Афіша, Новини

«Маруся Чурай», «Незрівнянна» та «Собака на сіні». Що цьогоріч покажуть на «Золотих оплесках»

Фестиваль комедії стартує у Чернівцях 21 жовтня.

З 21 по 31 жовтня у Чернівцях відбудеться фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини»

Відкриватиме фестиваль комедії  Народний аматорський театр будинку культури села Драчинців Кіцманського району виставою «На вулиці скрипка грає». А закриватиме — поетична драма на 2 дії «Маруся Чурай» (Київський Національний академічний театр оперети).

Програма фестивалю:

 

«Шпальта» підготувала підбірку найцікавіших вистав.

21 жовтня, о 16.00 – Відкриття фестивалю. 60-річчя обласного огляду-конкурсу аматорських колективів «Буковинська театральна весна» – Театральна площа.

19.00 – комедія-водевіль «На вулиці скрипка грає» (Народний аматорський театр будинку культури с. Драчинці Кіцманського району). Після вистави перед театром виступ формації «Тіні вогню».

22 жовтня – вистава (румунською) на 2 дії «Дуже проста історія» (Театр королеви Марії (м. Орадя, Румунія)

23 жовтня – музична комедія на 2 дії «Собака на сіні» (Хмельницький академічний обласний музично-драматичний театр ім. М. Старицького).

Опис:

Комедія про кохання і соціальну нерівність, написана в ХVII столітті великим іспанцем Лопе де Вега. Аристократка Діана закохана в свого секретаря Теодоро і, щоб зв’язати з ним свою долю, змушена скласти йому нову біографію. Боротьба амбіцій, ревнощі з одного боку, з іншого – пристрасне бажання шанувальників Діани прибрати. Теодоро зі свого шляху, приведуть до несподіваного фіналу.

 

 

 

 

 

 

24 жовтня – трагікомедія (російською) на 2 дії «Забути Герострата» (КЗ «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25 жовтня – комедія на 2 дії «Незрівнянна» (Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (м. Київ)

Опис:

У центрі оповіді — реальна історія неординарної особистості кінця ХІХ — початку ХХ століття Флоренс Фостер Дженкінс (1868–1944 рр). «Американська піаністка та співачка (сопрано) — одна з найперших представниць «аутсайдерської музики», що стала відомою завдяки повній відсутності музичного слуху, почуття ритму та вокального таланту. Не дивлячись на це, вона вважала себе неперевершеною вокалісткою…».
 
Чи дійсно її бажання співу було таким відчайдушним, що на власні кошти вона виступала на численних сценах Америки, чи, можливо, Флоренс були притаманні якісь незбагненні флюїди, або ж вона володіла магнетизмом, який зачаровував глядачів, примушував знов і знов вслухатися в дивні рулади її голосу, поринати в одержимість натури, що змітала канони партитур і вільно парила поміж нотами. Так чи інакше, але ця жінка була фантастичною, незбагненною, незрівнянною — Актрисою.
Не випадково ж за перші п’ять років п’єсу було переведено 15 мовами, її постановку здійснено у 22 країнах світу.
 
Взявши за основу п’єсу Пітера Квілтера «Незрівнянна», Анатолій Хостікоєв як режисер і актор та Наталія Сумська як актриса вибудовують ідеальний світ, в якому не існує зла, заздрощів, горя, всіх тих бід, які супроводжують людину протягом життя. Тут царює музика, краса фантастичного світу театру і неймовірне, ідеальне єднання людських душ.

26 жовтня – комедія на 2 дії «Ревізор» (Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької (м. Львів)

Опис:

За 180 років сценічного життя класичний твір Миколи Гоголя «Ревізор» пережив величезну кількість прочитань та інтерпретацій у різних куточках світу. В театрі імені Марії Заньковецької до п’єси звертались лише раз – у 1922 році, коли театр перебував ще у місті свого заснування Києві, поставив виставу один з корифеїв заньківчан Олександр Корольчук.

Який він – Хлестаков нашого часу, що своєю появою розбурхує вади сонного містечка та демонструє різні прояви слабкості людської істоти? Діапазон можливої його яви величезний – шахрай, дурник, мудрець, мисливець, здобич, пророк і, навіть, месія… Режисер вистави Вадим Сікорський обранням на роль Хлестакова Юрія Хвостенка, актора експресивного та, одночасно, ліричного темпераменту, задає певний тон постановці. Адже Хлестаков може бути і персонажем стихійної природи, який пристрасно вживається у кожного разу нову, щойно придуману ним небилицю, заманюючи у вир гри глядача.

