«ОТГ – це дитина, якій треба стати на ноги». Тетяна Татарчук про децентралізацію по-буковинськи

Директорка Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування розповіла про особливості об’єднання громад в нашій області.

Реформа децентралізації триває в Україні вже чотири роки. На Буковині процес утворення об’єднаних територіальних громад з червня 2017 року супроводжує Чернівецький Центр розвитку місцевого самоврядування. Директорка установи Тетяна Татарчук в інтерв’ю «Шпальті» розповіла про перші досягнення Центру та успішний досвід ОТГ області, про зустріч з Ангелою Меркель, а також про вигоду від об’єднання Чернівців із навколишніми селами.

 «Об’єднана громада – як дитина, якій треба стати на ноги, навчитися говорити та ставати самостійною»

Чернівецький Центр розвитку місцевого самоврядування працює вже майже півтора року. Які результати роботи установи за цей час?

Перше досягнення – вдалося налагодити горизонтальні зв’язки з багатьма структурними підрозділами виконавчих органів влади Чернівецької області, профільними департаментами ОДА. Почали співпрацювати з територіальними представництвами Міністерства юстиції, Державного комітету з питань регуляторної політики, Держгеокадастру, тобто відповідними службами, які мають дотичність до будь-якої сфери роботи громад. Це дає можливість Центру зараз бути таким собі діалоговим майданчиком для вирішення, зокрема, і спірних питань. Тому що гострих кутів у співпраці залишається досить багато, є велика кількість неврегульованих моментів, законодавчо нерегламентованих. У нинішніх перехідних умовах нам треба знаходити взаємодію. Питань таких дуже багато – від передачі майна до найму працівників. Насправді це колосальний обсяг роботи, який потребує розв’язання саме на рівні співпраці. Якщо ми будемо іти на конфлікти, то ніколи не досягнемо успіху громад, заради якого вони, власне, і об’єднувалися.

У чому конкретно полягає робота Центру?

Перша складова нашої роботи – супроводження усього процесу об’єднання територіальних громад, тобто від старту, від ініціативи громадян і до моменту утворення громади. Далі розпочинається друга, найцікавіша складова роботи – супроводження самого розвитку громади. Вона передбачає допомогу у перших кроках – реорганізаційних, юридичних процесах і, звичайно, питаннях місцевого розвитку. Тому що об’єднатись в ОТГ – це як народити дитину. Далі цій «дитині» потрібно стати на ноги, навчитися говорити, ставати більш самостійною. Ми активно працюємо з громадами щодо підготовки навичок, перш за все, людей, які часто є новими в цій сфері. Є професії, яким не навчають, на жаль, у закладах вищої освіти, але які зараз дуже необхідні. Перш за все, це проектні менеджери – люди, які готують проекти як на державні фонди, так і на міжнародні структури. Наразі тільки завдяки практичному досвіду людина може цьому навчитися. Водночас немає часу довго готувати цих людей, по суті ми проводимо дво-, триденні тренінги і вони безпосередньо на практиці здобувають необхідні знання і навички. Ми їх супроводжуємо інформаційно, консультаційно, допомагаємо вдосконалити проекти, фінансовий менеджмент, юридичні питання, уникнути якихось проблемних ситуацій. Також робота Центру має інформаційну складову, тобто все, що пов’язане з популяризацією реформи децентралізації. І ще один напрямок діяльності – це впровадження секторальних реформ. Тільки на перший погляд освітня і медична реформа не пов’язані одна з одною. Насправді формування секторальних мереж є основою для нового адміністративно-територіального устрою України. У роботі в цьому напрямку ми говоримо про освітні мережі, про опорні школи і їхні філії; про мережу медицини первинної ланки; про реформування системи служби надзвичайних ситуацій; про реформування системи адміністративних послуг (ЦНАПів) і наближення послуг до людей. Тільки інтеграція усіх цих мереж і відповідних реформ може дати позитивний результат.

Як часто представники об’єднаних громад звертаються за консультаціями і з яких питань?

