лета Лестранж – шкільна любов його брата. Тіна Ґольдштейн начиталась жовтої преси, накрутила себе, і тепер ігнорує Ньюта, який і на Лету ніби поглядає, і про Тіну вирізки з газет збирає. Та це ще не всі сімейні і амурні перипетії, які чекають на глядачів. І ця павутина стосунків й родинних зв’язків дуже нагадує латинські серіали. А від того, хто кому сестра/брат, глядач ще здивується. Але в цілому, це белькотання зі з`ясовуванням стосунків лише псує фільм.
У новому фільмі Джоан Роулінг розширює вже сталий магічний світ. Нові чари, досі невідома надпотужна магія вражає. Дивує, коли бачиш, як одне закляття косить аврорів, мов першокурсників Ґогвортсу. Виявляється, Незламну обітницю можна помістити в об`єкт, от дивина. Не дуже приємно дізнаватися нові факти про вже відомі закляття зі всесвіту Гаррі Поттера. Крім цього, є і анахронізм: Мінерва Макґонеґел мала лише народитися у той час, коли відбуваються події Фантастичних звірів і злочинів Ґріндельвальда. А вона з`являється у фільмі як жінка поважного віку, яка вже працює у магічній школі. Нові деталі і факти одночасно доповнюють магічний всесвіт ДжоанРоулінг, а з іншої сторони виникають нові запитання: чому, як, як це працює, чому цього не було раніше?
У «Фантастичних звірях: злочини Ґріндевальда» багато деталей і відсилок до Поттеріани. Зокрема, з`являється вже знайомий Ґогвортс і кабінет викладача із Захисту від темних мистецтв. Прогулянка Лети Лестранж коридорами і кабінетами Школи Чарів і Чаклунства навіює ностальгію і приємні спогади дитинства, як у глядача, так і у персонажа із фільму. З`являється вже відомий Ніколас Фламель, але майже без функцій, хіба аби порадів глядач.
Після перегляду «Фантастичних звірів і злочинів Гріндевальда» двояке відчуття: з одного боку є світ магії, у який ти повертаєшся на більше ніж дві години, з іншого – невиправдано розтягнутий фільм. Здається, що стрічка є лише перехідною частиною, лише підготовкою до чогось більшого, працює для того, аби розтягнути нову історію на 5 частин, і було що показувати у наступних трьох частинах.
Колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Шпальти» може не поділяти думки, висловленої у матеріалі.