Фантасмагоричності та гротеску виставі додасть сценічне рішення Наталії Тарасенко – персонажі постануть у «шкірі» різноманітних звірів та птахів у барвисто-розписній декорації. Отож, роздуми постановників над похмурим гоголівським «Ревізором» очікуються з елементами казковості, але, як і передбачає таке забарвлення – за видимою легкістю виблискуватиме алегорія тваринної природи людини у яскравому привабливому вбранні. Придивімося до героїв відомої історії ще раз.

27 жовтня – комедія оманливості почуттів на 2 дії «Дванадцята ніч, або Як собі хочете» (Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської)

Опис:

Ця остання життєрадісна комедія великого англійського драматурга епохи Відродження, названа на честь дванадцятої ночі після Різдва, яка вважалася кінцем святкових днів і відзначалася особливо бурхливо. У цій комедії панує кохання, яке гартується випробуваннями. Долати їх було нелегко і 400 років тому, і сьогодні. А коли додаються ще й плутанина і непорозуміння, то смішно стає не акторам, а глядачам.

Цікава інтрига сюжету: Себастьян та Віола – брат і сестра, які втратили один одного в бурхливому морі. Обидва залишилися живими, але кожен вимушений починати нове життя у незвичайній країні Іллірії – країні, де завжди панують веселощі та пустощі. Мешканці її завжди привітні та жартівливі. Окрім двох – герцога Орсіно та графині Олівії, бо Орсіно до нестями закоханий в Олівію, а вона не може полюбити його, бо в жалобі за померлими батьком і братом. Перевдягнена в чоловіка Віола, називаючи себе Цезаріо, стає на службу до герцога, який наказує добитися в Олівії побачення з ним. Але Віола сама закохується у герцога. Олівія ж, пройнявшись полум’яними речами юнака, покохала зовсім не герцога, а Цезаріо, який насправді є Віолою. І поки вони намагаються розв’язати складний любовний вузол, інші мешканці казкової країни тим часом отримують насолоду від життя. Так пан Тобіо – дядько Олівії, зі слугами Олівії – Марією, Фабіаном та Блазнем розігрують ключника Мальволіо, переконуючи, що сама графиня кохає його.

Отже, хто і як знайде своє кохання, і при цьому не зійде з розуму від божевільних пустощів та жартів, – про це театр разом із Шекспіром покаже вам лише наприкінці вистави.

28 жовтня – комедія (румунською) на 1 дію «Дядя Ваня» (Театр імені Міхая Емінеску (м. Ботошани, Румунія)

29 жовтня – мюзикл (російською) на 2 дії «Оскар» (Одеський академічний театр музичної комедії ім. М. Водяного)

30 жовтня – драмеді (російською) на 2 дії «#IGROKI» (КПК «Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр»)

Опис:

31 жовтня – Закриття фестивалю – поетична драма на 2 дії «Маруся Чурай» (Київський Національний академічний театр оперети)

В основі твору – відома балада «Ой не ходи, Грицю…», сюжет якої має чимало інтерпретацій. Ліна Костенко розповідає живою, проникливою поетичною мовою про долю реальної української дівчини Марусі Чурай, чиї пісні та вірші надихали козацькі загони на подвиги в ім’я України.

За вбивство свого коханого Маруся засуджена до жорстокого покарання. Дівчина не винна, отрута, що згубила Гриця, була призначена їй самій. Але судді невблаганні. Навіть полум’яна промова Івана Іскри не рятує піснярку:

«Ця дівчина не просто так Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа…»

Крізь пожежі і страшні бої козак Іскра вирушає до самого гетьмана шукати заступництва для  Марусі. Три довгі дні перед стратою Маруся пригадує своє життя, наче сповідується. Втомлена, безвинна і знесилена чекає на страту як на вивільнення. Гетьман Хмельницький пише указ про помилування і гонець за мить до страти встигає визволити дівчину.

Маруся вирушає за прощею до Києва. Контрастні картини бачить вона на своєму шляху. Бачить безмежну красу природи і сплюндровану війною землю. Дівчина забуває про особисте горе, пише пісні, розмірковує:

«Колись нащадки будуть одмивати оцю печаль од крові і глупот.
Бо можновладці — тяжко винуваті. А що зробив народові народ?!»     

«Маруся Чурай» Ліни Костенко — твір, який зараз на часі, в ньому дуже багато рядків, які, на мій погляд, змальовують сьогодення», – вважає режисер-постановник Сергій Павлюк. Звучання вистави створене автентичним співом, піснями, музикою, які мало хто чув. Жанрова направленість постановки, за визначенням режисера,  близька за образністю до поетичного театру – це поетична драма.

Початок усіх вистав о 18:30.

 

Коментарі