Практично щодня. Питань дуже багато: від реорганізації структури управління і до призначення директорів шкіл та оформлення проектів. Давати відповіді на ці питання нам дозволяє розвинений штат працівників, який включає шість радників з профільних питань (загальні питання децентралізації; юридичні питання; регіональний розвиток; фінанси; комунікації; муніципальні послуги; земельні питання і використання ресурсів). Крім того, ми практикуємо часті практичні виїзди в громади.

«Свідомим бути не складно, тільки треба побачити віддачу від того, що ти даєш щось громаді»

Пріоритетним завданням роботи Центру на 2018 рік на офіційному сайті вказано «сприяння нарощенню власних доходів громад». Що вдалось реалізувати в цьому напрямку?

Вдалося зробити досить немало, вже зараз, за даними фінансового моніторингу, відзначено, що динаміка нарощення власних доходів у об’єднаних громадах перевищила таку ж динаміку в містах обласного значення. Тобто громади за аналогічний звітний період показали, що вони активніше залучають додаткові джерела фінансування, детінізують бізнес, працюють із зовнішніми фондами, які дають додаткові надходження, залучають інвестиції та оптимізують структуру. Є позитивні тенденції та цікаві практики. Ми знаємо, що є акциз на паливо, тютюнові та алкогольні вироби – понад 13% від податку, сплаченого за реалізацію цих товарів, надходять до місцевого бюджету. Однак ця сума не завжди є «білою», підприємці намагаються всіляко обійти цей механізм.Тому у Великокучурівській ОТГ провели акцію «Принеси чек і отримай подарунок». Тобто мешканець, оплативши через касовий апарат послугу і таким чином легально сплативши податок до місцевого бюджету, ще й отримує додатковий бонус від сільської ради. Це суто мотиваційна річ, яка класно спрацювала. Місцеві жителі отримали якісь невеликі подарунки, але суть не в цьому, а в тому, що в ОТГ почали працювати зі своїми підприємцями. Коли намагаєшся говорити з бізнесменами про детінізацію, тобто виведення з «тіні» всієї найманої робочої сили, то у відповідь чуєш: «А куди йдуть мої гроші? Я не бачу результату». Громада має показати, що гроші цього підприємця пішли в дорогу, в дитсадок або школу, де вчаться його діти. Якщо по факту так буде, то ця модель співпраці з бізнесом буде вдалою. Повертаючись до Великокучурівської ОТГ, то там є позитивний досвід – багато підприємців, є свідомі люди. Насправді свідомим бути не складно, тільки треба побачити віддачу від того, що ти даєш щось громаді. Тільки тоді може бути співпраця.

Коли відкривали Центр розвитку місцевого самоврядування у Чернівцях, на Буковині були утворені 18 ОТГ. Наскільки зараз змінилась ця цифра?

Наразі ми маємо 28 утворених об’єднаних територіальних громад (26 з них – вже на прямих міжбюджетних відносинах, ще дві – Герцаївська та Заставнівська – утворені лише у квітні). Нині на вибори очікують ще чотири громади, після чого утвореними будуть вважатися 32 ОТГ. І одна утворена без виборів – Новодністровська ОТГ на базі міста обласного значення, таким чином разом виходить 33. А перший перспективний план, затверджений ще у 2015 році, передбачав якраз 33 ОТГ. Після внесення коректив, нинішній перспективний план, поданий до Кабміну і поки не затверджений, нараховує близько 40 об’єднаних громад.  Ми наблизились до тієї точки, коли треба буде активно працювати з приєднанням громад до вже утворених ОТГ, тобто над їх укрупненням. Але поряд із цим залишається певний відсоток громад, які вперто не бажають об’єднуватися, не бачать себе в цій реформі. Це, зокрема, Путильська, Берегометська, Кельменецька та Колінковецька ОТГ, які досі не утворені.

«Децентралізація – це інвестиція в людей на місцях, формування нової демократії, орієнтованої на людину»

Якщо говорити одним реченням, що таке децентралізація? І чому значна частина населення досі не розуміє значення цього поняття?

Децентралізація – це інвестиція в людей на місцях, це формування нової демократії, орієнтованої на людину. Інформації про цю реформу немало, але є такі люди, які не вірять. У наш час взагалі зневіра дуже популярна, люди не звикли вірити владі та сподіватись на зміни. Єдиний вихід – дати їм можливість повірити насамперед у власні сили. Це та теза, з якою ми звертаємось до людей, коли приїжджаємо на громадські слухання. Не вірте комусь там нагорі – не Президент змінить країну і тим більше не Євросоюз, і не голова ОДА. Вашу громаду зміните ви самі. Важливо, аби молоді люди ішли в депутати місцевих рад, щоб вони самі отримували той обсяг повноважень, вчилися управляти вагомими ресурсами і ставали новою генерацією управлінців. Також ми працюємо над залученням громадян до життя громади, вже маємо в області першу ОТГ, яка запровадила бюджет участі, а саме Недобоївську об’єднану територіальну громаду. Дуже просто нічого не робити, не сплачувати податки і казати, що влада погана. Механізм бюджету участі ідеально підходить для того, щоб спробувати самотужки щось зробити для громади. Це час для лідерів, це дійсно колосальна можливість для тих, хто бачить в собі лідерські здібності, не побоятись взяти на себе відповідальність і скористатись цим шансом. Хто хоче працювати по-старому, він в цій системі просто довго не витримає.

Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко поставив завдання завершити процес об’єднання громад до 2020 року. На Вашу думку, наскільки це реально?

Це абсолютно реально. Ми вже на четвертому році реформи і скористатися можливостями для «нарощування м’язів» могли всі, кому це цікаво, і хто активний та небайдужий. Ті, хто не бажають іти в ногу з часом, залучати ресурси на свою територію, ті просто цих ресурсів будуть позбавлені, коли прийде час адміністративного примусового об’єднання. По суті у всіх країнах Європи, де реформа децентралізації була на засадах добровільності, цей етап рано чи пізно завершувався. Водночас, на мою думку, рішення на користь добровільності об’єднання було дуже правильним. Воно дало можливість українцям відчути, що вони на щось впливають, можуть вибрати формат, з ким їм бути поруч, де їхній центр, яка територія є точкою зростання, а також дати поштовх багатьом сучасним проектам. Зараз громади в загальноукраїнському контексті фактично змагаються в інноваціях. Завдяки реформі небайдужі активні люди отримали фінансову підвалину, яка допомогла їм свої ідеї втілити в життя на рівні своєї громади.

«Приємно, що Ангела Меркель знає про Чернівці»

Нещодавно у Києві у Домі децентралізації Ви брали участь у зустрічі із федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Про що говорили із політиком світового масштабу?

Серед тих питань, які вона ставила, були, звичайно, питання методики, тобто як у нас формуються громади, але два питання стосувалися того, як люди сприймають реформу, як вони бачать себе в ній, як ставляться до змін. Західні демократії орієнтуються саме на людину. І я переконувалась не раз, що реформа децентралізації в Україні є людиноцентристською. У її центрі не стоїть посадовець чи збереження старої структури, яка вже не надто ефективно працює.

Загалом враження від пані Ангели дуже позитивні, надихаючі і мотивуючі. Розмовляти з нею було певною мірою хвилююче, але вона абсолютно демократична людина, яка весь острах чи побоювання відразу зняла своїм приязним спілкуванням. До речі, Меркель знає про Чернівці, приємно було, коли спитала, хто з делегатів з Чернівців. Вона, будучи досить далеко від нас,  досить непогано володіє українськими топонімами і взагалі ситуацією в Україні, ми це відчули. Серед трьох реформ, які є найважливішими для України Ангела Меркель відзначила, зокрема, і реформу децентралізації. Німеччина – країна, яка дуже вдало децентралізована. Хоча це не наша модель, адже ми йдемо інакшим шляхом – в Німеччині підсилені регіони, а в нас – місцеве самоврядування.

Тетяна Татарчук на зустрічі з Ангелою Меркель/Фото з Facebook-сторінки ULEAD з Європою

Зараз усе виглядає прекрасно: ОТГ отримують від уряду інфраструктурні субвенції, але ж так буде не завжди. Чи зможуть громади в майбутньому самостійно виживати та розвиватись?

Саме з цією метою головним завданням нашої роботи на цей рік визначено нарощення громадами власних доходів. Субвенція – це підтримка лише упродовж кількох років, вона постійною не буде. Навіть зараз громадам треба шукати внутрішні резерви. Ці внутрішні резерви – це оптимальна структура управління, не роздуті штати, починаючи від апарату ради і закінчуючи, на жаль, освітніми і медичними закладами, робота з бізнесом, соціальне підприємництво. Зараз громади мають переоцінити всі наявні резерви, зокрема, і земельні, аби максимально залучати під готові майданчики інвесторів. Це можуть бути невеликі підприємства, об’єкти альтернативної енергетики. І дехто вже йде цим шляхом, деякі ОТГ вже заробляють на оренді, податку на доходи фізичних осіб з найманої робочої сили. Звичайно, це лише старт, але вже тішать ті дзвіночки, які ми чуємо про те, що туди-то зайшов інвестор, там-то цікавляться чимось. Ми також працюємо із національною агенцією «UkraineInvest», яка займається саме цією роботою. Вони є своєрідним містком між інвесторами і громадами, ми спільно з ними здійснюємо об’їзди, пропонуємо, ведемо постійні переговори з тим, аби в наш регіон вкладались інвестиції. Разом з тим, кожна із громад розуміє, що головний інвестор – не високий дядько з-за кордону, а свій місцевий мешканець – чи той, хто повернувся із заробітків з іншої країни, чи той, хто має якийсь ресурс і готовий вкладати кошти. Зараз на рівні громади такі можливості є.

«Приклад Вижницької ОТГ – це той випадок, коли гривня плюс гривня дорівнює три гривні»

Які об’єднані територіальні громади Чернівецької області найкраще використали можливості, передбачені реформою децентралізації?

Кожна з них індивідуальна і я не можу сказати, що найбільші – найкращі, а найменші – найгірші. Це не зовсім так. Візьмемо за приклад Сторожинецьку ОТГ. Вона досить велика і, певно, нею не дуже просто управляти через свою територію, віддаленість, але водночас вона визнана потенційно спроможною Мінрегіоном. Там зараз залучають декілька цікавих проектів, громада виграла конкурс з енергоефективності за програмою U-Lead. Вони будуть проходити певний цикл заходів і завдань, та на виході матимуть свого енергоменеджера, який буде працювати на комунальну сферу громади.

Як приклад позитивної синергії різних джерел надходжень можна назвати Вижницьку ОТГ. Ця громада працює на всіх фронтах. У них іде ремонт мостів, доріг, будівництво скважин, ремонт та перекриття шкіл, з’являються туристичні об’єкти, відкриті за рахунок декількох джерел – інфраструктурної субвенції, власних надходжень, проектів Державного фонду регіонального розвитку, міжнародних донорських фондів. Тобто вони працюють максимально широко з усіма і це той випадок, коли гривня плюс гривня дорівнює три гривні. Вони виграли за програмоюU-Lead облаштування ЦНАПу за європейськими стандартами. Вижницька ОТГ має лише відремонтувати приміщення, а техніку, меблі, обладнання, програмне забезпечення електронного документообігу та навчання персоналу надає програма. До речі, в нас 12 таких громад, які цьогоріч за цією ж програмою отримають сучасні ЦНАПи.

Наскільки процес утворення ОТГ на Буковині заполітизований?

Цікаве питання, відповідати на нього варто в динаміці. У 2015-2016 році процес децентралізації був нікому нецікавий, у нього просто ніхто не вірив, не оцінив належно потенціал. А ті перші десять громад в Чернівецькій області, які були утворені в 2015 році, так би мовити, зняли всі вершки. Вони отримали максимум ресурсів і зараз є прикладами досить розвинених територій. Достатньо згадати хоча б Глибоцьку ОТГ, де успішно реалізовані цікаві проекти, зокрема, і бізнесові. Чи та ж Великокучурівська ОТГ, яка видає на рівні з Чернівцями біометричні паспорти, і те обладнання, яке вони закупили для цих цілей, окупилось за три місяці. Спочатку об’єднання громад сприймалося скептично, але поступово зростав інтерес політичних сил та їх активне залучення. І зараз, напередодні виборів у новоутворених громадах, я думаю, що цей процес буде також досить заполітизованим. Хочеться відзначити недосконалість нашого законодавства, яке передбачає вибори до міських громад за пропорційною системою, тобто за партійними списками. Наскільки комунальні питання пов’язані з політичними напрямками, мені судити складно. Каналізація не має політичного кольору. Певно, буде правильно, коли вибори у всі громади базового рівня відбудуться на мажоритарній основі. Коли можна буде обрати людину від округу і відповідно потім спитати з неї про здобутки чи невиконану роботу. Але процес політизації зростає, і це добре. Ми розуміємо, що все йде правильно, тобто громади стають повноцінними гравцями на політичному полі.

«Приєднання Чорнівки і Топорівців до Чернівців є цікавим і вигідним для усіх сторін»

До порядку денного сесії Чернівецької міської ради 29 листопада включили проект рішення про надання згоди на приєднання Топорівської та Чорнівської громад. Яка, на Вашу думку, імовірність ухвалення цього рішення і чи взагалі варто його підтримувати?

Чернівці – це друге і останнє місто обласного значення на Буковині, яке залишилось поки необ’єднаним. Ми беремо участь в робочій групі, яка працює над питанням цього приєднання. Звичайно, є частина депутатів, яка розуміє, що таке місто, як Чернівці потребує розвитку, а розвиток – це і залучення нових територій. Навіть у нинішніх межах, навіть маючи певний запас і потенціал, майбутнє – за урбанізованими територіями, за тим, що міста будуть розширюватися. Тому цей процес є закономірним і правильним. Тим більше, що він є абсолютно добровільним з точки зору тих сіл, які вирішили піти на цей крок, адже це теж непросто – приєднатися до міста обласного значення. На даному етапі приєднання не передбачає нових виборів, тобто депутатів у них не буде. Єдиними представниками цих сільських громад до чергових виборів будуть старости, які увійдуть до складу виконавчого комітету Чернівецької міської ради.

Чи досягнуть депутати міськради згоди в цьому рішенні, побачимо. Тому що вже була спроба об’єднання з Чорнівкою, яка зазнала фіаско – обранці проголосували проти саме тому, що колись, за відсутності відповідного закону, воно передбачало нові вибори. Зараз цей законодавчий момент усунули, процедура проходить більш спрощеним чином. Ми розуміємо, що цей процес не буде завершено в цьому році. Якщо завершимо в 2019-му, то всі три ради матимуть час на реорганізаційні процеси, на обговорення і, власне, об’єднання бюджетів з тим, щоб із січня 2020 року вийти на прямі міжбюджетні відносини з урядом.

Чим це об’єднання буде вигідним для Чернівців з одного боку і для Чорнівки з Топорівцями – з іншого?

Процес приєднання є цікавим і вигідним як для Чернівецької міської ради, так і для Чорнівської та Топорівської сільських. Селам, перш за все, тим, що вони отримають доступ до якісних послуг. Маю на увазі той же садгірський ЦНАП, школи в Садгірському районі неповною мірою укомплектовані дітьми, що можна частково виправити за рахунок оцих навколишніх сіл. Також жителі цих сіл зможуть отримувати якісніші медичні послуги в обласному центрі. Говорячи про вигоду для Чернівців, то перш за все, це територіальний розвиток. Чорнівка – село з певними рекреаційними можливостями, село, де розташовані стратегічно важливі об’єкти для міста. Взагалі я би досить уважно дивилася на ті населені пункти, які оточують Чернівці, де, зокрема, є ключові об’єкти водоканалу (Шубранець і Біла) тощо. Місту потрібна територія для потенційного розвитку. Спостерігаючи за урбанізаційними процесами в Європі, ми бачимо, що так і відбувається – міста розширюють свої межі.

Згідно з перспективним планом, крім Чорнівки та Топорівців до Чернівців мали б ще приєднатися Шубранець і Задубрівка. Але наразі у цих селах процеси приєднання не ініційовані, хоча, наскільки я розумію, тяжіння до Чернівців там є.

Іван Сірецький

Фото Євгенії Калюжки

 

Залишити відгук

Залишити відгук